Iще раз про Мамая...
Нещодавно редактор інтернет-видання «ПРОЗА» Анатолій Ульянов запустив чутку, начебто братів Капранових не два. «Їм несть числа». Вони — клони. Прочитавши нову книжку, підписану «Брати Капранови», цьому жарту охоче віриш. На перший погляд, «цеглинка» на 462 сторінки має досить компактний вигляд, а текст набраний нормальним, таким, що не потребує лупи, шрифтом. Та в процесі читання розумієш, що вигадати всі ці фантастично-карколомні історії дві людини не подужали б (навіть якщо це геніальні брати-близнюки). Складається враження, що над романом про агента Української галактичної служби (УГС) Мамая працювало щонайменше з десяток клонів.