Дві Кореї об’єднаються у космосі

18.01.2008
Дві Кореї об’єднаються у космосі

Ко Сан стане першим астронавтом Південної Кореї. (Фото Рейтер.)

Перший в історії Південної Кореї астронавт готується до польоту в космос. Ця країна не має власних космодромів і не проводить самотужки запуски пілотованих ракет, тому 31–річний Ко Сан приєднається до російсько–американської місії, повідомляє сайт «Лєнта.ру».

«Стрибок до зірок», а точніше — до Міжнародної космічної станції, заплановано на початок квітня. На борту російського «Союзу», крім новачка Ко Сана, будуть росіяни Сергій Волков та бортінженер Олег Кононенко, а також американський дослідник Пеггі Вінстон. У плані місії — проведення на МКС різноманітних біологічних та фізичних експериментів упродовж десяти днів. Так, Ко Сан працюватиме над вивченням радіоактивності, використовуючи при цьому спеціально виготовлені в Сеулі прилади та телекамеру. А на Землю кореєць повернеться з нинішнім «квартирантом» станції, громадянином Росії Юрієм Маленченком.

«У нашої держави є амбітні плани з освоєння космосу, — каже Ко Сан агенції ІТАР–ТАРС, — і хоч ми ще не знаємо, чи полетять на орбіту невдовзі нові астронавти з Південної Кореї, наші експерименти триватимуть. У планах — вивчення Місяця».

Космічний піонер з Південної Кореї підготував для польоту й спеціальну акцію, якою хоче вразити не так світ, як свій півострів, розділений історією на дві країни–антиподи. Ко візьме з собою дві торбинки з землею із Південної Кореї та з Північної — і під час телетрансляції з космосу перемішає їх. Така собі космічна метафора, надія на об’єднання двох Корей. «Ми досі вважаємо, що у нас одна країна, — слушно зауважує Ко Сан. — Тому я візьму з собою землю з двох частин поділеної Кореї й поєднаю їх у космосі».

  • Зоряний транзит 2014-го

    Прогноз щодо загострення військових дій на південних, близьких до моря, українських територіях («УМ» № 107 за 25 липня ц.р.), на жаль, реалізувався. Чим провокуються необачні державні рішення і що допомагає їх уникати? За якими правилами розгортатимуться події в Україні надалі? Про це наша наступна розмова з астрологом Ярославою Сидоренко. >>

  • Космічна нерухомість

    Якщо раніше іменем коханої людини називали зірки, то тепер кавалер купує дамі серця ділянку на Місяці. На Марсі? Теж не проблема! «Це найкращий подарунок для близьких, найоригінальніший», — переконують у «Місячному посольстві», єдиній в Україні установі, яка займається продажем космічних ділянок. 40 гектарів на Місяці коштують усього 900 гривень. >>

  • Павло Попович: У космосі співав «Дивлюсь я на небо...»

    Перший українець, який бачив Землю з висоти космічного польоту, радянський космонавт №4, добрий знайомий Гагаріна, Титова, конструктора Корольова розповів «УМ» про те, які випробування очікували на космонавтів на Землі та у космосі, та існування інопланетян, скільки зробили українці для розвитку світового авіа- та ракетобудування. >>

  • Галактики — не в прольоті

    У 1961 році, 12 квітня, увесь Радянський Союз нервував — у космос відрядили першого космонавта Юрія Гагаріна. Він сказав «Поїхали!» — і полетів. Відтоді цей день — професійне свято для людей, причетних до космічної галузі. >>

  • Наша «орбіта»

    Космос — хоч і дорога галузь науки, але дуже перспективна. Для України вона є і, сподіваємося, буде й надалі візитною карткою у світі. Для песимістів, які вважають, що після розвалу СРСР розвалилася й українська наукова космічна база, скажемо — наші фахівці ще здатні здивувати світ здобутками, розробками й заявити про себе. Для оптимістично налаштованих зазначимо: роботи в цій галузі, звісно, дуже багато. Є в чому наводити лад, є що відроджувати й активно фінансувати. Але наші науковці вже сьогодні задніх не пасуть, про що свідчать результати роботи. «Серед здобутків — це й статистика пусків різних ракетоносіїв, — розповідає Олег Федоров, начальник управління космічних програм і наукових досліджень Національного космічного агентства. — Усього за минулий рік у світі здійснено 55 пусків. П'ять із них зробили ракетоносії українського виробництва «Зеніт — 3SL» та «Дніпро». Основне їх призначення — виведення на орбіту супутників зв'язку. Цього року ми теж сподіваємося на не меншу кількість пусків, бо українські ракети-носії себе добре зарекомендували на ринку. І ми вийшли на стабільний графік запусків». >>

  • Дещо про «космічних» українців

    Так уже традиційно склалося: чимало хорошого, видатного й загальновизнаного у світі створив радянський народ. Не українці чи білоруси, не вірмени чи грузини — або «видатні російські», або «радянські» вчені. Ми й досі забуваємо, що всі «радянські діячі» мали свою батьківщину й «конкретну» національність, чимало з них народилося і працювало в Україні, вони прославили нашу державу. Українські фахівці чимало зробили, зокрема і для космічної галузі. Отож кілька фактів із космічних досягнень і внесків наших земляків. >>