У науковому світі ім'я Анатолія Бабича додаткових рекомендацій не потребує. Доктор сільськогосподарських наук, професор, академік Української академії аграрних наук, він двадцять років працював в Інституті кукурудзи, ще стільки ж часу очолював Інститут кормів УААН, написав близько півтисячі праць, створив власну наукову школу. Його спеціалізація — комплексні дослідження глобального процесу вивчення земельних, продовольчих і кормових ресурсів, стратегії розвитку сільського господарства. Саме стан аграрного сектору України на перехресті сьогоднішніх світових тенденцій та майбутні перспективи й були в центрі нашої розмови.

Важко уявити, щоб дитина з фізичними або розумовими вадами шила взуття не гірше за здорову людину. Але я бачила це на власні очі у Київському професійному ліцеї технологій та дизайну виробів із шкіри. Поруч зі здоровими однолітками в ліцеї навчається 140 дітей з особливими потребами. Серед них ті, кому надто важко пересуватись та координувати рухи, а ще — діти з розумовими вадами. Для «особливих» учнів — особливі заняття. Наприклад, на уроці після 20 хвилин роботи — маленька перерва. Діти вчаться за окремою програмою у невеличких групах по 7—10 осіб. А ось у позаурочних заходах поділу ніякого немає —усі рівні, всі працюють та відпочивають разом. Але так було не завжди.

Жінки-одиначки з дітьми нас уже не дивують: материнський інстинкт — річ доведена, а про батьківський чомусь ніхто ніколи й не заїкається. Але, виявляється, матерів-зозуль у нашому світі теж вистачає. І чоловіки з сильно розвиненим батьківським чуттям не перевелися. Один із них — киянин Роман Білозор. Його життя склалося так, що довелося стати й притчею во язицах, і героєм журналістських «охів-ахів». Хоча сам він нічого героїчного у своїх вчинках не вбачає: мовляв, що тут такого? Дружина покинула — це було, але ж Настя йому рідна дочка — він навіть не думав ніколи, що залишить її.

Мешканець Запоріжжя Микола Довгорукий уже давно зажив слави дивака. «Мордує себе чоловік, — кажуть сусіди. — Босоніж ходить за будь-якої погоди і спить на вулиці, по тринадцять годин невідривно може дивитися на сонце, доки воно світить, їздить тільки на велосипеді і... затято дотримується посту». Щодо останнього у Миколи Миколайовича розроблена своя філософія: піст — то свята справа для православного, а чоловік від 1989 року ретельно дотримувався усіх християнських традицій. Але найцікавіше, що від 25 серпня 2003 року запоріжанин перейшов на «особливий режим харчування».

Секрет популярності чаю — у його чудових властивостях. Учені з'ясували, що сухий чай містить до 40 відсотків речовин, які переходять у заварку і додають напою тонізуючих властивостей, особливого аромату і смаку. Майте на увазі, що у свіжозавареному чаї помістилася майже вся таблиця Менделєєва: вітаміни групи С, Р, В1, В2, РР, провітамін А, марганець, цинк, калій, кальцій... Саме тому чай є обов'язковим продуктом харчування у багатьох арміях світу, адже захисникам Вітчизни треба бути сильними й вправними. Вітаміну С у зеленому чаї в 4 рази більше, ніж у цитрусових, а за вмістом білків і вільних амінокислот, тобто за поживністю чайний лист (особливо зелений) не поступається бобовим культурам! Ще одну особливість помітили мандрівники, геологи і моряки: чай не дає організмові «зношуватись» від напруженої роботи.

Черкащина стала першою областю України, котра розжилася сучасним мобільним мамографічним комплексом вартістю 900 тисяч гривень. Спеціальний автомобіль, оснащений обладнанням для виявлення хворих на рак молочної залози, вручив Черкаському обласному онкологічному диспансеру Ференц Дер, керівник косметичної компанії «Ейвон», яка завдяки продажу своїх брошок «Рожева стрічка» зібрала на нього кошти.

Микола Костомаров (1817—1885) був успішним у багатьох галузях гуманітарної сфери: талановитим істориком, народознавцем, громадським діячем, літератором. Першою великою науковою працею Костомарова була магістерська дисертація «О причинах и характере унии в Западной России» (Х., 1841). У її провідних ідеях автор випередив свій час. Результат не забарився — церква, цензура і тодішні науковці дали наказ знищити весь наклад праці — 100 примірників. На сьогодні відомі два її вцілілих примірники. 1928 року вона була перевидана, але з багатьма недоліками. Друга магістерська дисертація мала назву «Об историческом значении русской народной поэзии» (Х., 1843). Науковці зазначають, що це була перша в Україні дисертація на фольклорно-етнографічну тему. Одна з його найвідоміших праць — «Славянская мифология» — вийшла у 1847 році, коли досліднику минуло лише 30 років. Але подальші арешт і заслання вченого вплинули на наукову долю книги — вона була вилучена з обігу і частково знищена (перевидання: 1975 — Лондон—Ґаґа, репринт; 1994 — Київ; 1995 — Москва).

Важко уявити, як усе й усюди встигав Іван Куровець — міністр охорони здоров'я Західно-Української Народної Республіки, директор Народної лічниці у Львові, член і деякий час голова Українського лікарського товариства (УЛТ навіть встановило щорічну нагороду імені Івана Куровця за наукову працю). У 1920 році він став одним із редакторів «Лікарського вісника», чимало друкувався в періодиці, залишив спогади про Івана Франка. Випустив дві популярні книжечки для селян: «Перша поміч в наглих випадках», «Життя і здоровля людей». Був дійсним членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ) та працював у його природничо-лікарській комісії. Працював у видавничій комісії Товариства «Просвіта», обирався головою наглядових рад видавничої спілки «Діло», «Центробанку» та банку «Карпатія».

Починаючи з 2006 року, новорічна ніч для панк-зірки Пінк стане подвійним святом. Адже «рожева» дівчинка постановила: саме цієї казкової ночі вона вийде заміж. Принаймні в цьому переконує своїх читачів журнал In Touch. Невідомо, хто погодиться вінчати-розписувати екстравагантну співачку з її коханим уночі, та ще й на свято, але зрештою, за гроші можна домовитися й не про таке.

Вважається, що Арнольд Шверценеггер, який завдяки крутому іміджу героя кінобойовика став губернатором Каліфорнії, так само легко може стати й президентом усієї Америки. Головною перешкодою для перетворення Термінатора на господаря Білого дому вважаються не так конкуренти із Демократичної партії, як буква закону. Того, який не дозволяє ставати президентом США людині, котра народилася за межами Америки. А Шварц, як відомо, побачив світ у Європі — в австрійській землі Штрірія, був громадянином Австрії і саме там почав займатися бодібилдiнгом, який, власне, й привів його в кіно.