Хай там як не хочеться деяким чільникам «Нашої України» «дружити з Юлею», а таки доведеться. І не лише тому, що союз із Партією регіонів надовго, якщо не назавжди перекреслить перспективи і НСНУ як партії, і, що лякає «наших» найбільше, президентські перспективи Віктора Ющенка на другий строк. «До 2009-го точно не відмиємось», — із сумом констатують навіть ті «нашоукраїнці», які для себе особисто прирівнюють БЮТ до ПР. Однак на користь коаліції таки з Блоком Тимошенко (і Соцпартією, звісно), до аргументу про те, що в очах виборців «бандюки», проти яких стояли на Майдані, і «наша Юля» — це величини непорівнянні, щонайменше від минулої суботи додався ще один надпотужний аргумент — вимоги, які ставить «партія Януковича» тим, кого погодиться взяти до себе в коаліцію.

Право приймати у себе фінал престижного турніру накладає на команду-господаря додатковий тягар. Насамперед — психологічний (фінансові й організаційні клопоти клубу до уваги не беремо). Звісно, всі чекають від «приймаючої сторони» лише перемоги. А самі гравці сподіваються на підтримку переповнених трибун і десь у глибині душі — на прихильність суддів, нехай і незначну. Минулого уїк-енду БК «Київ», приймаючи «фінал чотирьох» клубного Кубка Європи, всупереч очікуванням, був позбавлений і першого, і другого. Тож і посів лише третє місце. Хоча з грошима проблем не було — тут допомогли генеральні спонсори, фірма «Росукренерго». Так, та сама, скандальна, з якої походить один із «батьків» «Києва» Дмитро Фірташ.

Відтоді, як ми востаннє зустрічалися з Наталкою («УМ» писала про неї у 2000-му, а про її з друзями діяльність — у 2001-му), вона змінилася. Розквітла, стала впевненішою в собі, розкутішою. Та чи й можна дивуватися, адже Наталя Осауленко за ці роки здобула освіту, знайшла покликання, отримала фахові знання під це покликання, бо воно не збіглося з освітою, має роботу. А ще разом із друзями побувала у багатьох країнах, знайшла нових друзів. Зустріла того, хто став її чоловіком, і народила сина Сашка, якому зараз півтора року. Звичайна біографія звичайної молодої жінки, скажете ви. І ми погодимось.
Ось тільки до обласного прес-клубу, де призначена наша зустріч, Наталя без допомоги чоловіка не дістанеться. Втім чиюсь ще — а ми стоїмо з готовністю допомогти — категорично заперечує: «Та що ви, ми так кожного дня на роботу й з роботи. Ми ж на другому поверсі живемо. А ліфт не працює». Коли сходинки закінчуються, вона вміло рулює коридором свого візка, на якого Наталі довелося сісти в дев'ятнадцять.

У Польщі розгорається скандал, пов'язаний з колишнім керівником комуністичної Польщі, другом і соратником Леоніда Брежнєва — генералом Войцехом Ярузельським. Так виглядає, що цього разу польська Феміда остаточно з'ясує історичну роль ветерана — чи він був злочинцем і зрадником Польщі, чи все-таки «невинним заручником» у руках Кремля.

На інавгурацію втретє обраного президента Білорусі Олександра Лукашенка не приїде жоден із закордонних лідерів. Навіть Владімір Путін, який першим привітав «бацьку» з перемогою, а потім його приклад наслідували лише три диктатори — лідери Китаю, Ірану, Куби. У прес-службі адміністрації Лукашенка пояснюють відсутність високих закордонних гостей на інавгурації тим, що їх просто не запрошували. Мовляв, такої практики щодо цієї церемонії у Білорусі немає. Водночас сьогодні подивитися на урочисте «третє пришестя» Лукашенка таки приїдуть відомі росіяни. У білоруському МЗС говорять, що здебільшого це будуть діячі культури і мистецтв.

Фідель Кастро так боїться ймовірних замахів на його життя, що одягає білизну лише раз, а після використання наказує спалювати. Адже йому здається, що під час прання на одяг можуть нанести отруту. Також Фідель та його брат Рауль завжди пересуваються кортежем із шести однакових чорних «Мерседесів-560», щоб ніхто не здогадався, в якій із машин перебуває кожен з них. При цьому обоє вони обожнюють розкішні західні автомобілі й мають показну колекцію — 300 штук.

Голова Верховного Суду Василь Маляренко підтвердив факт своєї відставки з посади і заявив, що в поданій ним заяві про звільнення немає політичних мотивів. В інтерв'ю каналу «Інтер» пан Маляренко зазначив: «Я дав слово колективу [ВСУ], що як тільки пройдуть вибори, незалежно від результату, я подаю заяву про відставку... у зв'язку з тим, що брав участь у виборах. 26-го [березня] пройшли вибори, а 27-го зранку я, відповідно до того слова, що дав раніше, подав заяву».

Протягом останнього тижня значного резонансу набула публікація «УМ» від 01.04.2006 р. під назвою «Блакитно-помаранчева iрпеніада, або Як на рівні міста можна створити «велику коаліцію» «Нашої України» та Партії регіонів». Уже на цьому тижні у номері «УМ» за 05.04.2006 р. наша газета повідомляла й про те, що у понеділок територіальна виборча комісія міста прийняла рішення про оголошення підсумків виборів iрпінського міського голови і проголосила переможцем Мирославу Свистович, кандидата від блоку «За чесну владу!». Нагадаємо, що, за словами голови ТВК Наталії Ганах, пані Свистович випередила свого найближчого конкурента — заможного бізнесмена Олега Бондаря, якого підтримав блок «Наша Україна», майже на 800 голосів. I це при тому, що на посаду мера балотувалося 17 кандидатів.

На недавній виставці у Києві, де сумчани трималися гурту, обласний голова Сумщини Ніна Гаркава зовсім по-жіночому поділилася: «Ловлю себе на тому, що із задоволенням носила б український одяг»... Ще перед прийняттям Україною незалежності довелося побувати на річниці Запорізької Січі, де жінки кожної області — а приїхала на Запоріжжя вся Україна — одяглися у свої місцеві вишиванки. Майстрині визначали на око: це Полісся, це Буковина, це Іванофранківщина... І мені було приємно, що збереглася полтавська вишиванка, пошита та вигаптувана ще молодою моєю бабусею, і вона вплітається в суцвіття неповторних візерунків...

Сім поховань XVIII сторіччя розкопали у Львові археологи. Знахідки зроблено на вулиці Пабла Беринди біля Катедрального собору. Щоправда, самі археологи не вважають відкопані поховання сенсаційними.