Передвиборчий, дотаційний, нереальний, популістський, найбільш соціальний, завищений, утриманський, найсправедливіший — ряд епітетів, якими нагородили цьогорічний бюджет столиці, залишається відкритим. Тож кожен із представників різних політсил може додати щось своє. «Гурт» Черновецького, зрозуміло, буде гнути лінію «найбільш соціального та справедливого». Можливо, навіть найгуманнішого у світі, якщо не забракне фантазії. На тлі того, що Юлії Володимирівні, говорячи її словами, може справді не вистачити пального, аби запустити Черновецького в космос, останній отримує карт–бланш на вчинення будь–яких фінансових безумств. Хоча, за деякими ознаками, земля під його ногами таки двигтить — недарма київський мер так багато закладає в бюджет на «доброчинність» — з надією, що улещений ним електорат його таки «помилує».
...Відтермінування початку першої в цьому році сесії Київради (з десятої ранку на третю дня, а відтак — на п’яту вечора) обіцяло вибухнути якщо не скандалом, то принаймні несподіванкою. Проте у підсумку депутати мляво пережовували те, що вже встигли обговорити ЗМІ. Тетяна Меліхова (БЮТ) традиційно назвала бюджет Києва «бюджетом проїдання та знищення», а права рука вічно відсутнього Черновецького — Олесь Довгий — вступився за істотно підвищене фінансування міської виконавчої влади. Поза тим підсумок дня був таким: окрім фракції Блоку Кличка (яка не голосувала у повному складі) та частини БЮТ, решта депутатів — 87 з 95 присутніх — підтримала бюджет–2008.

Від моменту, коли Президент України Віктор Ющенко виступив з ініціативою створення Національного інституту раку, минуло більше двох років. За цей час медики й науковці розробити концепцію створення вертикальної структури, яка повинна об’єднати в собі всі адміністративні, наукові, посадові та фінансові ресурси в онкології. Уряд затвердив постанову про створення нової структури, призначив її директором головного онколога держави, професора Ігоря Щепотіна й передав Інститут онкології АМН на баланс Національного інституту раку в Украіні (хоч керівництво АМН довго опиралося цьому кроку). А потім закрутилася майже детективна історія: підписаний документ кудись зник. Ані в МОЗі, ані в Кабміні не могли пояснити цього феномену. Потім почалися пертурбації в уряді, справа знову загальмувалась... А минулого тижня Кабмін повторно передав комплекс, що на вулиці Ломоносова, 33/43, новоствореному інституту. Здавалось би, тепер у задуманій Президентом структурі повинна закипіти робота. Але віз і нині там. Українських онкологів неабияк непокоїть цей факт. Фахівці розповіли «УМ», що через зволікання з відкриттям Національного інституту раку Україна втрачає тисячі людських життів, які можна було б урятувати...

У середу в Мінську пройшла презентація білоруського перекладу книги Олександра Ірванця «Рівне / Ровно». Сам письменник у столицю Білорусі не приїхав — вірус грипу змусив його залишитися в Києві.

«Дочитавши сценарій до кінця, я розридалася», — зізнавалася Кейра Найтлі на презентаціях фільму «Спокута» (Atonement). Цій стрічці молодого британського режисера Джо Райта пророкували велике майбутнє ще до офіційної прем’єри. І недарма: у серпні «Спокута» відкривала 64–й Венеціанський фестиваль, наприкінці 2007–го отримала сім номінацій на премію «Золотий глобус» (у двох із яких перемогла), а тепер є фаворитом у визначенні лауреатів премії Британської академії кіно і телебачення (BAFTA) — фільм претендує на перемогу аж у 17 номінаціях. А попереду ж іще «Оскар», на якому, за прогнозами критиків, «Спокута» також має всі шанси тріумфувати.
За ті кілька місяців, протягом яких світ втирає сльози, переглядаючи цю романтично–драматичну історію, виконавці головних ролей Кейра Найтлі і шотландський актор Джеймс Макевой встигли побувати на обкладинках багатьох глянцевих журналів Британії й Америки. Оскільки наближається час вручення «Оскарів», більшість інтерв’ю солодкої парочки припало на кілька останніх тижнів. Тож вийшло так, ніби Кейра з Макевоєм спеціально готувалися до української прем’єри «Спокути». Її прокат у наших кінотеатрах стартував лише 17 січня.

Днями в українському лижному спорті відбулася неординарна подія — у Харкові провели Кубок Європи зі спринту. Позмагатися на дистанції 1,2 км до нас у гості приїхали росіяни, білоруси, казахстанці та латвійці. Найбільш урожайними змагання видалися для господарів, які заявили аж 37 чоловіків і 14 жінок. Наші лижники здобули по дві золоті й срібні нагороди й чотири рази піднімалися на третю сходинку п’єдесталу. З цього й розпочалася наша розмова з головним тренером лижної збірної України В’ячеславом Яржинським.

Усього через два місяці після народження свого первістка колишня киянка Міла Йовович фактично повернулася до своїх попередніх форм. Під час вагітності 32річна кінозірка набрала понад 30 кг, за що журналісти подоброму й охрестили її «Величезною Мілою». Тоді зайва вага від природи дуже тендітну актрису анітрохи не бентежила. І не дарма.

На комп’ютерному автофорумі.
1. «Я — водій автомобіля «Ланос». Своїм авто повністю задоволений, бо на світлофорі «зробив» «Мазераті».
2. «Я — водій «Дачія Логан». Моє авто просто рве з місця. І я «зробив» на сфітлофорі «Мазераті».
3. «Я — водій «Мазераті». Я задоволений своєю навігаційної системою, яка дозволяє мені спати за кермом».

Перший в історії Південної Кореї астронавт готується до польоту в космос. Ця країна не має власних космодромів і не проводить самотужки запуски пілотованих ракет, тому 31–річний Ко Сан приєднається до російсько–американської місії, повідомляє сайт «Лєнта.ру».

Шістнадцять років тому в Україні вийшла перша резонансна «Історія України» Ореста Субтельного, яка виокремила відразу кілька моментів. По–перше, нарешті з’явився ґрунтовний підручник з української історії нерадянського штибу, на якому згодом вчилося не одне покоління вітчизняних студентів. З іншого боку, праця Субтельного породила хвилю дискусій, основний лейтмотив яких зводився до дражливого: наскільки виправдано і коректно подавати версію історії України стороннім поглядом. Канадець Субтельний хоча й українець за походженням, та все ж його думка — погляд іззовні. Доки науковці провадили гарячі суперечки, не один зарубіжний історик зважився «ризикнути» власним поглядом на українську історіографію. Книжка німецького науковця Андреаса Каппелера «Мала історія України» вперше з’явилася 1994 року і лише нещодавно була видана в українському перекладі.

Віднедавна Запоріжжя стало трохи більш українським. Багато хто перестав відчувати скутість і страх перед рідною мовою. А дехто вирішив «з понеділка» перейти на українську. Усе це сталося не просто так, а організовано. До Запоріжжя приїхали активісти руху «Не будь байдужим!», організували прес–конференцію і концерт української музики та роздавали на вулицях міста купу книжечок із порадами, як полегшити опанування української мови.