Район бідноти Дхараві в центрі 14-мільйонного міста Бомбей (чи Мумбай, за новим індійським правописом) відомий світу не менше, ніж інше індійське «диво світу» — мавзолей Тадж-Махал. Ці найбільші в Азії міські нетрі загальною площею 223 гектари збудували впродовж останнього століття індуси з різних куточків країни, які прибували до Бомбея на заробітки та в пошуках кращого життя. Останнього вони так і не знайшли, але залишалися жити у своїх халупах, збудованих iз картону, бляхи, брезенту, черепиці та іншого сміття. Щільність забудови така, що на вулицi інколи не можуть розминутися дві особи. Тут немає ні проточної води, ні водогону. Один туалет припадає в середньому на 1440 осіб.

Минуло п'ятнадцять років, відколи колишнi колгоспи отримали державні акти на право колективної власності на землю, одинадцять років — з початку видачі земельних сертифікатів колишнім членам господарств. Але, як кажуть, час минув, а проблеми залишилися, й досі люди шукають, де ж та гарантована законом їхня земля.
Про це — в розмові з начальником Київського обласного головного управління земельних ресурсів Віктором ПЕТРУКОМ.

Специфічний і водночас звичний для початку літа пасажир у Мелітополі штурмує потяги, що прямують у північному напрямку: «маленькі українці» прагнуть збільшити сімейні бюджети завдяки черешневому бізнесу. Як розповів директор місцевого держпідприємства «Дослідне господарство «Мелітопольське» Юрій Єрещенко, з урожаєм знаменитих ягід, попри природні катаклізми, усе гаразд, і перші десятки тонн «Рубінової ранньої» та інших сортів оптові покупці вже придбали. Мелітопольська черешня — для реалізації на внутрішньому ринку, якщо, звичайно, не маєш «вікна» на кордоні. Адже експортувати дозволено не більш як 500 кілограмів. Везтимеш більше — прикордонники з митниками відберуть (якщо не вмієш домовлятися). Тому мелітопольці й пруть самотужки відра, ящики і корзини: реалізуєш півтонни в Росії — буде на хліб із маслом для всієї сім'ї. Бо ж неоптові реалізатори здійснюють за сезон принаймні з десяток—півтора «черешневих набігів» на Росію чи Білорусь.

У Будянському лісництві Смілянського лісгоспу, що на Черкащині, нині напружена пора: лісокультурниці пакують у поліетиленові конусовидні контейнери суміш торфу та лісової землі і садять туди насіння дуба звичайного. Потім ці контейнери перевозять на спеціально обладнаний майданчик, який лісівники облаштували поруч — завезли туди пісок, щебінь, поставили там дерев'яні короби й обгородили цю територію. Тут за сіянцями, як за малими дітьми, лісівники доглядатимуть цілий рік. Аби тендітні дубки швидко набирали в рості, там спеціально зробили свердловину та облаштували механізований полив.

Нещодавня реабілітація аеропорту в Черкасах сколихнула Кіровоград: а ми чим гірші і чого наша колись одна з кращих в Україні злітних смуг простоює?! І не просто простоює, а поступово руйнується, як і всі комунікації аеропорту. Трьом власникам аеропорту, які до цього часу далі перемовин між собою не йшли, довелося зустрічатися з громадськістю, представниками влади і журналістами. І йти до спільного знаменника.

Постать головнокомандувача УПА Романа Шухевича, особливо напередодні 100-річчя від дня його народження, продовжує тримати український політикум у стані підвищеної ідеологічної готовності: «червоні» та іже з ними вже захрипли від звинувачень генерал-хорунжого в усіх антирадянських гріхах, а радикальні націонал-патріоти готові молитися на нього, як на ікону Всевишнього чи портрет Тараса Шевченка. В цілому ж суспільство не оцінило роль Романа Шухевича в історії національно-визвольних змагань українського народу в ХХ столітті. Ще один крок до встановлення історичної правди про діяльність генерал-хорунжого зробили учасники Всеукраїнської наукової конференції, що відбулася в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника.

Відгукнувшись на пропозицію тернопільської міської організації Спілки української молоді (СУМ), управління у справах сім'ї, молоді та спорту Тернопільської облдержадміністрації випустило збірку коміксів «Україна в боротьбі». Мета — подати досить складний матеріал у найпростішій для сучасної молоді формі.

Серед усіх цінностей люди найвище оцінюють здоров'я. Нічого іншого в Бога так не просять і нічим так не нехтують. А здоров'я, за визначенням ВООЗ, це не лише відсутність хвороб та фізичних вад, а й стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя.

Англійські дослідники, які вивчають розвиток світової епідемії ожиріння, дійшли висновку, що в стрімкому погладшанні людства винні, зокрема, електронні «блага цивілізації». Професор із Великобританії Джейн Уордл відзначила, що початок масового ожиріння серед європейців і американців збігається з часом появи мікрохвильових печей і продуктів швидкого готування. Як повідомляє «Медікінформ», цю теорію вчені обговорювали на науковому з'їзді в Челтенхемі.