Два останні вбивства солдатів-строковиків примусили армійське начальство задуматися, чи все вони роблять для того, аби хлопці поверталися додому. І поверталися здоровими. У вівторок із цього приводу відбулася закрита нарада в начальника Генштабу, а по обіді про її результати журналістам розповіли на спеціальному брифінгу. Начальник Військової служби правопорядку, генерал-майор Сергій Глєбов констатував: цьогоріч загинули вже 50 чоловіків, з них 19 — під час виконання службових обов'язків. Більша половина гине з власної необережності, легковажності, внаслідок шкідливих звичок, підкреслив п. Глєбов. Щодо нестатутних відносин загалом, то у минулому році за такими фактами порушили 125 кримінальних справ, а до 14 серпня цього року — лише 37.

Андріївський узвіз, прогулюючись яким можна з приємністю «вбити» не те що кілька годин, а навіть цілий день, незабаром можуть перекрити для відвідувачів. Річ у тім, що багато будинків, розташованих на цій культовій вулиці, перебувають в аварійному стані. І туристам, яких тут щодня безліч, часто доводиться «милуватися» не стільки архітектурою Узвозу, скільки затягнутими в монтажну сітку будинками i спотикатися об розбиту бруківку.

Єдиний контрольний поєдинок нашої національної команди напередодні старту у відборі на чемпіонат Європи спочатку не вважався особливо цікавим. Адже «екзаменатором», з дозволу сказати, виступала одна з найслабших команд континенту — збірна Азербайджану. На думку керманича «синьо-жовтих» Олега Блохіна, головним мотивом прийти на стадіон «Динамо» для українських уболівальників мало стати бажання вперше побачити на власні очі творців недавнього успіху на чемпіонаті світу (звісно, окрім Шевченка, бо він знову послався на «сімейні обставини» та зайнятість у клубі). Але столичний глядач укотре підтвердив свою перебірливість, заповнивши трибуни менш ніж наполовину. Як виявилося, дарма.

Сьогодні ми маємо тривожну статистику по всій Україні, коли з десяти шлюбів мало не сім розпадається. Причина цього насамперед у тому, що в суспільстві наразі немає чіткого розуміння ні істинної ідеї життя — ідеї вдосконалення, ні любові як вищої його якості. Тому й належить найперше хоча б дізнатися, що є любов.

Чим займаються актори влітку? Театри не працюють, у кіно кличуть небагатьох, на фестивалі, бюджет яких небезмежний, лише найпопулярніших... Думаєте, відпочивають на курортах чи дачах, набираючись сил до нового сезону? Швидше, навпаки. Нових сил вони набираються, ...працюючи над іншими мистецькими проектами. Актриса Лариса Кадирова, наприклад, нещодавно повернулася з Керчі, з VІІІ Міжнародного фестивалю «Боспорські Агони», арт-директором якого вона є з часу його заснування. А тут, у Києві, на неї чекають ще дві досить серйозні події: фестиваль «Марія», який готує пані Лариса, та нова вистава театру імені Франка, в якій Кадирова гратиме одну з головних ролей.

Традиційний, але в цьому році ще й довгоочікуваний (оскільки зазвичай стартує на початку літа) фестиваль «Мазепа-фест» відбудеться у Полтаві 8—10 вересня. Про це кореспондентові «України молодої» повідомив його «батько» й незмінний директор, голова обласної «Просвіти» Микола Кульчинський. Попри не менш традиційну обмеженість у коштах, триденна програма популярного дійства буде насиченою, як ніколи. А розпочнеться, як і минулого року, Днем українського кіно, точніше, відомим фільмом Юрія Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу». Одразу по тому його брат Михайло Іллєнко представить широкому глядацькому загалу кращі фільми щорічного столичного фестивалю «Відкрита ніч». Такі «молодіжні», власне, студентські ігрові короткометражки на попередньому полтавському фесті стали справжнім одкровенням для багатьох. І — найголовніше! — вкотре засвідчили: незважаючи на сумні пророцтва доморощених касандр, українське кіно житиме. Передовсім завдяки «впорскуванню» в його виснажене й добряче пошматоване тіло молодої свіжої крові. Увечері того ж дня вперше в історії «Мазепи-фесту» його організатори потішать найвибагливіші смаки шанувальників української музичної класики. Великий концерт непідвладної часу музики й академічного співу даватимуть у Театрі імені Гоголя.

Нещодавня «рекогносцировка» на Царській стежці неподалік Лівадійського палацу-музею, схоже, переконала місцевих чільників і самого кримського прем'єра Віктора Плакіду, що деякі з 232 активних зсувів на Південнобережжі мають все ж рукотворну природу. Бо на власні очі і на прикладі конкретної «хатинки» вони пересвідчились, що і Царська стежка, і нижня автотраса Ялта — Лівадія помiтно «поїхали» (не кажучи вже про утворені тріщини в палаці-музеї) саме через приватну забудову.

Звечоріло. Лежу на балконі в гамаку і дивуюся, як це йому, в'язаному-мотузяному, ще хочеться хилитатися, мене гойдати? Звідки сили? Мені ж ліньки навіть рушника поміняти — той весь мокрий, бо ж піт «мігрує» з чола нижче, капає з носа, з... Та що там перераховувати — звідусіль ледь не струменить!.. Запаси пива у холодильнику вичерпалися давно. Стривай, а чому? Чому холодильник уже «не бурчить на спеку»?

Ще не встигли українські глядачі насолодитися переглядом веселої (так принаймні анонсують її автори) комедії «Він, я та його друзі» за участю гарненької кінозірки Кейт Хадсон, як телекомпанія «Уорнер бразерз» оголосила про запуск нового проекту з Кейт у головній ролі. Причому компанію білявці складе красень Меттью Макконехі, з яким вони вже зображували закохану парочку в романтичній комедії «Як спекатися хлопця за десять днів».

Скромний нащадок багатих та ще й знаменитих батьків — неабияка рідкість, адже наявність великих грошей і можливості ні в чому собі не відмовляти неабияк розбещує юних спадкоємців. Однак Стелли Маккартні це, напевне, не стосується. Донька легендарного «бітла» Пола Маккартні завжди поводилася просто зразково, більше того, самостійно, фактично без допомоги татуся-мільйонера, вибилася в люди й стала дуже відомим і талановитим дизайнером. Але звичці жити скромно (не в сенсі бідності, а в сенсі «показухи») не зрадила й тоді: на зіркових тусовках з'являється рідко, а про особисте життя Стелли публіці майже нічого не відомо. Навіть про весілля молодої модельєрки журналісти дізналися вже постфактум — після того, як міс Маккартні на одному з шотландських островів обвінчалася з видавцем Алесдейром Уїллісом.