Учора проект Державного бюджету на наступний рік, затверджений минулого тижня Верховною Радою у другому читанні і в цілому, нарешті надійшов на Банкову. Тут його чекатиме остання фаза проходження — підписання або ветування главою держави. Президент Віктор Ющенко днями спрогнозував, що ухвалить рішення приблизно у другій половині тижня. Перед цим він ще збирається прояснити картину з Віктором Януковичем. «У вівторок-середу буде зустріч із Прем'єр-міністром на предмет закону про бюджет, його недоліки і формування рішення Президента з цього питання», — зазначив Ющенко.

Столична міськрада, схоже, підкинула роботи своїм «верховним» колегам. Ситуація в київському «парламенті», де триває боротьба депутатів із мером Черновецьким навколо підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, безумовно, не може не турбувати Верховну Раду. Ймовірно, за результатами цих київрадівських «змагань», у яких, як уже писала «УМ», доходить до серйозних травм і депутатської крові, ВР створить тимчасову слідчу комісію. Принаймні з такою ініціативою планує виступити парламентська фракція БЮТ.

Першим видимим кроком до об'єднання національно-демократичних партій у єдину політичну силу, про яку йшлося в суботу на з'їзді УРП «Собор», має стати організаційна єдність між двома абсолютно незалежними частинами розколотого майже десять років тому Народного руху. Як вдалося дізнатися «УМ», можливо, саме цього тижня буде публічно оголошено про намір створити єдину раду на чолі з лідерами двох партій — Борисом Тарасюком (НРУ) та Юрієм Костенком (УНП), спільний секретаріат і спільні офіси. Кінцевою метою цього акту має стати злиття двох партій.

Новий політичний «помаранчевий» проект, основу якого, за прогнозами, мали становити молоді й водночас добре відомі загалу політики, навряд чи відбудеться. А якщо й відбудеться, то, певно, відійде на маргінес політичного поля. Адже наразі, схоже, лише колишній «нашоукраїнець» Микола Катеринчук залишається апологетом створення такої політичної сили. Проте, на думку політологів, без лідера з високим рейтингом (на кшталт Юрія Луценка) нова партія навіть не подолає прохідний бар'єр на виборах до парламенту.

ЦВК Придністров'я повідомила вчора, що на позавчорашніх президентських виборах у цій ніким не визнаній сепаратистській республіці переміг діючий президент Ігор Смирнов. Смирнова направили з Москви до Придністров'я незадовго до розпаду СРСР. Він був активним учасником відриву задністрянських територій від Молдови в результаті збройного конфлікту 1992 року. З того часу він незмінно панує в наддністрянському сепаратистському апендиксі. За Смирнова проголосували більше 80 відсотків виборців, подає РІА «Новости» з посиланням на повідомлення центрвиборчкому. У перемозі Смирнова, для якого це буде вже четвертий п'ятирічний президентський термін, ніхто не сумнівався, оскільки в так званій республіці практично відсутні не лише справжня опозиція, а й будь-яке демократичне політичне життя.

Bерховний суд Іспанії ухвалив рішення про нове розслідування вбивства телеоператора Хосе Коусо. 8 квітня 2003 року 37-річний Коусо загинув, коли американський танк ударив по багдадському готелю «Палестина», в якому жили іноземні журналісти. Тоді ж було вбито й українця, оператора «Рейтер» Тараса Процюка. Минулого року позов родичів Коусо відхилив іспанський суд нижчої інстанції, але Верховний суд прийняв апеляцію, завдяки чому стає можливим зажадати екстрадицію звинувачених солдатів. Утім сім'я загиблого розуміє, що сержанта Томаса Гібсона, капітана Філіпа Уолфорда і лейтенант-полковника Філіпа де Кампа буде нелегко привезти зі США до Іспанії... Такими є сухі повідомлення міжнародних інформаційних агентств. З них ми беремо головне: Іспанія домагається покарання винних у смерті свого громадянина. Чи так само все відбувається й в Україні?

Позавчора в реанімаційному шпиталі столиці Чилі — Сантьяго на 92-му році життя помер колишній диктатор цієї країни генерал Аугусто Піночет. Тиждень тому він переніс інфаркт. Повідомлення про його смерть викликало у світі змішані почуття, а в Чилі — масові заворушення противників і прибічників диктатора. Вважають, що за роки правління Піночета (1973—1990) очолювана ним військова хунта винищила понад три тисячі противників режиму, через в'язниці, концтабори та тортури пройшли 28 тисяч осіб, а приблизно 300 тисяч чилійців змушені були шукати порятунку в еміграції. Вже після відходу диктатора від влади йому та членам його родини багаторазово висувалися звинувачення у фінансових злочинах: униканні сплати податків, розкраданні державних коштів та відмиванні приблизно 28 млн. доларів на рахунках у закордонних банках.

Судове засідання за скаргою міністра закордонних справ Бориса Тарасюка мало розпочатися в Шевченкiвському райсудi в обід. Борис Іванович, нагадаємо, оскаржував постанову парламенту про звільнення з посади. Міністр побачив у рішенні Верховної Ради низку порушень. Відтак учора очікувалося прийняття судової ухвали вже по суті.

Бюджет-2007 не подобається в цій країні нікому. Але Людмилі Супрун він не подобається професійно. Доктор економічних наук, член Бюджетного комітету Верховної Ради України двох останніх скликань, а з 2005 року його голова, вона брала найактивнішу участь у підготовці державних кошторисів останніх років — аналізувала, співставляла, пропонувала, наполягала. І що найцікавіше — здебільшого переконувала! «Це було нелегко, адже будь-який уряд завжди пручається, — ділиться вона своїм досвідом, — та фахівці сприймали наші аргументи. Якщо, звичайно, аргументи були переконливими».
Нині Людмила Павлівна вперше опинилась у ролі незалежного експерта. І чи не найкомпетентнішою людиною, яка в бюджетному процесі не залежить ні від уряду, ні від опозиції. А достеменно знаючи всю кухню, механізми ухвалення рішень, розуміючи, що стоїть за кожною цифрою на документі із заголовком «бюджет», вона порівнює себе з хірургом. Досвідчений лікар не мусить різати пацієнта, щоб визначити діагноз — він може зробити це за зовнішніми ознаками. Зовнішні ознаки закону про державний бюджет на наступний рік, на її переконання, показують — хворому, тобто нашій економіці, видужати не дадуть! Ми, звичайно, не знаємо всіх кулуарних подробиць, які визначили обличчя держбюджету, не знаємо, чи сильно пручався уряд Януковича своїм опонентам, але загальна картина, на жаль, невтішна — більшість українців житиме гірше, ніж цьогорiч.