Політично–правова колізія навколо Фонду державного майна України вчора наблизилася до розв’язання. Блок Юлії Тимошенко погодився зняти кандидатуру Андрія Портнова на пост голови ФДМ і запропонував натомість іншого свого народного депутата — Андрія Кожем’якіна. Голосування по кандидатурі Кожем’якіна могло відбутися ще вчора ввечері, якби засідання не було закрито достроково. «Я офіційно звернувся до Голови Верховної Ради з проханням запросити Семенюк (ще чинну на той час голову Фонду держмайна. — Ред.) на 16–ту годину для звіту і відповідних процедур, — повідомив голова фракції БЮТ Іван Кириленко. — Ми свою кандидатуру офіційно вносимо».

Про українських першопроходців Країни Кленового Листя Івана Пилипіва та Василя Єленяка (або по–місцевому — Ілиняка) написано чимало, та «УМ», можливо, додасть до цього літопису кілька оригінальних штрихів. Хрестоматійне тлумачення мотивів, що спонукали двох бойків узятися за «відкриття Америки» понад століття тому, на кшталт «пошуків кращої долі в умовах безземелля» мало що пояснюють. Зате в сільраді Небилова довелося почути досить несподівану версію. Справді, в Карпатах на той час існували поселення з більшою концентрацією мешканців, меншою кількістю орних земель і значно суворішими кліматичними умовами, проте виманити тих горян із насиджених місць наприкінці позаминулого століття не вдавалося ніякими калачами.

Нова версія, почута під час відрядження, полягає ось у чому. Відомо, що впродовж ХVІ—ХVІІ століть місцевість на правобережжі стрімкої Лімниці, де розташований Небилів, була перевалочною базою ординців (як і лівобережний Перегінськ). Отже, зупиняючись тут на певний час, войовничі степовики нібито додавали татарських пагонів до генеалогічного древа місцевих бойків. Кажуть, що з цієї причини тутешні люди смаглявіші і чорнявіші, ніж інші прикарпатці, мають розкосіші очі й гарячішу кров. Тому–то вони й легші на підйом та охочіші до далеких мандрів, навіть заокеанських, на що свого часу наважилися Пилипів з Єленяком. Не знати, наскільки науково обґрунтована ця версія, та поголос про особливу ментальність забіякуватих місцевих парубків уже давно перетнув межі Бойківщини.

«Біло–блакитна» Луганська облрада піднесла населенню краю черговий сюрприз, утім, давно очікуваний. Рішенням від 29 травня різко піднято тарифи на послуги водопостачання та водовідведення. Кубометр холодної води, який недавно обходився пересічному луганчанину в 2 грн. 10 коп., відтепер коштуватиме 3,90 гривні. Ще більш круто злетів тариф на водовідведення: з 1,35 до 2,75 грн. за куб. За таке рішення проголосувало 84 депутати зі 120 за «штатом». Проти було 11.
До цього можна додати, що підприємствам теплопостачання області вода обходитиметься ще дорожче — 5,7 грн. за кубічний метр (і 4,32 грн. — за його відведення). Тобто слід очікувати автоматичного злету тарифів за опалення та за гарячу воду. Підприємствам узагалі запропоновано платити по 9 гривень за куб води.

У ніч із середи на четвер завершився розіграш найпрестижнішого хокейного трофея. Краща команда регулярного чемпіонату НХЛ, «Детройт ред уїнгз», здолала амбітних, але недостатньо досвідчених «пінгвінів» із Піттсбурга.

Винахідник упаковки для чіпсів «Прінглз» навіть після смерті виявився справжнім патріотом своєї справи. Фредрік Бор, який займався органічною хімією і спеціалізувався на дослідженнях у галузі зберігання харчових продуктів, нещодавно помер в одній із лікарень американського штату Цинциннаті у віці 89 років. За заповітом дідуся, його прах поховали... у тому самому тубусі для чіпсів, в якому так добре зберігається хрустка продукція «Прінглз».

«Заслужений відпочинок» — це не про неї. 82–річна кримчанка пані Галина Чернова не сидить, склавши руки, на своєму дев’ятому десятку жінка збирається сісти на студентську лаву й освоювати економічні науки, адже сама займається біржовою та економічною діяльністю. Аби вступити до Кримського інституту економіки та господарського права на спеціальність «Фінанси та кредит», пані Галина минулого вівторка разом із випускниками шкіл здавала зовнішнє оцінювання з основ економіки.

Сьогодні, у Міжнародний день довкілля, світова спільнота вкотре згадає про жахливий стан рідної планети. Науковці і політики казатимуть, що сучасним гомо сапієнс треба якось очищувати забруднене повітря й токсичні грунти, відроджувати мертві водойми, «латати» озонові дірки і вчити нащадків берегти природу. А в Україні, яка понад 20 років тому пережила вибух «зірки на ймення Полин», обговорюватимуть ще й питання радіаційної безпеки території.

Уже третій день у Львові та області не вщухають розмови про те, що знову «гахнула атомна». Щоправда, ніхто достеменно не знає, яка саме. Одні кажуть — Рівненська, інші запевняють — Чорнобильська. Налякані люди не випускають на вулицю дітей і щільно закривають вікна у будинках. Від подібної інформації телефони «еменесників» вже «гарячі». Та панікувати не потрібно. «Надзвичайники» запевняють: на жодній із АЕС України — діючих і недіючих — аварій чи якихось інших надзвичайних подій не було.

Вітчизняний уряд укотре наступив на цінові граблі, запропонувавши Верховній Раді прийняти закон про обмеження торговельних надбавок на соціально значимі продукти харчування.