ЦВК не «обнулятиме» списки

Схоже, «промисловці і підприємці» Анатолія Кінаха, які сподіваються пройти за списком «Нашої України» до Верховної Ради замість 28 екс-нардепів, що склали мандати, марно оббивають пороги судів. Адже незалежно від того, якими будуть рішення служителів Феміди з цього приводу, Центральна виборча комісія просто не має права зареєструвати наступних кандидатів в народні депутати за списком «НУ». Про це вчора на прес-конференції заявили голова ЦВК Володимир Шаповал та його заступниця Жанна Усенко-Чорна.

Новий тест-драйв української демократії

Міжнародна громадськість знову називає наступні вибори індикатором, який виявить загальний стан української демократії. Проте якщо у 2006 році голосування на парламентських перегонах було тестом на те, як влада вміє забезпечити народне волевиявлення, то дострокові вибори-2007 виявлять інші речі. Наприклад, здатність українських політиків до компромісу і вміння дотримуватися взятих на себе зобов'язань, а також те, наскільки чисто та чесно вони працюють у геть розхитаному правовому полі держави.

Дресирувальник політиків

Очевидно, ці думки лідеру «Народної самооборони» Юрію Луценку навіяло місце героїчної битви козацтва під Берестечком. Саме сюди, до села Пляшеве, що на Рівненщині, минулої неділі з'їхалося чимало відомих політиків, щоб вшанувати загиблих у 1651 році борців за незалежність від Речі Посполитої. 356 років тому кримський хан Іслам-Гірей зрадив свого союзника у війні з ляхами – гетьмана Богдана Хмельницького — й утік з поля бою, оголивши фланг, що призвело до поразки козацького війська. Саме тому, проводячи історичні паралелі із сьогоденням, Юрій Луценко волів говорити про бої політичні — між демократами та «антикризовиками».

Сила демократів — у єдності

Президент Віктор Ющенко, перебуваючи у п'ятницю з робочою поїздкою у Хмельницькій області, не оминув і актуальних передвиборчих питань. «Я — прихильник єдиного блоку демократичних сил на майбутніх виборах до Верховної Ради», — наголосив глава держави. Ідеться про «Нашу Україну», «Народну самооборону», «Правицю» та інші партії національно-патріотичного спрямування.

Сибірські річки потечуть до рота Середньої Азії

На петербурзькій зустрічі Ющенко—Путін, яка тривала в неділю більше години, було досягнуто домовленості у серпні підписати нарешті План дій Україна—Росія на 2007—2008 роки. Цей документ готовий і завізований секретарями РНБО України та Росії, констатував Віктор Ющенко. Очевидно, запекла дружба і велика злагода між нашими державами не потребують детальних планів, адже півроку живемо без Плану дій і нічого, якось виживаємо, а до серпня — так виходить — потерпатимемо без цього дороговказу вже цiлих вісім місяців.

«План Ахметова»

Україна матиме свій «План Маршалла». Ні, всупереч асоціаціям, які спадають на думку, ощасливить нас не Америка, яка з подачі свого держсекретаря «підіймала» економіку післявоєнної Європи, а... Партія регіонів.

Президент уже дає завдання

У секретаріаті Президента вже узгоджено пакет законопроектів, які має розглядати новий склад парламенту. Відповідні ініціативи домовилися подати учасники робочої групи керівників райдержадміністрацій, які збиралися у головній службі соціально-економічного розвитку секратаріату Президента й обговорювали внесення змін до законодавства (цю групу ініціював на зустрічі з місцевими керівниками Президент).

Фландрія — праворуч, Валлонія — ліворуч

Фландрія — праворуч, Валлонія — ліворуч

Повні офіційні результати парламентських виборів, які відбулися цієї неділі у Бельгії, завдяки надскладній політично-державній системі крани будуть відомі лише через три-чотири тижні. Але вже на підставі попередніх результатів можна стверджувати, що багатша північна частина країни, Фландрія, ще більше зсунулася в правий бік політичного спектру, а бідніша південна Валлонія значно полівішала, оскільки в ній зміцнили позиції правлячі соціалісти. За такої розкладки сил стає ще слабшим зв'язок між цими двома головними суб'єктами Бельгійської федерації. Опозиційні християнські демократи, які перемогли у Фландрії, є прихильниками децентралізації влади.

Мішень — Іран

Впливовий американський сенатор-демократ Джо Ліберман пропонує здійснити напад на Іран, щоб таким чином стримати владу цієї країни від підготовки груп бойовиків, які спеціально відправляються в Ірак. «На мою думку, така акція повинна включати бомбардування іранської території, оскільки ми маємо переконливі докази, що там розташована база, де здійснюється вишкіл людей, які потім убивають наших вояків, — заявив Ліберман у позавчорашньому інтерв'ю американському телеканалу Сі-Бі-Ес. — Якщо вони не грають за правилами, то ми повинні застосувати силу». На запитання про те, чи сенатор пропонує сухопутну інтервенцію, чи напад із повітря, войовничий Ліберман відповів, що це вже справа генералітету. Але, на його думку, «багато» можна зробити також із повітря.