В Україні відкриється посольство Іраку

За місяць—два в Києві почне діяти дипломатична місія Республіки Ірак. Про це повідомив посол України в Iраку Ігор Дяченко. Як передає УНІАН, за словами амбасадора, передова група з Іраку наприкінці року перебувала в українській столиці, вивчаючи можливості для відкриття посольства, зокрема було знайдено будинок у центрі Києва, де розміститься дипмісія.

Фіделю важко

Фіделю важко

Чутки про те, що у Фіделя Кастро рак кишечнику, розповсюджені минулого місяця у ЗМІ через джерела американського ЦРУ, не підтвердилися. Проте кубинський лідер, справді, перебуває у дуже важкому стані в лікарні у Гавані. Про це повідомила іспанська газета «Ель Паіс» із посиланням на двох лікарів — Грегоріо Мараньйона та головного хірурга Хосе Луїса Гарсіа Сабрідо, котрі особисто оглядали Фіделя.

Словаччина впроваджує «мовну полiцiю»

Уряд Словаччини доручив міністерству культури до кінця січня підготувати поправки до закону про мовну політику, якими будуть передбачені штрафи за порушення положень про державну словацьку мову, повідомила агенція ЧТК. Міністр культури Марек Мадьярич підтвердив цю інформацію і додав в інтерв'ю словацькій газеті «Правда»: «Мовне законодавство порушується щоденно. Ми повинні повернутися до засад мовної поліції. Не може бути так, щоб словаки почувалися дискримінованими на території 100-кілометрової прикордонної смуги з Угорщиною». Найбільш дискримінованими відчувають себе словаки, які становлять меншину в прикордонних із Угорщиною районах, де компактно проживають 450 тисяч мадярів Словаччини. Марек Мадьярич стверджує: «Наші громадяни, які не знають угорської мови, не можуть прочитати дорожні вказівники, назви магазинів, не розуміють програм, які транслюються місцевими радіостанціями. Щодня порушуються їхні гарантовані законом права на отримання інформації офіційною мовою країни».

Перемога на новосілля

Перемога на новосілля

У суботньому турі білоруської екстра-ліги чемпіон України, зазнавши 15-ї поразки поспіль, встановив свій антирекорд за всі часи існування професійного хокею в Києві. Лише у далекому сезоні 1969/70 рр. столична команда, яка тоді ще називалася «Динамо», програла 14 матчів поспіль у чемпіонаті СРСР. Позавчора ж увечері «Сокіл» мав особливий привід перервати принизливу серію. Анатолій Брезвін — новий президент ФХУ, він же голова Державної податкової адміністрації України, — знайшов ключик до власників сучасної льодової арени у Броварах, домовившись про те, що саме тут «Сокіл» гратиме до завершення сезону. (Наразі ковзанка у торговельно-розважальному центрі «Термінал», що стала до ладу минулої осені, є домашньою для «Беркута».)

Січнева спека

Січнева спека

Однією з головних тем для дискусій на кожному турнірі «Великого шолому» стає погода. Так уже склалося, що вона майже постійно втручається у плани організаторів великих тенісних змагань, а коли цього не трапляється, про це також пишуть — як про неординарну подію. На нинішньому «Аустреліен оупен» тільки й розмов, що про неймовірну спеку, яка нині панує в Мельбурні.

Особливостi «регiонального» полювання

Особливостi «регiонального» полювання

Поранення, несумісне з життям, — таку трагiчну інформацію констатували вчора, ближче до обіду, лікарі медичного консиліуму, який зібрався з приводу стану здоров'я народного депутата й одного з лідерів Партії регіонів Євгена Кушнарьова. Про це УНІАНу телефоном з Ізюма повідомив міністр охорони здоров'я Юрій Поляченко. Лікарі робили все можливе, щоб врятувати народного депутата, Харків збирав для нього кров четвертої групи, а з Німеччини до Ізюма вилетіли лікарі. Все марно. Учора о 13.40 у пораненого зупинилося серце. Реанімаційні заходи результатів не дали. Євген Кушнарьов помер, так і не прийшовши до тями.
У російського співака і композитора Юрія Шевчука є чудова пісня під назвою «Не стріляй!». А в ній — дуже розумні й мудрі слова: «Не стреляй и не хвастай другим, что без промаха бьешь по мишеням живым!». Євген Кушнарьов в одному зі своїх інтерв'ю казав: «Є в мене трофеї, про які не соромно не тільки розповідати, а й показувати». Не хочеться говорити про фатум, про трагічний збіг обставин, необережність і безконтрольність полювання в Україні, особливо якщо йдеться про депутатів та чиновників високого рангу. Лише цікаво, чи скоро візьмуть у руки зброю ті, хто цього трагічного вівторка був поруч із Кушнарьовим, і з чиїх рук пролунав той злощасний постріл?

Андрій Магера: Якби ЦВК цікавилась у СБУ справою транзитного серверу, це виглядало б дивно

Андрій Магера: Якби ЦВК цікавилась у СБУ справою транзитного серверу, це виглядало б дивно

Буквально на наступний день після того, як «УМ» записала інтерв'ю із членом Центральної виборчої комісії Андрієм Магерою, надійшла інформація про те, що Апеляційний суд Києва скасував постанову Печерського районного суду від 11 грудня про визнання протиправною бездіяльностi ЦВК у питанні перевірки зібраних підписів за проведення референдуму про вступ України до НАТО та ЄЕП. ЗМІ відгукнулись на подію найрізноманітнішими заголовками, наприклад, «Суд довів, що ЦВК недарма їсть свій хліб». Вочевидь, таки недарма. Але це не означає, що — читаємо інше інформаційне повідомлення — «Ідею Медведчука з референдумом, накрили мідним тазом». Про «мідні тази» наразі не йдеться, адже ЦВК (як вже писала «УМ») ухвалила відповідний протокол щодо перевірки підписів й передала одну з його копій до секретаріату Президента. Рішення суду аж ніяк не нівелює цей протокол, хіба що лише працює на отримання членами ЦВК моральної сатисфакції. Адже доведено, та ще й без права на касацію, що Центрвиборчком діяв у рамках закону та своїх повноважень.
І все ж саме з цього — «натовсько-референдумного» — питання, котре є зараз найгарячішим в контексті ЦВК, ми починаємо бесіду з Андрієм Магерою.

Селянам наказали жити краще. Вони б і раді, але не знають як

Селянам наказали жити краще. Вони б і раді, але не знають як

До 2015 року українські аграрії мають давати державі у півтора-два рази більше продукції, ніж вони виробляють нині. Такі дані містяться в загальнодержавній програмі соціально-економічного розвитку українського села —своєрідній «Конституції» всіх, хто трудиться в агропромисловому секторі. Проте найбільший скепсис у фахівців викликають не цифри, а сам підхід — надто відірваний від сільських реалій.