Узяв вовк лоша, то нехай і кобилу бере. Мабуть, приблизно так міркує Дженніфер Аністон, яка досі зализує рани після розлучення зі своїм чоловіком. Втративши Бреда Пітта, Дженніфер зовсім перестала цікавитися їхнім спільним кіноконцерном «План Бі». І навіть вирішила взагалі відійти від справ. Але намірів займатися бізнесом не залишила. Одначе тепер — ніяких Бредів. Натомість у напарники Дженніфер вирішила взяти свою давню бойову подругу — Кортні Кокс.
Пів-Німеччини її обожнювало, ще пів-Німеччини ненавиділо. Але геть байдужих до особистості Марлен Дітрих точно не було. Тому довкола виходу книжки «Нічні думки» (Nachtgedanken) уже зараз на батьківщині легендарної актриси спостерігається неабиякий ажіотаж. Тим паче що до збірника ввійшли не вилизані спогади, а вірші і тексти із особистих щоденників знаменитої Марлен Дітрих. Ці документи онук акторки Петер знайшов кілька років тому у старому клунку своєї бабусі. Почитав і вирішив, що на каракулях бабці можна мати непогані гроші.
Поки українські спудеї протирають штани в аудиторіях, гризучи твердий, а часом абсолютно неїстівний граніт науки, їхні німецькі однолітки випробовують свої таланти в ролі... «курячих батьків».
— Ви брати?
— Ні, ми близнюки.
— А що — близнюки не брати?!
— Не завжди. Ми, наприклад, сестри!
Праця Володимира Косика «Франція та Україна. Становлення української дипломатії (березень 1917 — лютий 1918)» — це його докторська дисертація, захищена в Сорбонні понад 25 років тому. Автор дослідив українсько-французькі відносини в 1917—1918 роках, зокрема ставлення Франції до Української Народної Республіки. Він намагався в архівних матеріалах МЗС Франції відшукати причини втрати української державності.
Минулого тижня «проблемний» заповідник одержав чергову порцію урядової уваги: упродовж трьох годин островом ходив гуманітарний віце-прем'єр-міністр України В'ячеслав Кириленко. Готуючись до цієї зустрічі, обласна держадміністрація провела спеціальну нараду з уточнення концепції розвитку Національного заповідника, яка розробляється згідно з указом Президента України.
На Тернопільщині зосереджена третина стародавніх українських замків. Колись могутні фортеці, оборонні споруди із розкішними палацами нині стоять понівечені часом, захаращені сміттям.
Схоже на те, що приклад комуністів, які на чолі з депутатом Верховної Ради й головним членом КПУ Черкащини паном Єщенком уже двічі поспіль перекривали рух транспорту на виїзді з Черкас, діє в області наче ланцюгова реакція.
Спершу ці наміри здавалися цілком благородними, і втіленню їх у життя начебто ніщо не загрожувало. Більше того, вже й сесія обласної ради народних депутатів дала офіційне «добро» на комплексне будівництво індивідуального житла котеджного типу на території Кіровської селищної ради Дніпропетровського району. Щоправда, скромно зазначалося, що ці землі фактично зайняті Дніпропетровським лісгоспом. Саме така «ремарка» й викликала непідробний інтерес у місцевих журналістів. Вони здійняли такий лемент, що голова обласної ради Микола Швець найактивнішу репортерку на своїй черговій прес-конференції привселюдно «пропісочив» за надмірну прискіпливість, з якою вона ставила керівникам різних інстанцій одне й те саме запитання стосовно вищезгаданої лісової території. Однак такий гнів з боку першої особи лише підлив смальцю до вогню.
За фактом пожежі в автобусі на автошляху Харків—Донецьк триває дослідча перевірка, і від її результатів залежатиме ймовірність порушення карної справи. Як уже повідомляла наша газета, ця дорожня драма забрала життя 5 осіб. Щоправда, нині фахівці дещо підкоригували цю цифру — офіційно визнані загиблими чотири людини. Точну кількість жертв назвати складно через відсутність списку пасажирів, що згорів, а всі, хто вцілів, тоді відразу покинули місце пригоди. Крім того, тіла загиблих настільки обгоріли, що рятувальникам доводилося мати діло здебільшого з фрагментами. І якщо раніше йшлося про загибель у вогні жінки та її 14-річного сина, то тепер є підстави вважати, що серед жертв — дві жінки похилого віку і одна трохи молодша. За словами начальника обласного управління МінНС України Леоніда Касторського, опізнати когось із жертв абсолютно неможливо. Отож тепер уся надія тільки на аналіз ДНК.
