650-річний ювілей найбільшого подільського міста, святкування якого призначене на цьогорічний вересень, багато хто небезпідставно вважає датою досить-таки умовною. Всього два роки тому місто святкувало своє 640-річчя, прив'язане до першої згадки про нього в литовському літописі, але знадобилося зовсім мало часу, щоб поставити його офіційний вік під сумнів: за авторитетним висновком академічного Інституту історії, тепер його відлік слід вести від 1355 року. Але й це твердження не остаточне.

Триста п'ятдесят — дата, звісно, не надто велика, як для «губернського» міста. Але ж, нагадаймо, Суми центром губернії і не були — стали центром області, створеної 1939 року. А тому мали свої «негубернські» особливості, і аборигени пам'ятають, як власне місто народжувалося на їхніх очах: будувалося, розгороджувало «повітові» паркани, вчилося бути ошатним і вишуканим... Чимало закидів лунало щодо маргінальності обласного центру, незгуртованості його громади, яка різко зменшувалася на свята та вихідні, особливо у час копання картоплі, — люд переміщався до сіл. Минулі президентські вибори виявили, що міська громада як цілісна спiльнота в Сумах народилася й живе, здатна відстоювати свою думку та гідність.

Цього місяця в багатьох журналістів, які «сидять на культурі», проблема. 17-18 вересня в Україні — аж три вибухові події. Пропустити хоч одну з них образливо. Форум видавців у Львові. Другий міжнародний музичний фестиваль «Діти ночі». VII Міжнародний молодіжний фестиваль «Чайка». Останній загрожує відібрати в «Дітей ночі» шмат глядачів. Бо везе до Києва, без перебільшення, монстрів світової готики — британський квінтет Paradise Lost («Втрачений Рай», як і твір Мільтона). Багатьом ця назва нічого не говорить.

Осінь — початок сезону не тільки для театрів, телевізора і Верховної Ради, а й для моди. На найближчі два місяці заплановані найбільші модні події — виставка Кyiv-Fashion, вітчизняний тиждень прет-а-порте «Сезони моди» і фестиваль «Київський подіум». Навесні організатори «Сезонів моди» Ірина Данилевська і Володимир Нечипорук домовилися із «начальником» «Київського подіуму» Олександром Соколовським про спільний «двотижневик моди», йшлося, швидше, про зведення заходів у часі і полегкість в організаторській роботі.

Мабуть, кожному зараз відомий зміст закордонного словечка «байкер». При згадуванні про них наша уява малює кремезних чолов'яг iз довгим волоссям, у чорному шкіряному вбранні. Невід'ємним аксесуаром кожного з них є мотоцикл. Один iз таких «залізних коней» було викрадено зі стоянки Дарницького району столиці.
На виклик співробітники міліції зреагували миттєво, і вже наступного дня зловмисники давали свідчення в райуправлінні. Викрадачами виявилися 19-річна киянка та 28-річний мешканець Рівненської області.

Жахливий випадок стався в селі Маршинці Чернівецької області. До реанімаційного відділення Новоселицької райлікарні з черепно-мозковою травмою і без свідомості госпіталізували селянина. Але врятувати його медикам не вдалося, від отриманих рубаних ран він помер під час операції.

Закинута територія одного із сімферопольських підприємств уже давно слугувала місцем збору тутешніх поціновувачів анаші, «колес» та іншого подібного дурману. Проте не через цю обставину вона потрапила в оперативну розробку місцевих оперуповноважених та їхніх колег із Департаменту кримінального розшуку МВС України.

Досвідченого квартирного домушника «взяли» цими днями «опери» карного розшуку Оболонського райуправління столичної міліції. Специфіка роботи «за профілем» у цього 29-річного молодика полягала в тому, що свої «візити» той наносив здебільшого вночі. Маленький зріст і щупленька статура зловмисника дозволяли без зайвих проблем підтягнутися на підвіконні та проникнути в помешкання на перших поверхах будинків через відкриті кватирки. Потрапляв до помешкання зазвичай через вікно кухні.

Малопомічений аспект політичної кризи, на якому варто закцентувати увагу, — криза вдарила під дих міжнародному авторитету України. Синонімом України в очах світової спільноти на найближчі шість місяців стала нестабільність. В останні дні відбулася редукція символів та ідей вільнодумного, демократичного Майдану, що болісно для нас засвідчили заголовки вчорашніх провідних світових видань — «Гнилі апельсини», «Кінець Помаранчевої революції», «Оранжева тривога», «Помаранчева революція пожирає своїх дітей».