Астрономи вивели Плутон зі списку планет Сонячної системи. Жителі колишньої планети обіцяють подати скаргу до Страсбурзького суду.

Справжня стихія вирувала в Україні минулі два дні — довелося навіть оголосити штормове попередження. Дісталося від негоди і природі, і людям. Сильний дощ, шквалисті пориви вітру «перемкнули» світло в 14-ти областях України. Загалом при каганцях сиділи мешканці 153 населених пунктів. Про це повідомляє прес-служба МНС. Найбільше постраждали Крим, Херсонська, Миколаївська, Львівська, Запорізька, Тернопільська та Донецька області.
А в усьому винен циклон. Як пояснила «УМ» Людмила Савченко, начальник відділу метпрогнозів Укргідрометцентру, він ішов із півдня України через центральні області. І найбільше від негоди постраждав Крим. Вітер у Криму та на Херсонщині сягав 30—35 метрів за секунду, — каже пані Людмила. — Учора ж циклон відійшов на схід Білорусі. Україна перебувала у тиловій частині циклону — тому по всій території вчора так само пройшли дощі й був сильний вітер».

Загальновідомий факт: з 1 січня 2006 року Україна за формою правління перетворилася із президентсько-парламентської на парламентсько-президентську республіку. Щоправда, доки не відбулися парламентські вибори, не було сформовано коаліцію у ВР та уряд, зміни в державі відповідно до політреформи Медведчука—Мороза, затвердженої у грудні 2004 року, більше важили на папері, ніж у реальному політичному житті. Новий політмеханізм фактично вперше випробовували під час багатомісячної боротьби за коаліцію. Кожен за свою. ЗМІ зважали на головні зміни конституційного устрою держави, але дрібниці лишалися поза увагою. Але тепер, коли новий механізм почав діяти, трапляються чи то казуси з боку Кабміну, чи то намагання створити резонанс там, де його не має бути.

Проект Програми діяльності Кабінету Міністрів Януковича на 2006—2011 роки, який було вчора після засідання уряду роздано журналістам, передбачає впровадження російської мови як другої державної. Як вичитав у цьому документі кореспондент «Української правди», у розділі гуманітарної політики зазначено, що уряд спрямовуватиме діяльність на «послідовне відстоювання свободи у виборі мови спілкування й навчання, визнання російської мови другою державною мовою в Україні».

Здається, лише збірна України з футболу серед усіх ігрових видів спорту почувається фінансово забезпеченою. Інші ж, попри те, що значно частіше за футболістів захищають честь держави на міжнародних форумах найвищого рівня, не можуть похвалитися опікою влади, та й спонсори до них особливо не липнуть. Мабуть, усе через відсутність того самого закону про фізичну культуру й спорт, якого в Україні так і немає з часів здобуття незалежності.

Тому Федерація баскетболу України зібрала окрему прес-конференцію, щоб оголосити про появу у чоловічої збірної титульного спонсора. Президент ФБУ Зураб Хромаєв повідомив, що компанія «Укргазенерго» (дотична до відомого «Росукренерго») виділила 250 тисяч доларів на підготовку команди до кваліфікаційного, а в разі успіху — й до фінального турнірів чемпіонату Європи. Сподіваємося, що тепер не доведеться чути нарікань на те, що хтось не бажає грати в національній команді через малі преміальні, а кросівки «збірників» не того розміру чи не тієї фірми.

Власну історію ми хіба тільки починаємо пізнавати. І нову, і древню. Хто сказав, що цивілізація на Землі зародилася в Єгипті або Месопотамії (Шумер, Акад, Вавилон)? А що є ознакою цивілізації, скажімо, в долині Нілу? Історики кажуть: піраміди. Мовляв, на якому ступені організації суспільства мали стояти давні єгиптяни, аби при тому рівні техніки зводити такі грандіозні споруди! Хто б сперечався. От тільки коли засновника III династії фараона Джосера 2760 року до н.е. ховали в першій надземній кам'яній домовині, святилище на Мергелевому Пасмі (поблизу сучасного села Степанівка Перевальського району Луганської областi) встигло «розміняти» третє століття.

Нарікати на Президента модно. Дехто має рацію, але більшість необгрунтовано вішає на нього власні надії, обломи і марення. Сотворивши з нього кумира, намагаються дошкульно поцiлити в нього, влучаючи в усіх нас. Бо ж проекція нашої віри і є нами справжніми.
Ющенко не відійшов кудись. Не змінився. І не продався. Щоправда нас, українського народу, за ці півтора року так і не постало, хай ми й побунтували у 2004-му зо два місяці. А Віктор Ющенко все так само стоїть без власної команди, зі жменькою друзів, озвучений кількома співаками й оздоблений десятком пришийхвіст-чиновників. Самітник у ранзі Президента.

Уся потужна пропагандистська машина «біло-блакитних» на Луганщині не займалася критикою своїх «помаранчевих» опонентів — вона просто півтора року поспіль, по кілька годин на добу, готувала населення до соціально-економічного апокаліпсису. Тому коли в травні поточного року промисловість краю вперше за багато місяців продемонструвала суттєвий приріст (6,5 відсотка в порівнянні з травнем попереднього року), головні «теоретики» обласної ради сприйняли цей статистичний феномен як особисту образу. Інакше важко пояснити, для чого було радниці голови облради Валентині Татарчук скликати термінову прес-конференцію і півтори години переконувати представників «четвертої влади» в тому, що той незрозумілий приріст — абсолютна випадковість. І намічений на осінь економічний колапс відкладати не стала.

...Великий комбайн упевнено зарулює в помідорні міжряддя і починає закидати у своє «черево» стиглі томати. Я, переглядаючи відео, очам своїм не повірила — адже це дуже делікатний овоч, який потрібно збирати якомога акуратніше. А після комбайну це буде суцільне томатне пюре. Австралійський фермер Луїс Чірнсайд усміхається і заспокоює — не буде. Помідори на кущі достигають практично одночасно, і комбайн збирає за раз увесь урожай. У багатьох країнах світу зараз використовується механічне збирання томатів. От і підприємтво «Чумак» купило два такі комбайни, якими цьогоріч зберуть перший «механізований» урожай. Допомагає освоїтися з технікою і новими технологіями херсонцям уже згаданий пан Луїс...

Якби існував мартиролог цінних, але незаслужено забутих починів, то ідея акліматизації та промислового вирощування в Україні женьшеню, напевно, стояла б у ньому на перших позиціях. Сьогодні ж від женьшеневого проекту, який з великим успіхом започаткували 1979 року у Вінницькому ботанічному саду під керівництвом тодішнього директора Івана Глазкова, не залишилося «ні ріжок, ні ніжок».