1982 року на міжнародній конференції з голокосту й геноциду в Тель-Авіві молодий і ще маловідомий науковець Інституту українських досліджень при Гарвардському університеті Джеймс Мейс перший серед західних дослідників охарактеризував Великий голод 1932—1933 років в Україні як акт геноциду. «Примусова колективізація була трагедією для всього радянського селянства, та для українців то була особлива трагедія, — наголосив він. — Зважаючи на фактичне знищення міських еліт, вона означала ліквідацію їх як соціального організму й політичного фактору, приречення на становище, яке німці зазвичай називали naturvolk («первісним народом». — Авт.)».

Після п'яти років трагічної загибелі журналіста Георгія Гонгадзе його дружина та мати двох дітей Мирослава отримала своєрідну моральну та матеріальну компенсацію за втрату близької людини. Європейський Суд iз прав людини виніс рішення у позові «Гонгадзе проти України» на користь вдови. Згідно з рішенням страсбурзького суду, Держава Україна повинна виплатити Мирославі Гонгадзе 100 тисяч євро за матеріальні й моральні збитки.

Ще одного злочинця з колишньої влади, який перебуває у міжнародному розшуку, не змогли затримати російські правоохоронці. Ні, колишньому меру Одеси Руслану Боделану не довелося імітувати серцевий напад i втікати з вагона від безпорадного російського конвою, як це зробив екс-помічник голови Закарпатської облдержадмінiстрації, член СДПУ(о) Володимир Дідик. Не було потреби й робити якісь внески у розвиток мистецтва Росії, як Ігор Бакай, який отримав за це паспорт з двоглавим орлом. Бо пан Боделан влаштував свої справи по-іншому.

Середа мала стати вирішальним днем у долі «губернаторів», які після моніторингу соціально-економічного стану областей опинилися під загрозою звільнення. Президент України Віктор Ющенко, звільнивши у вівторок керівників двох регіонів — Запоріжжя та Луганщини, остаточні кадрові зміни вирішив обговорити на розширеному засіданні уряду, участь в якому взяли керівництво секретаріату Президента та РНБО, міністри і «губернатори».

До приємного швидко звикаєш, і після цього навіть один крок назад здатен викликати розчарування. Два роки поспіль кожен пересічний українець мав усі підстави де-небудь у закордонному пабі стверджувати, що він є представником найсильнішої нації планети. Без усіляких умовностей, бо Василь Вірастюк вигравав найголовніший турнір найсильніших атлетів світу, а національна збірна України — командний чемпіонат світу аж двічі. Цей рік приніс нам другі місця на обох цих турнірах, і любителі погрітися у променях слави своїх земляків-богатирів трохи засумували. Однак свій лідерський статус наші богатирі підтвердили вже по-іншому — кинувши своєрідний заклик: «Стронгмени всіх країн, єднаймося» («стронгмен» (англ.) — «дужа людина», «богатир») — саме в той момент, коли з'явилися бажаючі розділити «богатирську родину» на різні «версії». А ще Україна з цього року стала власником права на проведення турніру WSN (World Strongest Nation), який і визначає справді найсильнішу націю планети. Про все це ми говоримо з президентом Федерації найсильніших атлетів України Володимиром Кибою.

Наставник БК «Київ» Ренато Паскуале вважав, що в першому виїзді «вовків» у рамках Кубка Європи-2005/06 — у Ростові-на-Дону — вирішальною стане гра в захисті, і саме цей елемент кияни відпрацьовували на останніх тренуваннях. Це позавчора приносило свої плоди, коли український клуб приголомшував залізничників відривами в дебюті гри (12:2) та на початку другого тайму (7:0). За відсутності капітана «вовків» Ламарра Грира добротно виконували свою роботу Гарріс, Варада та Лончар, якого лікарі ледь поставили на ноги після травми. «Локомотиву» лише кілька разів вдавалося на очко-два виходити вперед. Однак що сталося наприкінці матчу, має знати хіба що якийсь ростовський Хоттабич. Адже після дального кидка київського центрового Ратко Варди за 8 хвилин 25 секунд до фінальної сирени гості не змогли більше влучити у кошик жодного разу! У підсумку перевага 59:53 розтанула й перетворилася на першу поразку киян у цьому груповому турнірі (59:68) й відкат на друге місце в групі G. При цьому наставник російського клубу Ацо Петрович визнав, що завдяки «Києву» його підопічні здобули психологічну упевненість. Ще б пак — двічі мати «мінус 10» і виграти останній 8-хвилинний відрізок — 15:0.