Обережно! Люди в джипах!

Важко повірити, але навіть у центрі столиці, де на кожному кроці стоїть міліціонер, кожен із нас серйозно ризикує. Троє працівників радіостанції «Наше радіо» серед білого дня в центрі столиці стали жертвами викрадення і, можливо, серйозно ризикували власним життям. Про це вчора розповів на прес-конференції в УНІАНі генеральний директор «Нашого радіо» Богдан Болховецький.

Пожартували...

В українському війську — друга за останній тиждень гучна трагедія. У навчальному класі стрільбища однієї з військових частин Київщини від вогнепального поранення загинув рядовий. Як повідомляє прес-служба Генеральної прокуратури України, інцидент стався у середу.

«35 мільйонів українців у 2050 році — це незворотна цифра»

«35 мільйонів українців у 2050 році — це незворотна цифра»

Українців дедалі меншає. Прогнози демографів невтішні: в Україні немає кому народжувати, зате є кому вмирати. Ми не переймаємося власним здоров'ям, а державi — не до тривалостi нашого життя. Щороку 300 тисяч наших спiввiтчизників помирає. І найстрашніше, що серед них усе більше молодих людей. Здебільшого чоловіків. Чи можна змінити страшну тенденцію, що залежить тут від нас, а що — від держави, розповідає заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України Елла Лібанова.

«Північний товариш» у полоні

«Північний товариш» у полоні

Знову наші моряки під прапором чужої держави потрапили до рук піратів ХХI століття — цього разу викрадення сталося у Нігерії, на борту норвезького корабля «Північний товариш». Як повідомили «УМ» у прес-службі Міністерства закордонних справ України, зловмисники вночі викрали чотирьох членів екіпажу (двох українців і двох норвежців) у той момент, коли корабель пришвартовували до американської нафтової платформи (судно, на якому працювали наші земляки, якраз обслуговує нафтові платформи біля берегів Нігерії). Нині місцеперебування моряків, захоплених у заручники, встановлене.

Груші й сливи — в екзилі

Груші й сливи — в екзилі

«Зелений» сезон овочів і фруктів у розпалі, отож наїдаймося на весь наступний рік наперед! Тим більше що експерти, незважаючи на несприятливі погодні умови навесні, зазначають: голодними не залишимося, наросте усякого вдосталь. Ще й не знатимемо потім, де дівати. Чи не найбільше пощастило цьогоріч із овочами. За даними Проекту аграрного маркетингу, 2006 рік стане рекордним за обсягом виробництва томатів, а ціни на них очікуються порівняно низькі. Як зазначають експерти, погодні умови цього року дуже сприяють червоненьким. Відтак це неминуче приведе до досить низьких цін у сезон масового збирання, впевнені фахівці. «Уже зараз ціни на томати в середньому на 10—20 відсотків нижчі, ніж у минулому році», — зазначає Андрій Ярмак, заступник директора, головний спеціаліст з ринкової інформації Проекту аграрного маркетингу. А попереду ще ж сезон консервування! До речі, Україна нині перебуває на 6-му місці в Європі за обсягами виробництва томатів, поділяючи його з Португалією. Так що доженемо і переженемо!

Випадковий гість на зміїному «весіллі»

Випадковий гість на зміїному «весіллі»

Добробут родин Іванових дідів-прадідів і власне його батька Дмитра багато в чому залежав від «овечого чинника». У передгір'ї Бескидів кам'яниста земля не плодила в достатку зерно і городину. Та й придатних для обробітку грунтів тут завше було обмаль. Виручала домашня живність, зокрема невибагливі в утриманні вівці: молоко і м'ясо рятували від голоду, перероблена на одяг шерсть зігрівала в люті морози. Вівчарство формувало й особливий спосіб полонинського життя. З кінця весни, коли вільні від лісових насаджень поляни вкривалися соковитим різнотрав'ям, і аж до Покрови безлюдні в іншу пору року схили оживали голосами чабанів, овечим меканням і застережливим гарчанням собак, котрі оберігали отари від нападу хижаків.

Пані «Моніка»

Пані «Моніка»

«Привіт, я Моніка». Так, сама того не усвідомлюючи, свого часу не раз представлялася при знайомстві Кортні Кокс. І в цьому, зрештою, немає нічого дивного, адже телесеріал «Друзі», в якому Кортні зіграла роль Моніки Геллер, не лише вивів актрису «в люди», тобто зробив її справжньою знаменитістю, а й протягом цілих десяти років становив значну частину її життя... А це, погодьтеся, не жарти.
«Друзі» — унікальне явище. Немає нічого дивного в тому, що серіал і його героїв (відповідно й акторів, які протягом усього цього часу втілювали їх на екрані) обожнюють американці — веселе компанійське «мило», від і до насичене дуже, дуже смішними, але суто американськими жартами. Однак, незважаючи на це, від «Друзів» у захваті й Європа, й Латинська Америка, і Росія і, звісно, Україна (до речі, саме зараз улюблений усіма серіал знову демонструє «Студія 1+1»). Коли десять років «співжиття» з улюбленими героями закінчилися, мільйони людей гірко ридали. Плакали й актори, і зовсім не через те, що останнім часом отримували за кожну серію «Друзів» по мільйону доларів кожен. Просто весела шістка так зжилася зі своїми героями, що жоден із них уже не мислив свого власного «я» без Чендлера, Джої, Рейчел, Моніки...
Однак усе хороше рано чи пізно закінчується, і треба якось жити далі. Вони живуть — знімаються в серіалах і повнометражних фільмах, постійно потрапляють у колонки світської хроніки й об'єктиви папараці. Та справжніми зірками «позадружнього» періоду, за великим рахунком, стали лише Дженніфер Аністон і Кортні Кокс. Ну ще, можливо, Метью Перрі... Але до дівчат йому далеко. Ще б пак, адже вийти заміж за Бреда Пітта йому точно не судилося. Щоправда, Кортні за нього теж не виходила, а однак досягла неабияких висот. І хай навіть вона ніколи не отримає «Оскара» (хоча загадувати наперед, звісно, не варто) — слави, грошей і любові прихильників на її долю вистачить сповна.

«Ми тут жили ще до часів потопу»

«Ми тут жили ще до часів потопу»

Спекотної суботи ліпшого місця для розмови творчих людей, ніж Дубовий гай, у Запоріжжі годі було шукати. Там і відбулася моя зустріч зі співавторами проекту «Українські святині» киянами Леонідом Гопанчуком та Іриною Олійник.

До осені — без сенсацiй

До осені — без сенсацiй

Українська економіка, вийшовши у травні з крутого піке, впевнено набирає темпiв. За попередніми оцінками, за підсумками семи місяців ВВП збільшився на 6 відсотків, а промисловість зросла на 4,8 відсотка. Ясна річ, це є результатом роботи попереднього «помаранчевого» уряду. Тепер потрібно не упустити можливостей, які відкрилися. Якщо справи і далі так підуть, то за результатами року буде виконано прогнозований у бюджеті-2006 показник зростання ВВП у 7 відсотків, навіть зважаючи на сезонне уповільнення в листопаді-грудні. Проте в країні почала розкручуватися так звана вторинна інфляція, викликана підвищенням тарифів на газ і електроенергію для населення. Отож потрібна філігранна робота уряду в співпраці з Нацбанком, щоб утримати здобутки.

Шифер у законі

В Україні невдовзі може зникнути шифер. Це станеться, якщо головну його складову, хризотиловий азбест, внесуть до «чорного списку» Роттердамської конвенції, що покликана обмежити міжнародну торгівлю небезпечними хімічними речовинами й пестицидами, учасником якої є Україна. У жовтні цього року в Женеві відбудеться чергова конференція країн-учасниць конвенції, де вони повинні визначитися зі своїм ставленням до хризотил-азбесту. Головними ініціаторами заборони цього матеріалу виступають Європейський союз, Чилі та Австралія. А в серпні «так» або «ні» йому повинен сказати український уряд.