«Хай тільки зачеплять мого Засуху! Тоді я вийду на трибуну Верховної Ради і розкажу кому, скільки і де наділялося землі», — приблизно так протягом останнього місяця коментувала пресі виклики на допити свого чоловіка, екс-«губернатора» Київщини Анатолія Засухи не остання донедавна людина у владних верхах, друг родини екс-Президента Кучми, Герой України, та, зрештою, просто народний депутат i лідер Селянської партії Тетяна Засуха. Вчора така можливість у цієї пані з'явилася, i Тетяна Володимирівна виступила з трибуни Верховної Ради, блокованої вже третій день червоною, синьою i трояндовою опозицією.

Чому комуністи зараз «буянять» у парламенті, чітко не можуть відповісти і вони самі. Спочатку, нагадаємо, члени фракції КПУ блокували трибуну, мотивуючи це існуванням у «помаранчевій» владі злісних депутатів-сумісників. Ї їм, і «регіоналам» логічно закидали: чому ж ви не ішли в кулачний бій тоді, коли сумісництвом відзначалися чиновники кучмівських часів? Он пан Клюєв працював і віце-прем'єром в уряді Януковича, і головою «паливного» комітету ВР понад два роки, а комуністи не вивішували його фото на президію, тим більше не захищали плакат на цю тему бойовим шикуванням у вигляді «свині». Відповіді немає. Тим часом проблему «помаранчевих» сумісників уже фактично знято. Учора парламент достроково припинив повноваження одинадцяти депутатів із виконавчої влади — Жебрівського, Іванова, Івченка, Ніколаєнка, Поліщука, Рябікіна, Турчинова, Цушка, Атрошенка, Жовтяка, Ткача. За словами голови регламентного комітету, комуніста Матвєєва, у комітет надійшла заява й від секретаря РНБО Порошенка (за правилами, вона має бути направлена на адресу Верховної Ради, тому комітет чекає виправлену версію). За словами спікера Литвина, також передали заяви «нашоукраїнці» Пинзеник та Морозов. Але комуністи, не без мудрих настанов есдеків Шуфрича й Шурми, влаштовують навколо президії й трибуни таку бучу, на тлі якої навіть минулорічні протести «Нашої України» проти політреформи здаються дитячим садком. Звідки таке завзяття — битися до крові через проекти про металобрухт, соняхи?..

Більшість українців наразі не відчули на собі позитивних змін після майже піврічного правління нової владної команди. Але водночас, як не парадоксально, це не заважає їм довіряти «помаранчевому» керівництву України. Такі думки народу з приводу результатів роботи Президента Ющенка і Ко зібрала громадська організація «Пора» (та, що «чорна»), яка впродовж другої половини червня провела за всіма правилами соціології опитування в усіх обласних центрах країни.

У вчорашньому номері «УМ» писала про «битву провокацій» навколо Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. Тепер на вплив чорного піару скаржиться інший маститий політик, один із головних конкурентів глави уряду, — секретар Радбезу Петро Порошенко. Найяскравіші приклади — це оприлюднена «Українською правдою» розмова Порошенка з Кучмою, яку нібито записав Микола Мельниченко у 2000 році, і звинувачення у корупції, які Петру Олексійовичу висунули в парламенті соціалісти.

«На­пев­но, та­ко­го ще не бу­ло — щоб ми сто­я­ли по-різ­ні бо­ки сто­лу», — по­жар­ту­вав го­ло­ва бі­ло­русь­кої пра­во­за­хис­ної ор­га­ні­за­ції «Вяс­на» Алесь Бя­лець­кий, звер­та­ю­чись до жур­на­ліс­тів. Дій­с­но, заз­ви­чай у Бі­ло­ру­сі пра­во­за­хис­ни­ки і пре­са зус­т­рі­ча­ють­ся в за­лах су­ду, де по «той бік» сто­лу роз­та­шо­ву­ються суд­ді і про­ку­ро­ри.

Ре­дак­цію опо­зи­цій­ної га­зе­ти «На­род­на во­ля» от­ш­ра­фо­ва­но на 100 міль­йо­нів бі­ло­русь­ких руб­лів (це приб­лиз­но 46 ти­сяч до­ла­рів США). Так про­дов­жи­ла­ся бо­роть­ба бі­ло­русь­кої вла­ди з опо­зи­цій­ною пре­сою.
Са­ме в 100 млн. міс­це­вих руб­лів суд Ле­нін­сь­ко­го ра­йо­ну Мін­сь­ка не­що­дав­но оці­нив честь і гід­ність од­но­го з пар­тій­них лі­де­рів Бі­ло­ру­сі — гла­ви Лі­бе­раль­но-де­мок­ра­тич­ної пар­тії (ЛДПБ) Сер­гія Гай­ду­ке­ви­ча.

Двадцять п’ять в'яз­нів ко­ло­нії №8 в Ом­сь­кій об­лас­ті Ро­сії пе­ре­рі­за­ли со­бі ве­ни на знак про­тес­ту про­ти не­на­леж­них умов ут­ри­ман­ня, по­ві­до­мив по­зав­чо­ра на­чаль­ник кар­них зак­ла­дів ре­гі­о­ну Ми­ко­ла Па­пі­чев. Ін­ци­дент у тюр­мі став­ся уве­че­рі 4 лип­ня піс­ля пе­рег­ля­ду те­ле­но­вин, у яких по­ка­за­ли сю­жет про те, як кіль­ка со­тень в'яз­нів Льгов­сь­кої ко­ло­нії в Кур­сь­кій об­лас­ті 27 чер­в­ня так са­мо трав­му­ва­ли со­бі жи­ли на знак про­тес­ту. На Кур­щи­ні «зе­ки» вис­ту­пи­ли про­ти зну­щань над ни­ми ад­мі­ніс­т­ра­ції та охо­рон­ців в'яз­ни­ці, в'яз­ні ж ом­сь­кої ко­ло­нії про­тес­ту­ва­ли про­ти над­мір­ної спе­ки в ка­ме­рах, ко­ма­рів та не­дос­тат­ньо­го ча­су, який їм ви­ді­ля­ють на обід. Щоп­рав­да, чле­но­уш­код­жен­ня бу­ло не та­ким уже сер­йо­з­ним: уже вчо­ра той са­мий Па­пі­чев уточ­нив, що в'яз­ні зав­да­ли со­бі ли­ше по­вер­х­не­ві ка­ліц­т­ва.

На­о­мі Кем­п­белл мі­няє хлоп­ців, як сек­ре­та­рок (і ті, й ін­ші дов­го в топ-мо­де­лі не зат­ри­му­ють­ся че­рез її жах­ли­вий ха­рак­тер). При­чо­му що­ра­зу за­пев­няє, що са­ме «це» ко­хан­ня — «справ­ж­нє й на­дов­го» (про «на­зав­ж­ди» на­віть не йдеть­ся). Не є ви­нят­ком і чер­го­вий ро­ман 34-річ­ної кра­лі — цьо­го ра­зу тем­нош­кі­ра зір­ка по­ді­у­му під­шу­ка­ла со­бі на­дій­но­го ка­ва­ле­ра, у яко­му, за її сло­ва­ми, «впев­не­на на всі сто». Що са­ме це оз­на­чає — ска­за­ти склад­но. Мо­же, На­о­мі ду­має, що як­що Тед­ді Фор­т­с­ман­ну вже за 60, то він не бі­га­ти­ме за ін­ши­ми топ-мо­де­ля­ми? А мо­же, на­тя­кає на те, що но­вий «бой­ф­ренд» зав­ж­ди змо­же зап­ла­ти­ти за неї в рес­то­ра­ні. Ще б пак, ад­же Тед­ді — ус­піш­ний фі­нан­сист і, ні ба­га­то нi ма­ло, мільяр­дер. Що, звіс­но, в очах ма­не­кен­ни­ці од­ра­зу ски­дає йо­му ро­ків із 15—20.

Пе­ре­ко­на­ність пуб­лі­ки в то­му, ні­би­то пал­ке ко­хан­ня То­ма Кру­за й Ка­ті Холмс — нас­п­рав­ді всьо­го ли­ше рек­лам­ний хід, аби при­вер­ну­ти біль­ше ува­ги до філь­мів «Вій­на сві­тів» і «Бет­мен: По­ча­ток» (у яких во­ни, від­по­від­но, зіг­ра­ли го­лов­ні ро­лі), схо­же, тіль­ки роз­д­раж­ни­ла па­роч­ку. І те­пер май­бут­ні міс­тер та мі­сіс Круз пла­ну­ють од­ру­жи­ти­ся яко­мо­га швид­ше, щоб усім до­вес­ти: лю­бов­ні ди­фі­рам­би од­не од­но­му в ефі­рі те­ле­ка­на­лів і на сто­рін­ках га­зет, за­ру­чи­ни на вер­хів­ці Ей­фе­ле­вої ве­жі та ін­ші виб­ри­ки — ні­я­ка не рек­ла­ма, а най­с­п­рав­ж­ні­сінь­ке ко­хан­ня.

Усім, хто мріє схуд­ну­ти й не мо­же пог­ля­ну­ти на се­бе у дзер­ка­ло (бо не вла­зить), ре­ко­мен­дую да­лі не чи­та­ти.
А як­що ви вва­жа­є­те, що нер­ви ма­є­те до­сить міц­ні, аби вит­ри­ма­ти та­ку но­ви­ну, то ре­ко­мен­дую пе­ред про­чи­тан­ням при­най­м­ні за­пас­ти­ся чи­ма­лим тіс­теч­ком — ка­жуть, со­лод­ке зні­має стрес. А хі­ба то­го стре­су не бу­де, ко­ли діз­на­єш­ся, що якийсь тов­с­тун мен­ше ніж за рік схуд аж... на 70 кі­лог­ра­мів!