Не минуло й року, як одна з православних конфесій нав'язливо, хоча й марно домагалася права на втручання в державні справи під час виборів Президента України, а її представники знову взялися за своє. Скажімо, влаштували розрекламоване протистояння переїзду осідку Української греко-католицької церкви зі Львова до Києва, «прикрашене» барвистими прапорами сусідньої держави. Тоді на противагу кільком тисячам греко-католиків під новобудову патріаршого собору Воскресіння Христового на лівому березі Дніпра звезли близько 600 розкутих молодиків і закутаних бабусь зі сходу, давши їм до рук триколори Російської Федерації та знамена не так релігійних, як політичних організацій — «Братства» і «Держави». Усе це намагалися подати як «конфлікт православних із католиками». У той день лiдерка прогресивних соцiалiстiв Наталя Вiтренко оголосила «православну мобiлiзацiю».

Жахлива доля Георгія Гонгадзе з «приватної» трагедії його близьких та друзів уже давно перетворилася на загальнодержавну. І марно було б сподіватися, що політичні діячі (навіть ті ж самі, хто активно закликає «не турбувати спокій Георгія та не ворушити рани його матері») напередодні виборів не згадуватимуть цього імені у своїх цілях. Тим паче що ім'я це тісно пов'язане із «касетним скандалом», а отже, і ще багатьма-багатьма далеко не останніми в країні іменами.

Дивно якось поводиться наш кінематограф. Лежить собі непритомний, ледь животіє, сигналізуючи про своє перебування на цьому світі поодинокими фільмами, але «людей у білих халатах» до себе вперто не підпускає. Хоча не всі вони, чесно кажучи, завжди адекватні та чесні у своїх намірах: хто, кажуть, кіностудію сподівається відтяпати за демпінговими цінами, хто якісь недолугі та непотрібні закони намагається лобіювати чи ініціювати речі, від яких професіонали за голову хапаються... Не так все просто, але очевидно, що спроби ці припиняти в жодному випадку не можна. Осідлати козу, на якій можна заїхати в реанімаційну палату з табличкою «Кінематограф», спробували нещодавно Спілка кінематографістів та недержавні кіноструктури.

У команді «рекламних облич» відбувається заміна. Міняють супермодель Кейт Мосс, яка потрапила в об'єктиви папараці, нюхаючи кокаїн. Оскільки престижні торгові марки не бажають бути представленими образом наркоманки, яка подає дуже нехороший приклад іншим, на місце 34-річної британки підшукують інших гідних жінок. А оскільки «місць» у популярної Кейт було багато, то й «змінниць» потрібно чимало. Однією з таких днями назвали іншу англійку — актриса Рейчел Вайз, яка стала замість Мосс новим «обличчям» парфумів Burberry.

41-річний «оскароносець» Ніколас Кейдж у своєму житті був тричі одружений і мав одного сина. Але батьком у законному шлюбі актор уперше став минулого понеділка: третя дружина, Еліс Кім Кейдж, народила хлопчика. Перший син, якому вже 13 років, народився від роману Кейджа з Крістіною Фултон, а від Патриції Аркетт та Лізи-Марії Преслі у нього дітей не було.

Черговою знаменитістю, яка вирішила розв’язувати проблему надто активних переслідувачів у суді, стала Памела Андерсон. Зірка серіалів «Рятувальники Малібу» та VIP подала позов проти свого фаната Уїльяма Стенсфілда. За словами акторки й моделі, цей тип постійно переслідує її в Малібу, де вона мешкає разом із дітьми. Крім того, що Стенсфілд не дає спокою самій секс-бомбі, він також просто не вилазить з території школи, де вчаться сини Андерсон Ділан та Брендан; також Уїльям набридає братові й помічникові актриси.

Один із найбагатших у світі музикантів і взагалі митців, легендарний «бітл» Пол Маккартні спробував себе в новій ролі — письменника. Сер Пол уже написав першу книгу для дітей і презентував своє творіння в Нью-Йорку.

Їх не так багато на мапі України — міст, що стояли біля витоків нашої історії. Володимир-Волинський, Коростень, Переяслав — нині це невеличкі районні центри із кількома десятками тисяч мешканців, де «хмарочоси» не піднімаються вище дев'ятого поверху, а час тече неквапно і розмірено. Але є якийсь особливий шарм у цих містечок, що пам'ятають велич княжої доби і знають, «откуда єсть пішла земля Руська». До цієї когорти належить і райцентр Дубровиця на Рiвненщинi, що днями відзначив 1000-ліття від першої писемної згадки про місто.

Свого часу «УМ» вже писала про унікальні печери на півдні Тернопільщини, подібних яким немає в усій Європі. Зрозуміло, що вони є одним з найпривабливіших туристичних об'єктів регіону, і особливо — печера під назвою Кришталева поблизу села Кривче Борщівського району, де ще за радянських часів було обладнано дуже зручний екскурсійний маршрут. І ось віднедавна він став недоступним навіть для закордонних туристів через досить специфічні причини. «Вето» на відвідування мальовничого підземелля наклала районна санепідемстанція після того, як мешканці Кривчого звернулися до місцевої влади зі скаргою, що екскурсійні автобуси геть «розбили» сільські дороги, а територія навколо печери через великий наплив людей опинилася в антисанітарному стані.