Село Великі Сорочинці поблизу Миргорода сьогодні відоме передовсім своїм ярмарком. Хоча 100 років тому тут відбулися більш значущі й трагічніші події, що сколихнули тодішню Російську імперію. Царські сатрапи буквально потопили в крові повстання тамтешніх селян, але не зломили їхнього одвічного прагнення мати землю і волю...

Помаранчевий колір (за винятком тільки футболок «Шахтаря») і досі сприймається в Донецьку винятково негативно та агресивно. А окремі випадки протистояння йому, мабуть, мусять зацікавити медбратів із гамівними сорочками напохваті. Наприклад, дві донеччанки перефарбували дитячий майданчик із помаранчевого в «Ядині» біло-сині кольори.

Досить було Джудові Лоу заїкнутися про те, що він прагне поновити союз із колегою по акторському цеху Сієною Міллер, як світові мас-медіа знову почали подавати цих акторів як «солодку парочку» (з огляду передусім на те, що після розриву, спричиненого походами чоловіка наліво, нових постійних пасій ані в Джуда, ані в Сієни не з'явилося). Тут же часопис «Стар» визнав їх однією з «найвульгарніших» пар року (на першому місці в цій номінації, як відомо, Уїтні Х'юстон зі своїм Боббі Брауном). А самим артистам тільки того й треба: в принципі, кожна новина про сходження/розходження двох голлівудських зірок є достатнім приводом для вибуху уваги до них з боку преси, відтак — зростання популярності.

Щороку Голлівуд виробляє десятки фільмів. Десятки з них мають космічних масштабів бюджети, щонайменше кілька проектів на рік користуються шаленою популярністю публіки й тішать своїх творців більш ніж солідними касовими зборами. Однак скільки б красивих, яскравих і цікавих нових стрічок не виходило у прокат, класика завжди залишається класикою. Що й довів рейтинг найкращих фільмів для сімейного перегляду, результати якого днями оголосив британський канал Channel 4. Безперечну перемогу в цьому хіт-параді здобув справді добрий, сімейний і дуже душевний фільм Стівена Спілберга «Інопланетянин», знятий у 1982 році.

Вафа Дуфур завжди намагалася довести, що вона така ж, як і всі її співвітчизники, американці. Не так щодо зовнішності — а в цьому плані дівчина від більшості мешканців Нового Світу таки солідно відрізняється, позаяк вродилася стрункою, як виноградна лоза, красивою, як 14-денний місяць, з очима, як у газелі... Не дивуйтеся таким порівнянням — для арабської культури вони цілком природні. Річ у тім, що Вафа — арабка. Але не проста. Як уже колись розповідала «УМ», дівчині дуже не пощастило з родичами: вона — небога «терориста номер один» Усами Бен Ладена.

Добрі стосунки з коханою людиною продовжують життя — це, мабуть, відомо всім (або з книжок, або й із власного досвіду). Недаремно ж статистика свідчить про те, що одружені люди навіть живуть набагато довше за самотніх — звісно, якщо в сім'ї мир, порозуміння й любов. А от сварки можуть на повному серйозі вкоротити віку. Причому не лише через руйнацію дорогоцінних нервових клітин, а й через фізичну небезпеку для життя.

Молодий чоловік, побачивши астрономічні ціни в ресторанному меню, запитує свою дівчину:
— І що хоче замовити моя товстунка?

Всесвітньо відомі артисти опери, якi починали в Україні, а грандіозної слави зажили в Мілані чи Відні, під час своїх нетривалих візитів на Батьківщину люблять розповідати про те, як шанують цей музичний жанр за кордоном. Мовляв, людина вже за кілька місяців знає, що такого-то дня вона йде до оперного театру, готується до цього, нічого собі не планує і налаштовується на зустріч з прекрасним. «Не те, що у нас», — резюмують зірки, натякаючи на спонтанно-легковажне ставлення до опери своїх земляків, які завертають туди прямо з роботи, у джинсах і з сумками в руках, а не в хутрі та «брюликах» або хоча б біжутерії... Прем'єра «Богдан Хмельницький» у Донецькому театрі опери та балету апріорі претендувала на виняток із правил: потужна реклама, солідний десант столичних журналістів, відомі прізвища в програмці і найвищі високопосадовці у списках запрошених. Словом, якщо у когось із дончанок у скриньках припадали пилом «брюлики», то кращої нагоди їх «прогуляти» годі було й чекати.

Через свою зайнятість у єврокубках восени київський «Сокіл» пропустив кілька матчів відкритого чемпіонату Білорусі. Відстаючи від суперників у турнірній таблиці, український клуб, утім, залишався лідером за втраченими очками. Попри не надто вдалі виступи в останніх поєдинках, підопічні Олександра Сеуканда саме в такій ролі підійшли до двох завершальних зустрічей 2005 року. Опонентами «біло-синіх» стали дві команди-конкуренти — «Німан» і «Брест», котрі борються між собою за восьме місце в турнірній таблиці — останнє, що дає путівку у «плей-оф».

Пристрасті навколо НСК «Олімпійський» досягли свого апогею. Напередодні новорічних свят майбутнє головної арени країни мають вирішити на найвищому рівні. Як відомо, не так давно з'явилося рішення робочої групи на чолі з міністром у справах сім'ї, молоді та спорту Юрієм Павленком про зупинення будівництва перед стадіоном. Але виявилося, що воно ніяк не вплинуло на замовників будівництва. Це й спонукало не байдужих до цієї проблеми спортивних авторитетів напряму звертатися до найвищих посадових осіб держави і столиці.