У команді «рекламних облич» відбувається заміна. Міняють супермодель Кейт Мосс, яка потрапила в об'єктиви папараці, нюхаючи кокаїн. Оскільки престижні торгові марки не бажають бути представленими образом наркоманки, яка подає дуже нехороший приклад іншим, на місце 34-річної британки підшукують інших гідних жінок. А оскільки «місць» у популярної Кейт було багато, то й «змінниць» потрібно чимало. Однією з таких днями назвали іншу англійку — актриса Рейчел Вайз, яка стала замість Мосс новим «обличчям» парфумів Burberry.

41-річний «оскароносець» Ніколас Кейдж у своєму житті був тричі одружений і мав одного сина. Але батьком у законному шлюбі актор уперше став минулого понеділка: третя дружина, Еліс Кім Кейдж, народила хлопчика. Перший син, якому вже 13 років, народився від роману Кейджа з Крістіною Фултон, а від Патриції Аркетт та Лізи-Марії Преслі у нього дітей не було.

Черговою знаменитістю, яка вирішила розв’язувати проблему надто активних переслідувачів у суді, стала Памела Андерсон. Зірка серіалів «Рятувальники Малібу» та VIP подала позов проти свого фаната Уїльяма Стенсфілда. За словами акторки й моделі, цей тип постійно переслідує її в Малібу, де вона мешкає разом із дітьми. Крім того, що Стенсфілд не дає спокою самій секс-бомбі, він також просто не вилазить з території школи, де вчаться сини Андерсон Ділан та Брендан; також Уїльям набридає братові й помічникові актриси.

Один із найбагатших у світі музикантів і взагалі митців, легендарний «бітл» Пол Маккартні спробував себе в новій ролі — письменника. Сер Пол уже написав першу книгу для дітей і презентував своє творіння в Нью-Йорку.

Їх не так багато на мапі України — міст, що стояли біля витоків нашої історії. Володимир-Волинський, Коростень, Переяслав — нині це невеличкі районні центри із кількома десятками тисяч мешканців, де «хмарочоси» не піднімаються вище дев'ятого поверху, а час тече неквапно і розмірено. Але є якийсь особливий шарм у цих містечок, що пам'ятають велич княжої доби і знають, «откуда єсть пішла земля Руська». До цієї когорти належить і райцентр Дубровиця на Рiвненщинi, що днями відзначив 1000-ліття від першої писемної згадки про місто.

Свого часу «УМ» вже писала про унікальні печери на півдні Тернопільщини, подібних яким немає в усій Європі. Зрозуміло, що вони є одним з найпривабливіших туристичних об'єктів регіону, і особливо — печера під назвою Кришталева поблизу села Кривче Борщівського району, де ще за радянських часів було обладнано дуже зручний екскурсійний маршрут. І ось віднедавна він став недоступним навіть для закордонних туристів через досить специфічні причини. «Вето» на відвідування мальовничого підземелля наклала районна санепідемстанція після того, як мешканці Кривчого звернулися до місцевої влади зі скаргою, що екскурсійні автобуси геть «розбили» сільські дороги, а територія навколо печери через великий наплив людей опинилася в антисанітарному стані.

Контрольно-ревізійне управління в Черкаській області докопалося до арифметики, яку вміло нотували обласні перевізники, набиваючи кишені за рахунок пасажирів-пільговиків.

Уперше ужгородці зможуть побачити відомих художників, які малюють на стінах, з Києва, Львова, Донецька, Одеси, Тернополя і, ясна річ, Закарпаття. Графіті давно вже стало невід'ємним елементом сучасної молодіжної культури. Але для більшості обивателів воно до сьогодні є чимось нелегальним чи негативним, принаймні — незрозумілим.

Археологiчні дослiдження старовинного фундаменту Десятинки, якi почалися влiтку цього року, хоч ненадовго, але заспокоїли противникiв вiдбудови на Старокиївськiй горi чергової культової споруди. Адже поки дослiдження не закiнчаться, там нiхто нiчого не збудує. Поява на мiсцi розкопок екскаваторiв, якi посилено рили землю, та вантажiвок, якi щодня вивозили тонни грунту за мiсто, пояснювалась дуже просто — щоб дiстатися до «того самого» камiння, треба було розчистити мiсце вiд смiття. А його, як розповiв начальник Головного управління охорони культурної спадщини КМДА Руслан Кухаренко, назбиралося немало, тож науковцi звернулися за допомогою до будiвельникiв. «Ви б тiльки бачили, в якому жахливому станi був фундамент Десятинної церкви! Пiсля вiйни там зробили смiттєзвалище, куди звозили будiвельне смiття, i рештки вiд розборки з Хрещатика укрили територiю метровим шаром. Згодом його закатали в асфальт i виклали камiнцями, буцiмто це i є справжнiй фундамент, —розповiдає пан Кухаренко. — У 80-тi роки ще пiвметра бетону туди загатили, знову навалили смiття i вимостили викладку до ювiлею Києва. Таким чином, справжнi залишки церкви лежали на глибинi пiвтора—два метри».