Думаємо, ніхто не стане заперечувати категоричним рядкам із відомого вірша Василя Симоненка, винесеним у заголовок, бо що там не кажіть, а родоводи простолюду справді не менш древні від найдревніших благородних династій. Та перед наступним питанням, яке напрошується саме собою, довелось би спасувати, либонь, і поетові, і будь-якому іншому мешканцеві села чи виходцеві з нього: а скільки колін «древнішого» власного роду ви можете назвати? Зазвичай нитка обірветься на іменах прадідів, ще одиниці спроможуться сказати, як звали прапрадіда — та й усе. Проте сьогодні історією і походженням своєї сім'ї цікавляться дедалі більше людей, намагаючись відновити власну історичну пам'ять, але не знають, що і де шукати. За таких обставин фундаментальна монографія вінничанина Юрія Легуна «Генеалогія селян Подільської губернії: джерела», яка виросла з докторської дисертаційної праці, може стати настільною книгою пошуковців не тільки з Поділля. Унікальна вже постановка питання, адже досі вітчизняна наука обходила цей предмет дослідження мовчанням. Та про це краще спитати у самого автора.

Український Президент Віктор Ющенко ще позавчора надвечір відбув до Болгарії для участі в саміті глав держав Центральної Європи, що проходив у причорноморському місті Варна. У саміті взяли участь також лідери Австрії, Албанії, Болгарії, Боснії та Герцоговини, Литви, Македонії, Молдови, Польщі, Словаччини, Словенії, Хорватії, Чехії.

22-23 травня в Києві відбудеться саміт ГУАМ. Знаменним він обіцяє стати насамперед тим, що на базі ГУАМ (регіонального об'єднання Грузії, Азербайджану, України, Молдови) планується утворити повноцінну, амбітну міжнародну організацію. На десятий рік існування це неформальне об'єднання нарешті отримає свій статут, регламент, порядок денний, Генсека, штаб-квартиру в Києві та назву «Організація за демократію і економічний розвиток ГУАМ».

Ми сидимо в кав'ярні. Тут узагалі-то не палять, але нам дозволили. Ми щойно познайомились. Олександр Дякулич, колишній гравець юнацької збірної України з футболу, виступав у командах майстрів другої ліги чемпіонату СРСР. Нині — головний тренер команди «Бужора» (Іршава), яка грає у вищій лізі на першість Закарпаття. Дякуличу 42 роки, але виглядає він значно старше. І винна у цьому подія, про яку Олександр розповідає:

Ще напередодні травневих свят у МВС хвацько повiдомили новину, що віднині працівники міліції будуть оголошувати затриманим їх права. Минуло декілька тижнів, але з'ясувати, чи насправді це так, «УМ» фактично не вдалося. Звісно, у самому міліцейському відомстві запевняли, що права зачитують, принаймні Департамент зв'язків із громадськістю робив рейд у сусідні зі столицею Бровари, де бійці «Беркута» зачитували права затриманим на відеокамеру оператора. А як бути, коли операторів із МВС поруч немає, тим паче в регіонах, більш віддалених від столиці?

Неабияку винахідливість продемонстрували пройдисвіти з «металевим» нахилом, обдуривши більше сотні донецьких пенсіонерів. При цьому вони діяли так упевнено, що люди похилого віку навіть самі запрошували їх у власні помешкання для перевірки газових колонок. Адже спритники демонстрували посвідчення працівників «Міськгазу» і дуже переймалися незадовільним станом газових магістралей.

Про ситуацію навколо готелю «Либідь» з численними судовими розборками «УМ» неодноразово повідомляла. Півроку тому правову допомогу «Либеді» у протистоянні з тодішньою столичною владою навіть запропонував відомий народний депутат Степан Хмара, який офіційно звертався до керівництва МВС та Генпрокуратури з вимогою перевірити факти корупції з боку чиновників мерії. На час виборів усе стихло. Але після зміни влади у «Либеді» знову почалися проблеми — цього вівторка готель, майже повністю заповнений іноземними туристами, без будь-яких попереджень відключили від електропостачання.

Днями у Чернігові зроблено хорошу справу — відкрито обласний соціальний центр матері та дитини «Батьки й дитина разом». Тут зможуть жити зі своїми малюками молоді мами, які через побутові та матеріальні проблеми збиралися відмовитися від немовлят. У центрі жінок забезпечуватимуть усім необхідним — житимуть малюки та матусі в комфортних умовах, доки період кризи у їхньому житті не мине, — це щонайменше півтора року. Директор обласного центру Світлана Васильєва певна, що психологічні проблеми, відсутність житла та підтримки сім’ї стають головними причинами відмови матері від дитини. Тим більше, якщо вона надто молода. Статистика свідчить: із загальної кількості дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (а це майже 100 тисяч, відповідно до статистичних даних в Україні), 12—15 тисяч дітей — це ті, чиї батьки відмовилися від них при народженні. Більшість батьків, які відмовляються від своїх дітей, — неповнолітні. Лише минулого року українки не забрали з пологових будинків додому 1 200 немовлят.

Відтепер 8-річний Іванко Остапенко з Полтавщини завдячуватиме своїм життям юній сусідці — учениці 7-А класу Великобагачанської середньої школи Тетяні Пушкарьовій. Адже дівчинка, не розгубившись, врятувала життя малому, який тонув у ставку. Іван того дня з друзями рибалив на одному з численних ставків села Бутова Долина.

Принаймні 300 дітей-сиріт із Києва вже знають, у якому наряді підуть на випускний бал — днями вони отримали вечірні сукні та костюми до найважливішого шкільного свята, кошти на які виділила київська влада у рамках програми «Турбота». Цьогорічні випускники столичних інтернатів (серед них — також курсанти-сироти з Київського військового ліцею імені Івана Богуна) свою святкову вдяганку — сукні, костюми та взуття — несли додому просто з мерії, де для юнаків та дівчат влаштували святковий прийом — із концертом та накритим столом. Київська влада цьогоріч на придбання костюмів виділила 130 тисяч гривень — свій наряд, до речі, отримають усі столичні випускники-сироти.