«У політичному житті України настає момент істини». Так оцінив важливість «загальнонаціонального круглого столу», який розпочався ввечері в середу в секретаріаті Президента, його ініціатор Віктор Ющенко. Мета зібрання, за словами глави держави, — всім політичним силам об'єднатися навколо національних інтересів України: «забезпечення державного суверенітету, цілісності кордонів, території, втілення економічних перетворень, гарантування всіх демократичних прав і свобод, які завойовані» тощо. Відкриваючи представницьке засідання, Президент висловив сподівання, що цей «круглий стіл» стане «точкою відліку нового часу в політичному і суспільному українському житті», допоможе політикам припинити «розбрат і коливання», «відмовитися від політичного реваншу і протистояння, підтвердити незмінність і незворотність внутрішнього і зовнішнього курсу України, відійти від особистих амбіцій» і нарешті всім обійняти чітку позицію щодо важливих для долі держави перспектив. Підсумком обговорення мало стати підписання Універсалу національної єдності.

— Юрію Анатолійовичу, ви як народний депутат трьох скликань тепер спостерігаєте за парламентською кризою збоку. Наскільки складною є нинішня ситуація в державі, які ризики та загрози вона несе?
— Особливо непокоїть, що ми почули з Верховної Ради заклики окремих депутатів, що вони призначатимуть Прем'єр-міністра самі, без Президента, самі сформують всі інші органи влади, не підкоряться ймовірному указу Президента про розпуск парламенту. Спікер Мороз оголошує це по телебаченню, члени антикризової коаліції роздають коментарі пресі...

Серед степів центральної України є місце, де ніби переносишся в інші географічні виміри. З суворої півночі на лагідний південь можна потрапити в ландшафтному парку, пам'ятці паркового мистецтва XIX століття «Веселі Боковеньки», що в Долинському районі Кіровоградської області. Унікальний, але на якийсь час забутий Богом і людьми куточок нещодавно отримав шанс на відродження і популярність.

Скульптор Сейфаддин Гурбанов позавчора показав «свою» Людмилу Гурченко журналістам. Як «УМ» уже повiдомляла, пам'ятник відомій екс-харків'янці планують встановити біля Оперного театру в Харкові.

Дотепер історики не зійшлися на єдиній думці щодо року народження рогатинської попівни, відомої з легенд і літературних творів як Настя Лісовська, а з офіційних історичних хронік — Роксолана-Хуррем. Оскільки не збереглося жодного документа у львівських архівах та громадських актових книгах, найвірогіднішим часом народження дружини повелителя могутньої Османської імперії Сулеймана Пишного, на переконання провідних українських «роксоланознавців», зокрема Агатангела Кримського та прикарпатського академіка Володимира Грабовецького, можуть бути або 1505-й, або 1506-й роки.

Усім міським головам невдовзі надягатимуть відновлений ланцюг бургомістра як символ всенародної поваги та відповідальності перед виборцями. Історики знайшли копію зображення ланцюга бургомістра, виготовленого до 500-річного ювілею Чернівців. Першим його вдягнув Фелікс фон Фюрт, а після розпаду Австро-Угорської імперії реліквія загубилася. Нещодавно її віднайшов знаний у краї історик Сергій Осачук.

Попередній сезон для баскетболістів «Києва» був цілком пристойним — удруге поспіль «вовки» пробилися до «фіналу чотирьох» Євроліги ФІБА, грали у фінальній серії української суперліги. Щоправда, в обох турнірах столична команда не стала першою. І формально засновники мали підстави переглянути свій підхід до фінансування клубу, адже значні дотації в легіонерів не принесли найголовнішого в спорті — перемоги. Зміни напрошувалися, але які?