На вулицях великих міст пересічний водій завжди має бути напоготові, адже немає гарантії, що ваше авто не «підріже», не притисне якийсь крутий автомобiль місцевого можновладця із джипом охорони у супроводі. Найбільше провокують ДТП автівки високого чиновництва та різних крутіїв, звісно ж, у Києві. Багато хто зі столичних водіїв бачив, як порушує правила дорожнього руху елітний «Майбах» київського мера Леоніда Черновецького, обережнішим треба бути i на вуличках так званого «трикутника влади» — між Кабміном, Верховною Радою та секретаріатом Президента.

Держтелерадіо, на чолі з Едуардом Прутніком, вирішило остаточно дотиснути колектив державної кіностудії, який понад дев'ять місяців протистояв спробам згори об'єднати «Укртелефільм» із держпідприємством «Фотон» й перенести студію з її теперішнього мальовничого та вигідного місця на Русанівській набережній. Позавчора, близько шостої вечора, Ігор Кошара, який виконує обов'язки генерального директора кіностудії замість усунутого силоміць Олега Бійми, у супроводі судового виконавця просто зайняв приміщення «Укртелефільму». З паном Кошарою прийшли люди з Держтелерадіо, Мін'юсту та охоронці — разом близько 30 осіб. Вони зачинили всі двері й почали «шмон». Шукали фінансові й кадрові документи, при цьому особливо не церемонячись: двері бухгалтерії, приймальні й відділу кадрів вибивали кувалдами, а сейфи — пилками-«болгарками», розповів «УМ» заступник гендиректора студії Віктор Оніщенко.

Сьогодні керівники основних металургійних комбінатів Запоріжжя скріплять підписами адресоване уряду та Президенту України звернення з приводу наміру обласної ради відібрати у промисловиків полігон промвідвалів (див. «Шлакова лихоманка»; «УМ» від 2 серпня). Депутати-«регіонали» ініціювали скликання позачергової сесії облради, аби ухвалити звернення до органів центральної влади з пропозицією надати Балці Середній статус техногенного родовища.

«За часів Радянського Союзу, і в будні, і у свята на площах і в парках грав оркестр, і люди залюбки танцювали. Ці гарні традиції трохи забулися. Тому, прагнучи відродити їх, i було вирішено проводити танцювальні вечори», — розповіла «УМ» генеральний продюсер школи танцю Чапкіса Вероніка Кухтіна. Тож до кінця літа в мешканців столиці є можливість потанцювати на Оболонській набережній у компанії метра бального танцю Григорія Чапкіса.

Як довкола екранізації та постановок «Майстра і Маргарити» постійно відбуваються якісь містичні події, так і з пам'ятником Булгакову. У Москві, наприклад, епопея з його встановленням тривала чотири роки. Втім грандіозний проект скульптора Олександра Рукавишникова так і не був втілений у життя — проти встановлення пам'ятника, де, окрім самого Булгакова, мали бути зображені Христос та примус Сатани, повстали мешканці Патріарших ставків (саме тут планували поставити скульптурну композицію). Зрештою, письменника вшанували більш ніж скромно — йому виваяли дрібну гіпсову скульптуру, яку встановили навіть не на вулиці, а... в меморіальній квартирі письменника по Садовому кільцю, де свого часу мешкав класик.

Поезія Світлани Йовенко була неодмінною складовою культурного життя України. Ім'я поетеси було відоме за межами України, її поезії перекладалися мовами світу. І зараз пам'ятається її пристрасна інтимна лірика, рядки на зразок «Навіть за день до смерті/ Тільки любові». Тепер ім'я однієї з найвідоміших українських поетес напівзабуте, хоча пані Світлана активно присутня в літературному процесі: в 1999 році видала збірку прози «Жінка в зоні», працює заввідділу поезії й критики в часописі «Вітчизна». І навіть присудження пані Світлані премії «Золота Фортуна», почесної нагороди, яку мали Бела Ахмадуліна, Патрісія Каас, Кароль Войтила, вірші якого Світлана Йовенко, до речі, перекладала, не прозвучало в медіа. Зрештою, коли Юрій Андрухович отримав ту саму премію, що й Мілан Кундера, про це довідалися всі. Саме з питання про забуття ми починаємо нашу розмову за чашкою італійського капучино в «Будинку кави» на вулиці Олеся Гончара неподалік від письменницького будинку, де мешкає поетеса.

Недаремно Скарлетт Йоханссон так обожнюють і кіномани, і режисери, і, звісно, просто шанувальники жіночої вроди. Рідко буває, щоб в одній особі поєднувалося стільки позитивних якостей: непересічний талант, оригінальна, але при цьому дуже жіночна краса, сміливість і готовність до експериментів. Нещодавно Скарлетт, яка досі вдягалася й поводилася вельми скромно, почепила в носа сережку. І на всі запитання шокованих прихильників відповідає, що знімати цю прикрасу не збирається — мовляв, «мій ніс, що хочу — те з ним і роблю». А тепер Йоханссон викинула ще одного «коника»: погодилася стати порноактрисою.

Жінки чимось нагадують диверсантів. Вони постійно намагаються розшукати ваш замаскований запасний аеродром і знищити його.