Президент Віктор Ющенко представив нового секретаря Ради національної безпеки та оборони Раїсу Богатирьову. Презентуючи Раїсу Василівну, глава держави наголосив, що РНБО має бути майданчиком для порозуміння задля України. «Цей стіл я бачу як площадку для діалогу задля формування національних пріоритетів, і другої мети немає», — наголосив Ющенко.

Екс–прем’єр Пакистану Беназір Бхутто померла вчора від тяжких поранень у шию та в живіт, отриманих під час терористичного замаху. Бомбовий замах самогубця вчинив на мітингу в місті Равалпінді, де Бхутто виступала перед своїми прибічниками, повідомляє Бі–Бі–Сі. Місцеві телеканали повідомляють, що тяжко поранену Бхутто доставили до шпиталю, де вона померла. Внаслідок замаху на мітингу загинули щонайменше ще 20 осіб та десятки отримали поранення. Серед загиблих — і прес–секретар Бхутто. Вибух пролунав відразу після виступу лідерки пакистанської опозиції.

Напередодні Нового року «УМ» попросила підбити підсумки буремного в політичному сенсі 2007го народного депутата від блоку «Наша Україна — Народна самооборона», політика й законодавця з великим стажем Юрія Ключковського. У парламенті Ключковський — заступник голови Комітету з питань державного будівництва. Посад у виконавчій владі він не отримав (хоч і належить до найбільш «ющенківського» крила партії «Наша Україна»), але менш авторитетним і компетентним від цього не став.

Відома спортивна істина глаголить: звання кращого виграти дуже складно, проте втримати його ще тяжче. Тріумфаторка Афін–2004 у кульовій стрільбі Олена Костевич перевірила цей афоризм на собі. Після золотої медалі на тій Олімпіаді чернігівка наразі не досягла інших гучних успіхів. Але в молодої спортсменки ще все попереду, адже їй лише 22. Тим паче, що наступного року в Пекіні Костевич знову змагатиметься за звання олімпійської чемпіонки — місце на Іграх–2008 вона собі вже забронювала.

Назва кожного міста приховує у собі безліч історичних, культурних, особистісних асоціацій. Приміром, Львів — Данило Галицький, Високий Замок, бруківка, кава, «Плач Єремії», Дереш... Приміром, Полтава — Котляревський, 1709 рік, Петлюра, галушки, Вєрка Сердючка... Кожна асоціація — це як бонус, записаний на рахунок історичної життєздатності міста.
Місто Дніпропетровськ, попри звичні асоціації з козацьким минулим, Дніпром, кількома станціями підземки, якими ніхто не користується, сімейством Тимошенків, нещодавним вибухом житлового будинку, має ще один впізнаваний код — «АртВертеп». За ним — мистецька аґенція, яка пропагує сучасну українську культуру, книжковий магазин «Білокнижник», Гурт Мандрівних Дяків «Вертеп», промо­студія «LIFT», віртуальна галерая «Барзо», знаний культурологічний сайт, який аж ніяк не можна назвати регіональним. Святкування 5річчя останнього, а ще поява нових «арт­вертепівських» видань (модний настінний календар «СучУкрРік», платівки «Оркестру Че» й Сергія Жадана — «Госпелс і Спірічуелс» і «Депеш Мод»), а ще яскраві виступи «Вертепу» в Полтаві, Харкові, Львові, Києві і стали приводом до розмови з головним «арт­вертепівцем» — Тимофієм Хом’яком, директором Мистецької аґенції «АртВертеп», учасником і менеджером гурту «Вертеп», врешті, людиною, яка зробила українську культуру своєю професією.

У Кіровограді відкрилася перша виставка Насті Шкоди, дівчинки, яка опинилася в інвалідному візку після шкільної екскурсії до столиці театру корифеїв — на хутір Надію. Тоді на школярку під час фотографування впав стовп огорожі музею. «УМ» уже писала про цей нещасний випадок і перипетії лікування Насті. Читачі нашої газети тоді відгукнулися на прохання про допомогу, і дівчина змогла пройти курс необхідного лікування. Частково і завдяки їм стала можлива виставка творчих робіт Насті Шкоди. Творчість стала для Насті відпочинком від життєвих негараздів. Виліплені з пласт­иліну тільки їй відомою технікою картини дівчини запам’ятовуються відразу. Самотня дівоча постать, осінні пейзажі, парасольки, море, квіти... Певний трагізм і якась дитяча незламна віра і надія об’єднують усі її картини.

У нашумілій на всю Україну скандальній історії зі знесенням пам’ятника Тарасові Шевченку в селищі Шевченка, що в обласному центрі, незабаром можна буде поставити крапку. Як ми вже повідомляли, ця робота знаменитого українського скульптора Івана Зноби, що простояла там з 1959 року, була зруйнована за ухвалою Самарської районної ради Дніпропетровська. При цьому пам’ятник навіть не зняли з обліку пам’яток історії та культури.

Що може бути кращим за пошук та відзначення людей, які цього заслуговують? Не відомих, публічних, «прожованих» безліччю рейтингів, а звичайних, які живуть поруч, та не менш, ніж хтось там, нагорі, заслуговують на пошану. Тим паче що добрі слова наш загал говорити не поспішає — хіба по смерті. А людям варто казати хороше, поки вони можуть це почути.