Місцевий Центр експертних досліджень і комунікацій «Тема» завершив I етап дослідження «33 легенди. Люди, які творили Львів. Інтелектуальна експертиза». Перші три місця посіли патріарх УГКЦ, меценат, філантроп і фундатор Українського національного музею Андрей Шептицький, письменник, громадський діяч, автор тисяч поетичних, прозаїчних і наукових творів, перекладених багатьма мовами, Іван Франко та король і засновник Львова Данило Галицький.

У середу ввечері в районі Черкас на головній річці країни стихія розгулялася не на жарт. Тоді як сильний вітер піднімав височенні хвилі, з Власівського заводу вгору по Дніпру до пристані Козаровичі Київської області прямували дві транспортні баржі, навантажені залізобетонними плитами, та буксир «Інгулець».

Унаслідок сильних злив, які впродовж кількох днів не припинялися на південному заході області, почали руйнуватися замкові мури міста Бучач, на яких розташовано дуже багато сучасних будинків. Отож зазнають руйнувань і останні. Так, позавчора обвалилася підпірна стіна на вулиці Мулярській — господарі залишились без веранди.

Депутатська більшість міськради під егідою «регіонального» голови ради Валерія Саратова продовжує йти у фарватері своїх попередніх установок — змістити міськдержадміністрацію, та її керівника Сергія Куніцина зокрема. Задля цього на останній сесії народні обранці затвердили кошторис витрат на проведення місцевого консультативного референдуму про недовіру, встановили межі 187 ділянок для голосування й осередки для дільничних комісій, затвердили склад міської територіальної комісії, а також зміст і форму бюлетенів для голосування. Нагадаємо, що референдум призначений на 25 травня, а його формальним приводом стала передача адміністрацією Куніцина, за рішенням суду, трьохсот гектарів землі під різні інвестпроекти.

Хто знає, що змусило 24 квітня трьох мешканців у віці 18, 20 і 25 років села Сталеве розпалити на території колишнього авіаційного полігону багаття. Можливо, роздуми про «долю–злодійку» — всі троє свого часу через конфлікти з законом «мотали» термін. Але, як нині вважають фахівці, саме хтось із них кинув у вогонь фрагмент авіабомби. Вірогідно, це був детонатор, бо від розриву самої бомби залишилося б урвище, а від трійці — взагалі майже нічого.

Президент вважає, що ті заходи, які вжиті урядом та Національним банком для боротьби з інфляцією, є «недостатніми». «Інфляція — це тест для влади, це тест для уряду. Те, що відбувається зараз — це жовта картка», — сказав Ющенко, наголосивши, що для запобігання інфляції уряд повинен відмовитися від політики адміністративних обмежень.

23 квітня біля будівлі Кабінету Міністрів протестували жінки. «Весняний призов матерів України» — так називалася їхня акція протесту, в якій, незважаючи на вкрай несприятливі погодні умови, сильний дощ і вітер, взяло участь кілька тисяч жінок із різних регіонів країни. Організаторами акції виступили громадська організація «Товариство жінок міста Києва» та низка всеукраїнських та регіональних громадських організацій різного рівня, які захищають інтереси українських жінок та сімей.

При досить прохолодному ставленні авторки цих рядків до давнього унсовського керманича Дмитра Корчинського не процитувати його просто неможливо. На тлі боротьби примітивних слоганів про «сильного», «розумного», «чесного» чи «красивого» мера Корчинський у своєму амплуа пропонує власне гасло: Києву НЕ потрібен мер. Потрібні натомість: Сенат, у якому засідатимуть латифундисти із забудовниками, і плебс, який купуватимуть хлібом та видовищами. У чомусь має рацію і згаданий у колонтитулі статті Михайло Бродський з розмірковуваннями про те, що насправді ніхто з кандидатів на посаду мера не бореться із Черновецьким. Під цими словами можна підписатися хоча б тому, що демократичні сили не зуміли висунути спільного кандидата, а отже, в кращих традиціях загадкової й амбітної слов’янської душі не вбили у собі дріб’язкового царька, який будь–що пнеться до влади.

Білоруська влада знову «нарощує» базу політичних в’язнів у своїй країні. У середу суд Московського району Мінська виніс вирок у справі вітебського активіста підприємницького руху Сергія Парсюкевича — два з половиною роки колонії загального режиму. Парсюкевича визнали винним у тому, ніби він під час відбування адміністративного арешту побив охоронця в’язниці. Хоча адвокат стверджував, що це охоронець побив заарештованого.