«УМ» уже повідомляла, що цьогорічними лауреатами Нобелівської премії з фізики стали двоє американських учених-астрофізиків: Джон Мазер та Джордж Смут. «Нобель» з фізики призначається астрофізикам лише приблизно раз на чотири-п'ять років. Більшість наукових видань та провідні фахівці у цій галузі сходяться на думці, що Мазер і Смут відзначені найвищою відзнакою світу цілком заслужено. Нагорода вченим присуджена за дослідження в галузі «форми чорного тіла та анізотропії космічного мікрохвильового фонового випромінювання». Американці виконали роботу, яка допомагає просунутися у вивченні процесу виникнення Всесвіту та розумінні походження галактик і зірок. Робота вчених базувалася на даних, отриманих з допомогою космiчного апарата КОБЕ, який запустила НАСА 18 листопада 1989 року i який припинив свою місію у грудні 1993 року. Отримані результати підтверджують так звану теорію великого вибуху, в результаті якого утворився Всесвіт. «Нобель» астрологам є підтвердженням того великого значення, якого набрала останніми роками ще зовсім молода наука космологія.

7 вересня Кабмін звільнив доктора історичних наук Геннадія Боряка з посади голови Держкомархіву і призначив його першим заступником нового керівника архівної галузі — комуністки Ольги Гінзбург. Ольга Петрівна здобула освіту в Конотопському індустріально-педагогічному технікумі та в сумській філії Харківського політехнічного інституту — заочно. Пройшла трудовий шлях від робітниці до секретаря парткому й заступника директора Конотопського арматурного заводу. Двічі була депутатом Верховної Ради, фракція комуністів (брала участь у засіданнях Комітету з питань промислової політики). Завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України Ігор Гирич висловив думку архівістів з цього приводу: зміни в керівництві галуззю — це повернення у старі часи, коли архівами керували нефахівці. Президент України назвав нове призначення «абсурдним» і таким, що «не робить компліменту владі».

Видатними результатами українські майстри ракетки не радували своїх прихильників уже давно. З часів Андрія й Наталі Медведєвих у нашому тенісі на тривалий час утворилася прірва. Зменшуватися вона почала лише недавно — зусиллями насамперед представниць прекрасної статі. На початку ІІІ тисячоліття у Києві, Харкові, Донецьку, Каховці, Ялті заявили про себе сестри Бондаренко, Тетяна Перебийніс, Ольга Савчук, Юліана Федак, Юлія Бейгельзімер, Юлія Вакуленко. Наші дівчата почали пробиватися до основних сіток престижних турнірів і просуватися вгору рейтингом Асоціації тенісисток-професіоналок (WTA). Українки з'явилися на турнірах серії «великого шолома», взялися навіть потроху «пощипувати» іменитих тенісисток. Але гучних перемог бракувало — межею мрій наших дівчат здебільшого було третє коло престижних змагань. І ось минулої неділі стався прорив. Упродовж тижня на представницькому турнірі у Люксембурзі 22-річна киянка Олена Бондаренко переграла одну за одною п'ятьох суперниць, четверо з яких (!) стоять вище за неї в рейтингу. Таким чином, Альона здобула перший у своїй кар'єрі трофей в одиночному розряді. Як уже писала «УМ», ця перемога на турнірах серії WTA стала другою для наших спортсменок за часи незалежності України (в далекому 1993-му приз над головою піднімала ще одна представниця Києва, Наталя Медведєва).
Чесно кажучи, зустрітися з Оленою ми планували ще два-три тижні тому, звернувши увагу на покращення результатів середньої з трьох сестер Бондаренко. Коли дівчина несподівано для всіх виграла турнір, відкладати далі було нікуди. Хоча, з іншого боку, тепер виникла проблема домовитися про інтерв'ю, адже бажаючих поговорити з новоспеченою чемпіонкою Люксембургу виявилося забагато. Як зізналася Олена, увагу до українського тенісу в її особі вона відчула лише зараз. Обіцянку зустрітися з «УМ» вона дотримала, і вже у вівторок, наступного ж дня після повернення до України, завітала в гості до нашої редакції.

«Вас, дєвушка, шо-то не устраіваєт?» — продавщиця з київської Петрівки суворо зсунула брови, спочатку неправильно зрозумівши моє белькотіння «Ой, а що це у вас — Дженіфер Лопес? А це — Брітні Спірз? А де... гм... Анна Ярославна французька, як вона сама про себе рідною кирилицею накреслила — «Регіна»? Чи якась інша відома феміна — тільки наша, українська?!» Коли ж усі непорозуміння були усунуті, ми розсталися з тьотею Сашею найліпшими приятельками: я пояснила їй, що збираю школярські зошити для колекції, і мене цікавлять їхні обкладинки найрізноманітнішого штибу (але Вінні-Пухів прошу мені більше не пропонувати — їх та інших мультяшних почвар маю вже досить). Моя нова знайома, напаковуючи мені торбинку з зошитами, тільки кивала головою: мовляв, клієнт, який платить гроші, завжди правий, хай які б там у нього не були заскоки...

Його високість Принц данський Йоахім днями приїздив в Україну на чолі делегації представників великих аграрних компаній Данії. Конференція в Києві, поїздка на Канівський сирзавод, семінар-знайомство з представниками Української аграрної конфедерації, Миронівських хлібопродукту та свинокомплексу ТОВ «Нива Переяславщини», де півроку тому за українські гроші почали вирощувати данські породи свиней за данськими ж технологіями — таким був триденний маршрут гостя в Україні. Зацікавленість принца українським сільським господарством не випадкове, адже він сам живе в помісті Schackenborg, що у південній Ютландії і керує циклом польових робіт. У Копенгаген Принц Йоахім відлітав, задоволений від побаченого і почутого.Він не переставав захоплюватися українськими чорноземами, можливості яких знає із власного досвіду — у його помісті є аналогічні за родючістю землі.

Кожне місто унікальне з огляду не тільки на те, що в ньому є, а й тим, чого тут... немає! Хортиця, ДніпроГЕС — це, звісно ж, Запоріжжя; але й велелюдний обласний центр без м'ясо-молочних продуктів власного виробництва — це в Україні також лише Запоріжжя (ніби мешкає в ньому кількасот, а не 800 із лишком тисяч споживачів). Жодна інша область не виявляє такої інертності в галузі переробки продукції тваринництва.

Уряд у своєму проекті Держбюджету на 2007 рік пропонує фінансувати соціальний захист «дітей війни». Як зазначає урядовий портал, наступного року розпочнеться поетапне практичне запровадження Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який був прийнятий Верховною Радою у листопаді 2004 року. Для цього у проекті Державного бюджету на 2007 рік Кабінет Міністрів України пропонує «забити» 430,3 мільйона гривень.

Від кого чи для кого треба охороняти сьогодні ліс, ліс для людей чи люди для лісу — на ці далеко не риторичні питання намагалися знайти відповідь депутати, господарники та вчені на нещодавній сесії обласної ради. Саме довкола лісових проблем найдовше ламали списи народні обранці, коли на їхній розгляд було запропоновано питання про створення Ківерцівського національного природного парку.

Рішення виділити Національному дендрологічному парку «Софіївка» 10 гектарів землі ухвалили на останній сесії депутати Уманської міської ради. Такий подарунок вони зробили зеленій перлині України до її 210-річчя, котре відзначалося днями і на яке до Умані з'їхалися представники 160 ботанічних садів та наукових товариств не тільки з нашої держави, а й з Грузії, Азербайджану, Польщі.