Сьогодні горезвісний закон про Кабінет Міністрів нарешті опублікують. Нарешті — бо вже набридли. Тривале пританцьовування навколо закону нагадувало дитячу примовку: «Чотири, три, два з половиною, два з волосиною, два зараз обірветься...» Усе вказувало на те, що коаліція чи не надто прагне, чи побоюється друкувати цей закон. Бо й законом цей витвір назвати складно: він не просто містить норми, які можна потрактувати як неконституційні, а ще й приймався за сумнівною процедурою. Коаліція погрожувала, коментувала, але зволікала.

Суспільно-політичне життя в Україні являє собою нині цікавий феномен: з одного боку, наявний застій (у найширшому значенні цього слова), підкріплений до того ж розчаруванням соціуму в ідеях та їхніх безпосередніх носіях, а з іншого — події подекуди змінюють одна одну з такою калейдоскопічною швидкістю, що взяте вранці інтерв'ю застаріває вже надвечір. Не встигла «Україна молода» спитати представника Президента в парламенті Романа Зварича про те, що він думає з приводу появи на сайті Верховної Ради закону про Кабінет Міністрів, як навздогін цій розмові прийшла нова звістка: текст згаданого акта розміщує на своїх сторінках «Офіційний вісник України» i не лише вiн, а й «Голос України» та «Урядовий кур'єр». Відтак сумнозвісний закон може набути чинності...

Сьогодні, виповнюється 100 років із дня смерті Дмитра Менделєєва (1834—1907) — видатного хіміка світового масштабу. У лютому 1869 року він відкрив один із фундаментальних законів природи — Періодичний закон хімічних елементів. Саме Менделєєв розвинув ідеї періодичності, ввів поняття про місце елемента в Періодичній системі як сукупності його властивостей у співставленні з властивостями інших елементів. Про те, як в уяві Менделєєва з'явилася Періодична система хімічних елементів, є дві версії. Одна — що всі ці елементи, систематизовано розташовані в таблиці, йому приснилися. А інша — що історію про «віщий сон» він придумав для журналістів. А насправді «осяяння» прийшло до нього під час сніданку, коли він подумав: «А що, якби співставити близькі атомні маси різних хімічних елементів і їхні хімічні властивості?».

В Україну нарешті прийшла справжня зима — з морозом, снігом, катанням на санчатах і ковзанах. Утім, щоб покататися на ковзанах, не обов'язково чекати морозної погоди. Принаймні, якщо ви живете у Києві. Та й у багатьох інших містах країни останнім часом з'явилися сучасні ковзанки. І хоча нам ще далеко до Сполучених Штатів Америки, де штучні льодові майданчики є навіть у невеликих містечках, але вже сьогодні можна стверджувати, що катання на ковзанах поступово стає одним із найулюбленіших видів відпочинку українців. Кореспонденти «УМ» переконалися в цьому на власні очі, відвідавши практично всі наявні у столиці та її околицях ковзанки і побачивши там силу-силенну народу. Про особливості кожного льодового об'єкта, ціни на основні й супутні послуги і йтиметься в нашому огляді.

У чотири роки мама ледве завела її до спортивного залу, а потім не могла звідти витягти. Через деякий час маленька Катруся просто заявила: «Хочу бути олімпійською чемпіонкою!» Хоч як дивно, але саме так, наче в казці, воно й сталося. Крім головного успіху свого життя на Олімпіаді в Атланті, Катерині Серебрянській вдалося і стати дев'ятиразовою чемпіонкою світу з художньої гімнастики і вісім разів підкорити Європу.
Утім спорт приносив Катерині не лише радість. У результаті спортивного конфлікту спортсменка втратила матір — найдорожчу людину у своєму житті. Проте дівчина знайшла в собі сили, щоб пробачити й жити й розвиватися далі. Працювала у спортивній редакції на Першому каналі національного телебачення, а сьогодні вона — керівник власної «Студії Серебрянських», прекрасна жінка і добра мати, ініціатор низки соціальних проектів.

Дев'ять років тому він, як кажуть правоохоронці, поклав погони на стіл. Незвично було ступати в невідомість заслуженого відпочинку після важких, але динамічних міліцейських буднів — на перших порах таки «муляло» пенсійне посвідчення в кишені чоловіка у розквіті сил. Ще й тепер, зізнається Валентин Володимирович, він «ночами ходить на роботу» — сниться, що продовжує розслідувати кримінальні справи.
Хто знає, як повернулося б життя на пенсії, якби колишній слідчий, готуючись до першої річниці від дня народження внучки Насті, не відкрив у собі кондитерські здібності. Щоправда, ними його творчі можливості не обмежуються — він ще вправно володіє пензлем, віртуозно різьбить по дереву, добре знається на будівництві. Змайстроване ним з кедрового дерева подружнє ложе пасувало б і королівському алькову, а шикарній ексклюзивній буді, спорудженій для улюбленця родини — середньоазійського вівчура Флобера, очевидно, позаздрять найтитулованіші пси.

Микола Рябчук — письменник, поет, літературний критик, політолог, дослідник. Народився в 1953 році в Луцьку. Закінчив Літературний інститут ім. Горького в Москві. Працював у провідних друкованих виданнях України («Всесвіт», «Сучасність», «День», «Критика»). Викладає в провідних університетах Сполучених Штатів. Автор численних книжок, які видаються й стають культурними подіями в Україні та в престижних США та Європi.
З Миколою Рябчуком ми зустрілися в кав'ярні «Театральна вітальня» на території Києво-Печерської лаври, оскільки саме ця точка є найближчою до Українського центру культурних досліджень, де вічно завантажений Микола, в якого немає часу на відхилення від чіткого графіка, працює провідним інженером.

З гітарою в руках і талантом, у якому поєдналися надзвичайні вокальні можливості, добре почуття гумору й філософське ставлення до життя, Мелані Сафка ввійшла до історії популярної музики як перша поп-рок-виконавиця, яка виступила в найславетніших храмах класичної музики: «Карнегі Холлі», «Метрополітен-опера» та оперному театрі Сіднея. Вона першою з поп-виконавців співала перед Генеральною Асамблеєю ООН, і делегати з усього світу влаштували їй овацію стоячи. Свого часу ведучі найпопулярніших телешоу США — Ед Салліван, Джонні Карсон та Дік Каветт — змагалися між собою за право запросити її на свої програми.