Учора на прес-конференції Голова Верховної Ради Олександр Мороз заявив, що не бачить жодних правових підстав для скасування конституційної реформи. Коментуючи четвергову заяву Президента Віктора Ющенка — про те, що у випадку, коли не будуть внесені правки до Конституції, політреформа-2004 буде скасована, — Мороз відзначив: «Це невиважена ремарка в устах Президента».
Верховна Рада вчора не підтримала закон про держбюджет на 2007 рік з пропозиціями Президента.
День спілкування з пресою, якому Президент присвятив увесь робочий четвер, для Віктора Ющенка завершився виходом в онлайн: глава держави провів чат-конференцію для користувачів інтернету. Звісно, на всі запитання, яких надійшло аж 1219, встигнути відповісти було неможливо просто фізично. Тож В.Ю. дав відповіді на 44 із них (найцікавіші запитання відбирали п'ятеро представників інтернет-видань, зокрема «Української правди», «Оглядача» та «Кореспондента»).
Ця Рада псувала настрій державним чиновникам вже понад 13 років. За цей час змінився не один склад Кабміну, але донедавна всі вони мужньо терпіли її висновки — в обов'язки Ради входило критикувати рішення уряду. І, звичайно, прогнозувати, до яких наслідків вони зможуть призвести, забезпечуючи зворотній зв'язок між владою та дрібними підприємцями. «Представники великого бізнесу і без цього знаходили шлях до кабінетів високих чиновників, а ось малий та середній бізнес у нашій країні перебували без належного захисту — не те, що лобіювати якісь рішення, іноді до них навіть не доходила інформація про ті чи інші рішення уряду», — розповідає голова Ради, народний депутат від «Нашої України» Ксенія Ляпіна.
Будівлю на Паньківській, 9, де місяць тому урочисто відкрили Музей першого Президента України, освятили не як музей, а саме як дім. Це останній родинний прихисток сім'ї президента. Тут збережено атмосферу домівки мислителя, меблі, фотоальбоми, особисті речі Грушевського, його дружини і доньки. Завідувачка Історико-меморіального музею Світлана Панькова призналася, що останні роки співробітники «в цьому домі бували більше, ніж у своєму власному». Адже треба було, крім історико-документальної експозиції, за архівними даними, листами, спогадами відтворити інтер'єр, відновити книгозбірню і навіть рідкісні кімнатні рослини, якими захоплювалася ця напрочуд любляча сім'я. Меблі й побутові речі тут — тільки родини Грушевських.
Коли Італія в середині ХIX століття визволилася з-під чужоземного панування, італійською мовою розмовляв лише один мешканець із сорока (!), то італійський уряд не питав, хто з італійців хоче навчатися французькою, а хто — німецькою, а мобілізував усі педагогічні сили, щоб навчити всіх італійців рідної мови. Відроджена Держава Ізраїль теж не питала євреїв, якою мовою проводити навчання в школах, навіть в армії було запроваджено 180-годинний курс навчання івриту для тих, хто недостатньо ним володів. Та ось у мене на столі лежить газета «Сегодня» за 12 жовтня цього року з нібито інтерв'ю віце-прем'єр-міністра України Дмитра Табачника Олесеві Бузині.
За півмісяця починається Рік книги в Україні. Таке розпорядження підписав Президент Віктор Ющенко. Реальних причин чи підстав для покращення «побутових умов» української книжки на батьківщині в 2007 році — ніяких: нові книгарні не відкриваються — конкурувати з банками, гастрономами, юридичними консультаціями щодо орендної плати книжковим магазинам дуже важко, старі книгарні невпинно закриваються, протекціонізму з боку держави до свого духовного продукту ніде не помітно, а гроші, які виділяються з держбюджету на цю сферу, витрачаються так бездарно і хвацько «повз касу», що всі нормальні видавці зрозуміли: з цими чиновниками каші не звариш.
Крім глобальних, у галузі є й локальні проблеми. Ну, візьмемо навздогад переклад — чималу частку книжкового асортименту складає перекладна література. Не секрет, що недобросовісність деяких видавництв видає, зокрема, і «неохайний переклад», натомість видавці-перфекціоністи прагнуть досконалості в кожному слові. Так є чи нема в Україні своєї школи перекладу i якi «кораловi рифи» стоять на шляху перекладiв вiтчизняних письменникiв «туди» й iноземних — «сюди», спробувала дізнатися журналістка «УМ».
Свинство заполонило Україну — однак для того, аби достойно зустріти Рік кабана, придбати якусь дрібничку зі свинячим рильцем вочевидь не достатньо. Потрібно щонайменше завести собі справжнього друга-кабанця. Відомий Ялтинський зоопарк у цьому всіляко сприяє. Як розповів «УМ» його співробітник Юрій, напередодні Нового року зоопарк «Казка» активно торгує в'єтнамськими поросятами — нині охочі вже розхапали близько п'яти хряків. На часі — ще десяток. Однак працівники одразу цікавляться: для яких потреб покупець збирається придбати «п'ятачка»? Адже віддавати поросятко відважуються лише в хороші руки, як друга, а не новорічну «закусь». В'єтнамські свинки, кажуть у зоопарку, дуже вірні товариші й ні в чому не поступаються собакам — така собі «екстравагантна» домашня тварина. А коштує таке задоволення у зоопарку 500 гривень. До речі, за словами Юрія, напередодні Нового року поросят активно беруть також «на прокат» — для новорічних «вогників», вистав.
У четвер стали відомі останні п'ять із 24 команд, що подолали груповий етап другого за рангом клубного турніру Європи. Примітно, що всі британські команди — три з Англії й одна з Шотландії — завершили цю стадію на перших місцях у своїх групах.
Учора в швейцарському Ньоні відбулося жеребкування весняних раундів обох єврокубкових турнірів. Єдиному представнику України на цій стадії — донецькому «Шахтарю» — в 1/16 фіналу Кубка УЄФА в суперники дістався французький клуб «Нансі» — переможець Кубка ліги 2006 року. У минулому чемпіонаті своєї країни команда посіла 12-те місце, а зараз іде сьомою. Тож цей суперник для чемпіона України, схоже, має бути «прохідним». Цікаво, що свого часу кольори команди з Лотарингії захищав наш Олександр Заваров, тут же в 2003 році він тренував молодіжний склад «Нансі».
