Рекорд у вишиванках

23.08.2006
Рекорд у вишиванках

      Формальне святкування державних свят неабияк надокучило рівненським організаторам урочистостей до 15-річчя незалежності України. Щоб із пасивних глядачів рівняни стали безпосередніми й активними учасниками дійства, а водночас прославили Рівне на всю Україну, вирішено було... піти на рекорд. Кожен, хто прийде на центральний майдан міста у вишиванці чи вишитому вбранні, зможе долучитися до встановлення рекорду — «Найбільша кількість людей у вишиванках, зібраних в одному місці». Саме так звучить офіційна назва майбутнього рекорду, який буде внесено до «Книги рекордів України». Туди вже подано відповідну заявку. Всіх учасників реєструватимуть, працюватиме спеціальна комісія — організатори рекорду дуже відповідально підходять до цього проекту.

      Підготовку до встановлення «вишитого рекорду» в Рівному проводить популярна радіостанція «Трек». Її директор Галина Кульчинська стверджує, що досі спроб встановлення такого рекорду не було: «Ми перші, кому таке спало на думку. Тепер головне — зібрати максимальну кількість людей у вишитих строях і переконати навіть тих, хто, можливо, ніколи не вдягав вишиванки, знайти її, одягнути, взяти рідних та друзів і прийти на майдан. Уявіть, як це буде гарно. Вже знаємо, що будуть люди і з районів Рівненщини, й навіть з інших міст України».

      Оголосити про встановлення рекорду і, таким чином, зафіксувати його організатори планують о 15.00, але для цього, починаючи з 12.00, пройде реєстрація всіх учасників акції — у вишиванках та вишитому вбранні. Тим часом на майдані Незалежності пройде урочиста частина свята, концерт, а після оголошення точного числа рекордсменів між ними розіграють призи, які надали міська влада Рівного, облрада та облдержадміністрація. До того ж виявилося, що керівництво міста та області саме збиралося у повному складі вийти цьогоріч на майдан Незалежності у вишиванках, так що ідею встановити у Рівному «Вишитий рекорд-2006» підтримало з неабияким ентузіазмом.

      А от у кого вишиванки немає, Галина Кульчинська радить постаратися її терміново позичити, купити або спробувати вишити. «Правду кажучи, я думаю, що в кожного українця мала б бути вишиванка. Це як кілти у шотландців, чи кімоно у японців, чи національний одяг у баварців. Треба справді щось робити, щоб у людей пробуджувати інтерес до всього українського. І наш «Вишитий рекорд-2006» саме це і має за мету. Переконана, що всі разом ми не лише встановимо рекорд, а й влаштуємо справжнє свято на День незалежності України», — каже Галина.

  • Незалежнiсть, Конституцiя, референдум

    Таким був один з головних новиннєвих месиджів у промові Президента до Дня незалежності. «Ми розпочинаємо конституційне оновлення. Я ініціюю скликання конституційної ради, яка розробить проект нової редакції Конституції», — наголосив Віктор Ющенко, промовляючи до спiввiтчизникiв. «Це процес не одного дня, — констатував глава держави, — але ніхто не зуміє його затягти». >>

  • Та свят-свят

    Молебень за Україну на річницю Незалежності, як і в усі останні роки, відбувся у святій Софії. Молилися українцi, як i політики зокрема, у багатьох церквах країни. Втім цей молебень у Софійському соборі вважається, так би мовити, офіційним (хай простить Бог такий доречний, проте святотатський епітет), адже сюди приходять принести молитву за свою країну керівники держави. Щороку 24 серпня, стежачи за репортажами зі служби Божої у Софії, простий люд робить висновки про стан справ у політиці. Так і цьогоріч. >>

  • І хлопець хоч куди козак

    60-сантиметрова скульптура-фонтан у вигляді голого малюка, який іде до вітру, майже 400 років прикрашає історичний центр столиці Європейського Союзу. Починаючи з 1619 року «Хлопчик, який пісяє» нагадує бельгійцям про оригінальний спосіб гасіння пожежі, завдяки якому середньовічне місто не перетворилося на попелище. Утім голим-босим-підперезаним брюссельський хлопчик був не завжди. Наприкінці XVII століття з легкої руки правителя Баварії започаткували традицію одягати статуетку в дорогі костюми. Відтоді в гардеробі «хлопчика» накопичилося близько 800 різних убрань. Серед них — костюм із золотої парчі від короля Франції Людовика XVI, національні костюми різних країн світу, спортивна форма і навіть... одяг Санта-Клауса! >>

  • І на тім рушникові...

    У Національному виставковому центрі 22 серпня вишивальниці з Київщини долучились до виготовлення Рушника національної єдності. Над цим дев'ятиметровим полотнищем вже попрацювали більше як півтисячі українців у 12 регіонах. Наступного дня естафету київських вишивальниць перейняла Тернопільщина. А далі, як повідомив виконавчий директор акції Микола Степаненко, диво-рушник повезуть до Криму, де на ньому золотими нитками вишиватимуть Герб України. Як уже писала «УМ», раніше планувалося завершити роботу до Дня незалежності, але так склалося, що гранд-рушник буде остаточно готовий лише у жовтні. >>

  • Дрес-код нації

    Місцем проведення цього яскравого і не бувалого досі дійства дуже символічно став тернопільський парк Національного відродження, де з самого ранку розбили наметове містечко майстри вишивання з різних регіонів України. Зібралися також ті, хто займається збереженням українського національного одягу, та художні колективи, які пропагують його у своїй творчості. Відтак учасниками фестивалю «Цвіт вишиванки» стали тисячі тернополян та мешканців області, які з цього приводу спеціально одягнули як сучасні, так і витягнуті з бабусиних скринь вишиванки. До речі, одягнутих у національне вбрання людей у громадському транспорті Тернополя було вирішено безкоштовно перевозити впродовж аж чотирьох днів — починаючи з 24 і аж по 28 серпня, коли обласний центр святкує День міста. >>

  • У 1991 році режим не віддав владу — лише трибуну

    Маркіян Іващишин — львівська легенда всіх українських революцій та акцій непокори останніх 15 років. Він один із тих активних, хто справді доклався до того, аби незалежність відбулася (щоправда, тоді мріялося про дещо інший формат України). Він був одним із організаторів студентського руху, який вилився 1990 року в студентську «революцію на граніті» і закінчився відставкою Прем’єра уряду УРСР Масола. Згодом Іващишин був серед активних декомунізаторів Галичини. За часів махрового кучмізму його намагалися заарештувати за супротив всесильному голові обласної податкової Сергію Медведчуку. Напередодні Помаранчевої революції Маркіян організовував бунтівне студентство краю. Крім «барикад», Іващишин — колосальний арт-організатор: від легендарних джазових фестивалів чи «Вивиху» до «Львівської газети». Зараз Маркіяну 40 років, він депутат Львівської міськради (пройшов за списками «Пори»). >>