Чи знаємо ми напевне, скільки українців поглинули німецькі табори смерті: і «червоних» військовополонених, і самостійників-націоналістів? Байдужість до долі українських жертв нацизму 15 років тому можна було пояснити відсутністю на світовій мапі держави Україна. Зацікавленість проблемою сьогодні корениться в простому фактi — один із бараків «багатонаціонального» концтабору «Аушвіц» (що за сотню кілометрів від Кракова) перебуває на реконструкції, отже, є нагода для України розмістити відповідну експозицію у стінах цього всесвітньо знаного музею.

Про Великоолександрівські події весни 1921 року в науковій літературі говорили завжди якось глухо. Скажімо, фундаментальна «Історія міст і сіл УРСР» обмежилася двома непевними реченнями: «26 лютого на Велику Олександрівку напав загін махновців (до 2000 шабель). Бандити вбили близько 40 чоловік: начальника району з боротьби з бандитизмом Логінова, начальника Великоолександрівської волосної міліції Надточія, трьох міліціонерів, райпродкомісара та ін.». Пам'ятник у райцентрі, занесений до радянського переліку пам'яток історії і культури, звався так само непевно — «Братская могила борцов за Советскую власть». Непевно, з огляду на численні повстання 1918—1921 років, що вирували під гаслами «За владу Рад без комуністів!».

Діана Клочко народилася у великому, але селі — Козин Рівненської області. За першим фахом — кераміст: закінчила Амбрамцевське художньо-промислове училище, деякий час працювала на порцеляновому заводі в місті Березно Рівненської області. Згодом закінчила факультет історії й теорії мистецтва Київського художнього інституту і аспірантуру того ж навчального закладу, який уже називався Художньою академією.
Працювала журналістом у газеті «День», у Міжнародному фонді «Відродження», в «Книжнику». В 2002—2005 роках працювала у видавництві «Кальварія», в 2005 — у видавництві «Дуліби», в 2006-му — у видавництві «Грані».
Ми зустрілися з Діаною Клочко в затишній кав'ярні «Антресоль», неподалік від Бессарабки. Я відразу питаю її, чому вона вибрала саме цю «точку».

Завтра о 19.00 у Міжнародному виставковому центрі, що в Києві, біля станції метро «Лівобережна», буде презентовано постановку опери «Ca Ira» колишнього бас-гітариста групи «Пінк Флойд» Роджера Уотерса. Ціна квитків на це масштабне видовище становить від 150 до 1700 гривень. Дорогувато як для шанувальників рок-музики. Втім хто сказав, що це шоу має якесь відношення до року та «Пінк Флойд»? Єдиною ланкою, що їх пов'язує, є сам Роджер Уотерс, але аж ніяк не його творіння. Бо «Ca Ira» — це класична опера в трьох діях. Не свідомі того, за що викладають гроші і на що йдуть, фанати групи «Пінк Флойд» можуть виявитися дуже розчарованими. Як будуть жалкувати й ті шанувальники оперного мистецтва, котрі не наважаться піти на шоу, оскільки прізвище Уотерса їм або взагалі нічого не говорить, або однозначно асоціюється з рок-музикою. Усім, хто сумнівається, чи викладати великі гроші за «кота в мішку», варто заглянути на офіційний сайт www.roger-waters.net, прослухати фрагменти опери і вже потому визначитися.

Про те, як йому працювалося над оперою «Ca Ira» та про своє ставлення до опери Роджер Уотерс розповів під час інтернет-чату, який організував американський телеканал MSN.

Для всіх шанувальників жіночої вроди і якісної музики є чудова новина: незабаром на світовій сцені з’явиться дует двох прекрасних співачок і дуже красивих жінок: Бейонс Ноулз і Шакіра вирішили заспівати разом. Поки що лише одну пісню, адже кожна з цих двох — цілком самодостатня сольна співачка, однак проект, судячи з усього, буде вельми цікавим. «Ми вже працюємо над записом пісні, яку написала Бі (тобто Бейонс. — Ред.), — повідомила журналістам Шакіра. — Я дуже рада, що ми працюємо разом, адже Бейонс — дуже яскрава і талановита. Я досі не можу повірити, що вона вирішила записати дует саме зі мною!».

Побачити хокей високого рівня на власні очі прихильникам хокею вдається доволі рідко, адже вояжі за кордон не кожному по кишені, а білоруський чемпіонат, у якому грає «Сокіл», не можна порівняти з матчами національних команд. Збірна України лише раз на рік з'являється перед своєю публікою в офіційних матчах. Тож зрозуміло, чому щорічний турнір із серії «Європейського хокейного виклику» змушує глядачів заповнювати трибуни столичного Палацу спорту.

Сьомого січня виповниться три роки, як пішов iз життя грузинський легіонер київського «Арсеналу» Шалва Апхазава. Перед Різдвом 2004-го, напередодні відльоту на збори в у Туреччину, 23-річний футболіст ліг спати і не прокинувся. Медична експертиза причиною смерті форварда назвала проблеми із серцем.

Середа назвала ще шість клубів, які пробилися крізь сито групового раунду до 1/16 фіналу, й перекреслила надії інших, відчепивши їх від подальшої участі в Кубку УЄФА. Найзапекліша боротьба позавчора ввечері відбувалася у групі Н, де відразу чотири команди сперечалися за дві вакансії у «плей-оф». Практично кожен забитий м'яч у двох позавчорашніх матчах змінював підсумкове розташування суперників у турнірній таблиці. Футболістам франкфуртського «Айнтрахту» залишається тільки кусати лікті після того, як вони не зуміли втримати перевагу у два голи в Туреччині.