Декан–легенда

Напередодні Дня журналіста — 6 червня — Алею пам’яті декана факультету журналістики Київського університету імені Шевченка, визначного історика, публіциста і педагога Матвія Шестопала урочисто заклали на подвір’ї навчального закладу. Директор Інституту журналістики Володимир Різун, перерізаючи стрічку, нагадав про цілу плеяду вихованців М. Шестопала — Бориса Олійника, Васи­ля Симоненка, В’ячеслава Чорновола і ще десятків славних імен нашої доби.

Голод в Опері

Голод в Опері

За задумом режисера–постановника Сергія Зуєнка, у музично–драматичній виставі «Переведіть мене через майдан» вірші українських поетів Ліни Костенко, Василя Симоненка, Василя Стуса, Володимира Коротича були помережані аріями україн­ських композиторів Ми­коли Лисенка, Семена Гулака–Артемовського, Костянтина Данькевича та народними піснями.

«Чорний» перевіз

ДТП сталося вчора близько 8.30 ранку на 28 кілометрі автошляху Київ—Харків поблизу Борисполя. Мікроавтобус «Форд–Транзит» в’їхав у вантажівку ЗІЛ. «Поки незрозуміло, яким чином мікроавтобус здійснив зіткнення. Це трапилось на другій полосі. Внаслідок дорожньо–транспортної пригоди автівку викинуло вправо», — повідомив «УМ» начальник прес–служби Центру громадських зв’язків МВС України в Київській області Микола Жукович.

На подіумі — «двортер’єри»

На подіумі — «двортер’єри»

У суботу Молодіжна ліга захисту тварин проведе в Києві виставку безпородних собак «Кубок Барбоса — 2008». За словами організатора Кубка Вікторії Лісової, виставка відбудеться 7 червня у столичному парку Дружби народів під лозунгом «Для дружби порода не важлива». «Майстерність учасників змагань оцінюватимуть відомі особистості», — зазначила в коментарі «УМ» пані Вікторія.

Меню на кінчиках пальців

На недавньому засіданні Гільдія рестораторів Львова вирішила допомогти незрячим насолодитися атмосферою романтики і спокуси під час відвідин ресторанів. Оскільки для людей, які живуть у вічній темряві, подібне є неможливим, ресторатори прийшли до одностайного висновку: в ресторанах має бути меню, яке незрячі могли б... прочитати. Тож відтепер у Львові з’являться спеціальні таблички–меню, котрі можна прочитати руками.

Отрута з вуст

Генеральна прокуратура називає заяви народного депутата Давида Жванії про те, що Віктор Ющенко не був отруєний у 2004 році, тиском на слідство. ГПУ наголошує, що факт отруєння Ющенка беззаперечно доведений слідчими діями та висновками судово–медичних експертиз. Заяви Жванії не відповідають дійсності, суперечать його ж попереднім твердженням та переслідують мету — вплинути на об’єктивний хід розслідування у кримінальній справі, відзначає прес–служба ГПУ.

Перемир’я двох Ю?

Перемир’я двох Ю?

Не сварилися, не билися, ніхто нікого не блокував, більше того — працювали! Хотілося вщипнути себе за вухо — переконатися, що це не сон, а справдешня Верховна Рада. Втім реалісти радили не надто тішитися зі злагодженої роботи коаліції, радісної усмішки Прем’єрки, безперешкодної промови Президента. Учора обставини склалися (а точніше, їх «склали») так, що блокувати роботу ВР було невигідно нікому. Завтра, та вже й сьогодні, ситуація може змінитися на 180 градусів. Залишається хіба сподіватися на те, що перемога здорового глузду протриває довше.

Ціни — як в Європі, якість — як завжди

Ціни — як в Європі, якість — як завжди

Задоволення поїхати додому на свята коштуватиме дорожче, ніж у будні, а поїздки залізницею вранці й увечері — дорожче, ніж протягом дня. Таким чином Міністерство транспорту України планує «відрегулювати» тарифи на залізничному транспорті якраз на той час, коли більшість українців, власне, і подорожує. «Перед «Укрзалізницею» стоїть завдання диференціювати вартість пасажирських квитків, як це вже зробили країни Європи, а також Росія та Білорусь, — пояснює прес–служба Мінтрансу. — Ціну на квитки планують змінювати залежно від часу доби та днів тижня. Так, у ранкові та вечірні години ціна має бути вищою, ніж удень; у вихідні — вищою, ніж на тижні; у передсвяткові дні — вищою, ніж напередодні».

Наша хата — відомо де

Наша хата — відомо де

...Дніпропетровський фермер Михайло Мариниченко щоранку об’їжджає свої поля. Він посіяв у цьому році 730 гектарів пшениці. Міг би й більше, але про кризу на світовому продовольчому ринку довідався запізно: вже тоді, коли всі терміни висівання давно минули. Нині щось змінювати на своїх полях він уже не хоче. І, великою мірою, й не може. «Не маємо ні часу, ні площ для цього, — каже фермер. — Крім того, ранньою весною ми ніколи не можемо передбачити погоду і не знаємо — хороший буде врожай чи не дуже».

Тим часом закордон із нетерпінням чекає на пшеницю Михайла Мариниченка: свого зерна не вистачає, вільної землі — ні клаптика. Натомість у надлишку — гроші і технології. Територій, де можна сіяти більше й ефективніше, лишилося небагато. Це Україна, Росія, Казахстан та інші вічно перспективні держави. Втім узяти гроші, які нам із радістю готові дати країни–споживачі, виявляється, не так уже й легко.