— Основною причиною виникнення радикуліту є остеохондроз хребта. Остеохондроз, на жаль, виникає дуже рано, до 25 років ми вже бачимо серйозні зміни на знімку. Чому він з’являється? Захворювання переважно генетично закладено в людині. У когось клінічні прояви остеохондрозу виникають достатньо пізно, а хтось начебто і веде здоровий спосіб життя, але все одно страждає від остеохондрозу в молодому віці. Пусковим механізмом виникнення радикуліту можуть бути травма, запалення, переохолодження.

Дванадцятим гравцем команди у футболі прийнято називати її вболівальників. Чимало клубів навіть роблять для своїх фанатів гігантські футболки з номером «12», аби виставляти на трибунах у вигляді банера. Але ще одній персоні, дуже навіть причетній до подій на полі, ніякого номера чомусь не присвоїли. Думається, для усунення несправедливості арбітрові з повним правом можна видати тринадцятий номер.

59–й сезон «королівських перегонів» рвонув, що називається, з місця в кар’єр. Гран–прі Австралії задовольнив найрізноманітніші смаки любителів «Формули–1»: маса обгонів, аварій та інших пригод. От лише минулорічні чемпіони з «Феррарі» виявилися битими — це був день «Макларена».

«Як завжди, наша команда виконала пречудову роботу. Машина була просто феноменальна… Справжня мрія для того, хто хоче боротися за титул у цьому сезоні. Для «Макларена» гонка пройшла, як легкий вітерець. Уникнути багатьох неприємностей нам допомогли ранні піт–стопи — ми з ними добре вгадали», — сказав на прес–конференції по завершенні перегонів їх переможець Льюїс Хемілтон. На двох із новим партнером по команді «Макларен» Хейккі Ковалайненом вони заробили 14 очок, зробивши вагому заявку на успішний виступ у цьому сезоні.

Польський художник Казімєж Юзеф Дунін–Маркевич (1874—1932) і його дружина, ірландська революціонерка, феміністка, соціалістка та націоналістка Констанс (1868—1927) матимуть музей в українському селі Животівка, що в Оратівському районі Вінницької області. Як повідомила днями польська інформагенція ПАП, музей буде створено з ініціативи посла України в Ірландії Бориса Базилевського.

Китай дивує світ черговими суперпроектами: то найвищим у світі хмарочосом, то, як повідомлено у вівторок на цьому тижні, містом у центрі пустелі, яке обіцяє стати найбільшим архітектурним дивом світу.

Актори — люди з підвищеним рівнем амбіційності. У цьому мені доводилося переконуватися неодноразово. А тому до розмов про те, що для актора головне — самовираження та вдячність глядачів, я завжди ставилася підозріло. Бо бачила акуратно обрамлені й розвішані дипломи, здобуті на різних фестивалях, вирізки з газет, дбайливо зібрані у течку, начищені до блиску статуетки премії «Київська пектораль»... Ось тільки не виключено, що незабаром поповнювати арсенал своїх творчих перемог у «пекторальному» рейтингу буде значно складніше. І річ не в конкуренції, яку театральному процесові в Україні сьогодні не зайве було б і посилити. Йдеться про саму премію, що увійшла в якийсь несимпатичний і неоптимістичний період свого існування, за яким дуже чітко майорить невизначене майбутнє.

П’ять років тому фестиваль молодіжних проектів NON STOP MEDIA, який уже вчетверте влаштовує Харківська міська художня галерея, мав, швидше, регіональне звучання. Тоді в Україні це була перша спроба влаштувати фест із метою знайти нові імена у мистецтві, підтримати молоді таланти, обмінятися досвідом із зарубіжними авторами й інституціями. За цей час фестивалів у нас не побільшало (щось подібне влаштовує хіба що Міжнародний фонд «ЕЙДОС»). Але з 2004 року NON STOP MEDIA перетворився на повноцінну мистецьку бієнале, а Харківська «муніципалка» — рушій мистецького прогресу міста — разом із київським Центром сучасного мистецтва «Совіарт» посіла перше місце у Всеукраїнському арт–рейтингу–2007 (його щорічно влаштовує Асоціація арт–галерей України). Цікаво, що в номінації «Мистецька подія року» (звісно, після презентації України на 52–й Венеційській бієнале) головною подією року назвали саме святкування десятої річниці харківської галереї. Вона отримала перші місця і в номінації «Каталог, буклет» (за видання «Гармонія пластики» й «Ідеальний пейзаж»), і за найкращий мистецький сайт. Що ж — із таким послужним списком тільки гідну бієнале і влаштовувати.

1. Оксана ЗАБУЖКО. Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій. — К.: Факт, 640 с.

2. Авангард Йогансена. — Л.: Наутілус, 200 с. 23

3. Євген НАХЛІК. Пантелеймон Куліш. Особистість, письменник, мислитель. У двох книгах. — К.: Український письменник, 463+462 с.

4. Ярослав ТИНЧЕНКО. Офіцерський корпус армії Української Народної Республіки (1917—1921). — К.: Темпора, 536 с.

5. Наталя ЯКОВЕНКО. Вступ до історії. — К.: Критика, 376 с.

6. Аттила МОГИЛЬНИЙ. Мавка і мурашиний князь. — К.: А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА, 16 с.

Cьогодні пообіді Апеляційний суд Києва має оголосити вирок трьом обвинуваченим у вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе — колишнім співробітникам Департаменту зовнішнього спостереження і кримінальної розвідки МВС підполковнику Миколі Протасову та старшим лейтенантам Валерію Костенку й Олександру Поповичу. Ще один обвинувачуваний — екс–керівник згадуваного Департаменту генерал Олексій Пукач, який, власне, й наказав трьом підлеглим викрасти журналіста, а згодом особисто душив жертву ременем, досі перебуває у міжнародному розшуку, доля його не відома. Так само не відомо, чи буде покарано організаторів убивства Гії, а не лише їхніх «шісток», які виконували наказ. Тим більше що слідчі Генпрокуратури хоча й заявляють про успіхи у справі пошуку організаторів розправи, але жодному з них ще не пред’явили обвинувачення. Натомість від часу зникнення Георгія Гонгадзе 16 вересня 2000 року минуло вже сім з половиною років.

Загальновідомий старшому поколінню митник Верещагін, показаний у кіношедеврі «Біле сонце пустелі», для багатьох поколінь радянських громадян створив героїчний образ патріота, відданого своїй справі. Погодьтеся, ну як можна уявити легендарного вусаня, який, сидячи в «мерседесі», отримував би від Абдули «відкат»!.. На нещодавній нараді з питань протидії корупції в роботі митних органів, що відбулася під головуванням Президента, йшлося про необхідність узгоджувати формат взаємодії між митниками і силовими органами, який дозволив би посилити ефективність боротьби з контрабандистами, став би запорукою руйнування існуючих корупційних схем розмитнення товарів і виробів, а також надання дієвих механізмів щодо оцінки ситуації з поверненням вітчизняним підприємцям податку на додану вартість.