Такого буревію, що пронісся півостровом минулої неділі, навіть старожили не пригадують. Пориви вітру з дощем, інколи впереміжку з снігом, сягали 25—32 метрів на секунду. Цього стихії було достатньо, щоб із легкістю викорчовувати навіть міцні дерева (приміром, біля багатоповерхівки автора цих рядків у Сімферополі впали три тополі і волоський горіх), здувати з будинків масивну штукатурку і легко розправлятись із тим, що своїми габаритами створювало ефект парусності: рекламними щитами, навісами, «козирками» дахів тощо. Падаючи, вони трощили вітрини, обривали контактні тролейбусні лінії, мережі електропередач. Через це, за інформацією ВАТ «Крименерго», було знеструмлено 217 населених пунктів, 1771 трансформаторну підстанцію. Ще п’ять населених пунктів залишились без «блакитного» палива. Тож аварійно–рятувальним і ремонтних бригадам МНС, «Кримгазу», «Крименерго» і дорожнім службам роботи вистачає й досі.

Біда Києва — не лише Черновецький, Довгий і дороги. Біда Києва ще й у тому, що «помаранчеві» сили не можуть дійти згоди у спільній кандидатурі на посаду столичного мера. Зрештою, є й третя біда: низи більше не хочуть Черновецького, а демократичні верхи не можуть чітко сформулювати, на яких підставах одіозного мера усуватимуть від влади. Багато хто зі співрозмовників «УМ» посилається в цьому випадку на місцевий референдум, на зміни до Закону «Про столицю», на право Верховної Ради втрутитись у столичні негаразди. Сьогоднішній співрозмовник «УМ» — претендент на посаду мера Віталій Кличко — посилається на коаліційну угоду між БЮТ та «НУНС», один із пунктів якої говорить про дострокові київські вибори. Але ця угода є декларацією про наміри, а не юридичним обґрунтуванням тих чи інших змін. А знання власне юридичних тонкощів, як видно, не є сильною стороною Кличка. Тож коло вкотре замикається на одній і тій самій точці відліку: «Черновецького — геть! Далі — буде».

Учора робоча група, яка займається підготовкою першого засідання нової Верховної Ради, нарешті зібралася з кворумом у кінозалі ВР: сиділи всі тридцять членів групи. Втім навіть така обов’язковість не дала відповіді на два запитання: кому бути головою групи і коли відбудеться перше засідання нового парламенту.

За останнє десятиріччя ми звикли, що центральними в усіх українських турнірах є поєдинки «Динамо» й «Шахтаря». І хоча в цьому чемпіонаті «Дніпро» й «Металіст» ускладнюють життя двом грандам, нашим «ель класіко» й надалі залишається протистояння «помаранчево–чорних» і «біло–синіх».

Не кожен зоопарк може похвалитися такою рідкісною колекцією рептилій, яку зібрали черкащани Тетяна та Євген Каспіровичі. Почалося все 20 років тому, коли ця родина ветеринарів звільнялася з роботи в зоопарку. Тоді там не залишилося фахівців, котрі б могли працювати зі зміями. Тому Тетяна та Євген пожаліли гадів і викупили їх.

Ось–ось на більшості території Криму закружляють «білі мухи», а на його південному березі, у Нікітському ботанічному саду, ще всіма кольорами райдуги переливається плантація хризантем. Ця традиційна виставка осінніх квітів з легкої руки місцевих журналістів років п’ять тому отримала милозвучну назву «бал хризантем».

У Черкасах дістатися до потрібного місця, особливо якщо ви збираєтеся туди в компанії своїх друзів чи однокласників, можна, замовивши... тролейбус. Таку послугу для пасажирів пропонує комунальне підприємство «Черкасиелектротранс». І, як розповів «УМ» головний інженер цього підприємства Олег Заєць, така пропозиція на ринку перевезень у місті користується сталим попитом.

Київський гурт «Витівки» на днях випускає свій перший свіжак — «Сільське кохання». Про них мало знають навіть затяті меломани, бо на фестивалі не їздять, музичних тусовок уникають, але кліпи знімають, пісні співають і при тому грають справді якісний народний рок. Що це за «Витівки» і з чим їх слухати, «УМ» розпитала у лідера гурту Андрія Труби.

Найкращі сини й доньки України ставали в ряди Української повстанської армії з вірою, що незабаром побачать свою державу самостійною і незалежною. Хто вони, ті хлопці й дівчата, котрі клали свої життя на алтар свободи, що впливало на їхні переконання і світогляд? Частково привідкрити завісу невідомості, а ще зрозуміти, як попри заборони польської влади формувалася свідома українська еліта, може розповідь уродженки села Дермань Здолбунівського району, нині жительки Рівного Онисі Іванівни Саковської (Сердюк), адже таке виховання, як вона, отримували в 20—30–х роках минулого століття чимало молодих українців, а в Дермані — чи не кожен. Недарма саме Дермань у роки війни став важливим опорним пунктом у боротьбі проти зайд–поневолювачів, був місцевою «повстанською столицею».

Ціни підвищує не лише Державтоінспекція, а й експертна служба МВС. І якщо пересічний українець не так часто замовляє за гроші почеркознавчу, мистецтвознавчу чи балістичну експертизи тощо, то підвищення цін на послуги ДАІ вдарить по кишені значної кількості громадян, що мають «залізного коня».