Учора в штаб–квартирі НАТО в Брюсселі відбулося надзвичайне засідання Ради міністрів закордонних справ 26 країн–членів НАТО, на якому обговорювали ситуацію в Грузії. Рада також провела окрему сесію з послом Грузії при НАТО, і він поінформував міністрів про останні події в театрі постбойових дій. У рамках учорашнього надзвичайного саміту також мало відбутися засідання Росія—НАТО стосовно подій у Південній Осетії. Але напередодні Моск­ва відкликала свою заявку на проведення термінового засідання Ради Росія—НАТО. Про це повідомив представник Росії при НАТО Дмитро Ро­гозін. «Нам це засідання вже не потрібне», — заявив він.

Учора посол Грузії в Білорусі Давид Залкаліані передав ноту МЗС своєї країни до штаб–квартири СНД (вона розташована в Мінську) — країна починає офіційний процес виходу з СНД. Ігри в лукаву дипломатію на колишньому просторі СРСР, куди найбільше сягала «рука Москви», закінчуються — Грузія є першою з країн Співдружності незалежних держав, утвореної з ініціативи Росії в 1992 році, наважилася покинути це доволі химерне міждержавне утворення. Що вона втрачає і що набуває, крім додаткової дещиці національної гідності?

Президент Пакистану Первез Мушарраф позавчора ввечері подав у відставку. Він вирішив не очікувати парламентських слухань про імпічмент із заздалегідь відомим результатом і піти самому, хоч якось зберігши при цьому обличчя і... життя. Правляча коаліція звинуватила його в зловживаннях та порушенні Конституції, за що в Пакистані передбачено смертну кару. Мушарраф заявив в емоційному виступі на телебаченні, що процедура імпічменту «зашкодила б національним інтересам Пакистану». Більшість свого виступу Мушарраф присвятив переліку своїх досягнень упродовж дев’яти років перебування на посаді президента і зазначив, що висунуті проти нього звинувачення неможливо довести.

24 години — саме стільки часу відвів Президент Кабінету Міністрів на те, щоб вирішити всі питання, пов’язані з фінансуванням робіт із відновлення об’єктів, постраждалих від повені в західних регіонах України. А керівників місцевих адміністрацій глава держави попередив: тих, на чиїх територіях до 15 листопада не будуть відбудовані всі зруйновані стихією будинки, чекає звільнення.

Сьогодні на базу в Севастополі повертаються чотири судна ЧФ РФ, які напередодні вийшли з Новоросійська: ракетний крейсер «Москва», сторожовий корабель «Смєтлівий», малий ракетний корабель «Міраж» та малий тральщик «Турбініст», «приписані» саме до Севастополя. Командування ЧФ РФ за кілька днів надало до Міністерства оборони України формат повідомлення про захід до Севастополя своїх кораблів.

Прорахунок Грузії, керівництво якої, очевидно, розраховувало на заступництво міжнародної спільноти в ході осетинської операції та російської агресії, продемонстрував українським військовим, що поки дипломати фехтують перами, армії не варто розслаблятися і далеко відкладати автомат: у сучасному світі може трапитися все. Цього тижня погляд звернули на Крим, де, за деякими прогнозами, може повторитися «грузинський сценарій». Після п’ятничної показової перевірки військ протиповітряної оборони на Київщині, заступник начальника Генштабу Збройних сил України генерал–лейтенант Ігор Романенко вчора поїхав перевіряти боєготовність військово–морських та військово–повітряних частин у Криму, прихопивши з собою журналістів. Окрім брязкання наявною зброєю, в Міноборони, схоже, серйозно задумалися і над підвищенням обороноздатності від одного з наших «миролюбних» сусідів.

У вівторок у залі гімназії Аграрного університету Китаю почали змагання з вільної боротьби чоловіки. Категорія до 55 кг є єдиною, в якій українці не здобули олімпійської ліцензії. А от у вазі до 60 кг нашу збірну представляв уродженець Калуша Івано–Франківської області, а нині киянин Василь Федоришин.

Спадкові хвороби переслідували людство упродовж усієї його історії. Через непередбачуваність і «безпричинність» вони викликали у людей містичний страх. Їх сприймали як прокляття чи покарання богів. Таємниця походження спадкових хвороб стала зрозумілою лише тоді, коли в процесі розвитку генетики були відкриті механізми спадковості. Перше припущення про те, що спадкові хвороби можуть спричинюватися певними генами, було зроблено в 1809 році англійським фізіологом Арчібальдом Гарольдом у книзі «Вроджені порушення обміну речовин». Сучасній медицині відомо понад шість тисяч спадкових хвороб, кількість яких постійно зростає з відкриттям нових захворювань, та генів, що їх зумовлюють. Про досвід проведення молекулярно–генетичних досліджень спадкових захворювань в Україні розповідає завідувачка відділом геноміки людини Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, доктор біологічних наук, професор Людмила Лівшиць.