Шведи допоможуть українцям навести лад у сфері надання соціальних послуг — уряд Швеції для цього надасть Україні грант у розмірі 3,5 мільйона доларів. Ці кошти надійдуть у рамках проекту Світового банку «Удосконалення системи соціальної допомоги в Україні». Угоду про надання цього гранту підписали міністр економіки України Арсеній Яценюк і голова представництва Світового банку в Україні Душан Вуйович. Міністр праці та соціальної політики Іван Сахань розповів, що шведський уряд надає підтримку у вигляді технічної допомоги задля удосконалення системи надання соціальних послуг громадянам України. За його словами, основні напрями роботи — це оцінка програм соціальної допомоги, методологічна підтримка, управління програмами та визначення їхнього бюджету, а також інформування громадськості про реформи в галузі соціальної політики та послуги, що надаються.

За жанровими ознаками новий роман Марини і Сергія Дяченків «Дика енергія. Лана» (грандіозна презентація його відбувалась у п'ятницю, 14 квітня, в рамках цьогорічного «Єврокону») чогось принципово нового не пропонує. Письменники використовують естетичну модель під назвою «антиутопія», добре відому і багаторазово випробувану як у фантастичних, так і в політичних романах, причому нерідко обидва різновиди між собою тісно переплітаються. Для цього досить порівняти «Дику енергію» з класикою жанру — наприклад, із «Ми» Євгенія Замятіна, «1984» Джорджа Оруелла чи «О, дивний новий світ» Олдоса Хакслі, — як жодних сумнівів у генезі твору не залишиться. Втім устократ важливіше не те, що з попереднього досвіду використовується, а як саме це робиться. І, ясна річ, з якими поправками на новітні наукові і технічні реалії.

Колись давно, коли я лише знайомилася з творчістю Олександри Мариніної, з величезною приємністю відзначала, що нарешті жінки отримали-таки своїх представниць у детективній літературі. Ну скільки можна читати про цих вправних, мужніх і розумних оперів, які на раз-два розбираються з організованою злочинністю? Зрештою, у жінок — Анастасія Павлівна Каменська є тут прекрасним прикладом — це виходить аж ніяк не гірше. Хоча потім довелося трішки пригальмувати свою гордість, оскільки Каменська виявилася жінкою особливою, яка не вміла готувати, не бажала жертвувати роботою заради кохання і чомусь уперто відмовлялася від того, аби пізнати радість материнства. Але за понад десять років існування Насті всі її шанувальники вже звикли до унікальності цієї жінки і після виходу чергової оповідки про неї чекають, коли Мариніна напише наступну.

Володимир Машков та Євген Миронов — два секс-символи російського кінематографа. Один такий увесь із себе мужній, вульгарно-брутальний, рішучий і «безбашенний», інший — інтелігентний, пристрасний спокусник iз бездонними очима. Навіть не знаю, хто із цих двох збере більше прихильниць, а деяким iз них узагалі хоч розірвись — такі хлопці у слабкої статі неодмінно викликають посилене серцебиття і регулярні загострення різних там фантазій. Але наразі шанувальниці як одного секс-символа, так й іншого, і навіть ті, кому подобається збірний образ, мають чудову нагоду намилуватися хлопцями сповна. У новому російському бойовику «Полювання на піранiю» головні ролі зіграли Володимир Машков та Євген Миронов (це вже четвертий «дует» мега-зірок, до цього були фільми «Ліміта», «Мама» та «Ідіот»).

Уже три дні (в суботу, неділю i понеділок) Вищий адміністративний суд розглядає позови аутсайдерів виборчих перегонів-2006 — блоків Вітренко, Кармазіна та Литвина i партії «Віче» до Центрвиборчкому. Враховуючи те, що два дні Феміда бiльше вирішувала процедурні питання, ніж заслуховувала доводи сторін по суті, розраховувати на швидке завершення цього процесу не доводиться. Отже, значного просування в судовому розгляді не відбулося й тоді, коли цей номер «УМ» готувався до друку. Цілком логічним є продовження процесу сьогодні й навіть завтра. А поки «суд та діло», Центральній виборчій комісії заборонено офіційно оприлюднювати результати виборів народних депутатів.

Торік глава держави Віктор Ющенко отримав доходу на суму 288 тисяч 20 гривень 40 копійок. Такий заробіток Президента описано в декларації, що її, відповідно до Закону «Про боротьбу з корупцією» (цей документ зобов'язує «осіб, уповноважених на виконання функцій держави», декларувати свій майновий стан), заповнив Віктор Ющенко.

У суботу незвичайно людно було на батьківщині Тараса Шевченка — у Звенигородському районі Черкаської області: там народ на чолі з Президентом Віктором Ющенком садив дерева. Ця акція була приурочена до Дня довкілля і називалася «Зелений паросток майбутнього».

Київська міська рада, яка тепер складається зі 120 депутатів, минулої п'ятниці зібралася на своє перше засідання. І — в перші ж хвилини так званої «роботи» показала Україні, які складнощі очікують усі великі й малі «парламенти», вперше обрані на суто пропорційній основі.

На відміну від багатьох інших рад нового скликання, що вже почали працювати, Київрада не має чітко вираженої більшості. У її депутатській мозаїці вирішальною стає позиція навіть не якоїсь дрібної фракції, а двох-трьох чоловік із дрібної фракції.
На рівні місцевих рад не існує прямої норми закону про потребу укладати меморандуми про керівну коаліцію й призначати відтак місцеві уряди, тому більшість може ставати ситуативною хоч щодня. Суть інтриг від цього не міняється, лише інтриг стає більше. А битися в такому «жирному» місті, як Київ, є за що...

Мешканці багатших регіонів, либонь, недовірливо примружаться, зачувши, що за темпами нарощування житлового будівництва «сільська» Вінниччина поступається лише столиці, а за сукупною площею споруджених помешкань обійшла ті області, які тільки за населенням більші удвічі-втричі, а за фінансовими спроможностями — узагалі не є порівнюваними. Але цифри — річ об'єктивна. За даними головного управління статистики області, у 2005-му році забудовники всіх форм власності ввели тут в експлуатацію 349,7 тисячі квадратних метрів житла із 7815,6 тисячі в цілому по країні (для порівняння в Луганській області введено 252,8 тис. кв. м, в Донецькій — 329,1 тис. кв. м).
Ще п'ятирічку тому розмови про подібний ривок здавалися мало не фантастикою, бо з початку дев'яностих обсяги будівництва неухильно зменшувались і в 2000-му сягнули мінімуму — 141 тисяч квадратних метрів. Якраз тоді й відбувся перелом, не в останню чергу пов'язаний із змінами в керівництві областю і особливо її центром. Пішов працювати в парламент «мерогубернатор» Дмитро Дворкіс (він уславився спробою зведення у місті над Бугом за участi ізраїльської фірми будинків із... пінопласту), а новообраний міський голова Володимир Ваховський, за першим фахом будівельник, установив тісні контакти з майбутнім інвестором — холдингом «Київміськбуд», який, зі свого боку, був зацікавлений в економічній експансії в регіони.