«Не дай Бог вам пережити те, що випало на нашу долю», — говорять українці, які залишилися без даху над головою після страшної повені. Стихія, що заподіяла шкоди шістьом регіонам України, лишила відбиток не лише на статках людей, але й на їхній психіці. Фахівці МНС, які надавали психологічну допомогу постраждалим від повені, кажуть, що найважче було «витягувати» дітей та одиноких людей похилого віку. «УМ» дізнавалася про те, з якими випадками доводилося зустрічатися психологам на підтопленій місцевості, які страхи мучили селян та якими методами фахівці долали ці проблеми.

Представники екологічної громадськості заявляють про масові факти знущання в Криму над тваринами з боку пляжних фотографів. За словами заступника голови Кримської республіканської асоціації «Екологія і світ» Андрія Артова, у ході серпневих рейдів, проведених екологами у Ялті, Алушті й на плато гори Ай–Петрі, було виявлено десятки фактів експлуатації тварин: левенят, мавп, удавів, сов, орлів, яструбів, пав, папуг, верблюдів тощо.
«Ми спостерігаємо посилення процесів експлуатації диких тварин — як тварин, що мешкають у Криму, так і тварин, ввезених до України. Цей процес можна назвати рабством», — обурюється пан Артов.

Щодобово на постраждалих від повені територіях для охорони громадського порядку залучається близько 1,3 тисячі міліціонерів та бійців Внутрішніх військ, півтисячі членів громадських формувань та чотири сотні одиниць службового транспорту, повідомляє МВС. Головне завдання правоохоронців у Львівській, Вінницькій, Закарпатській, Івано–Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях — не допустити розкрадання коштів і майна під час ліквідації наслідків стихійного лиха. Простими словами — боротьба з мародерами.

Битися кокошником об стіну і кричати про знедолених співвітчизників — дуже в стилі Росії. Росіянам погано живеться в Україні — бракує шепоту беріз, сто першого пам’ятника Пушкіну, Лукомор’я, російськомовних шкіл і ще тисячі задоволень, на які неодмінно вкаже білокам’яна, якщо розмова торкнеться умов, в яких перебувають етнічні росіяни на наших палестинах. Деякі українські політики залюбки підігріють подібні вигадки в період виборчої кампанії, аби попіаритись на потребах російської діаспори. Так народжуються міфи, а ще — відповідна стаття видатків у бюджеті самої Росії. Що ж, підтримувати матеріально росіян, які проживають в Україні, — справа в будь–якому випадку хороша. І якщо таким є вибір Росії — то нам тут заперечити нічого. Ми можемо тільки відстежувати, куди насправді витрачають у Генконсульстві Росії кошти, які переказує Москва.

Сьогодні виповнюється 40 років відтоді, як Радянський Союз ввів війська до Чехословаччини — щоб задавити демократичні реформи, розтоптати мрії чехів і словаків про «соціалізм із людським обличчям». Погано зашпакльовані дірки від куль на фасаді празького Національного музею можна бачити ще й тепер. Вони досі нагадують про ту ніч із 20 на 21 серпня, коли радянські танки увірвалися до Чехословаччини, щоб розчавити «Празьку весну». Про ті дні нагадує і скромненький пам’ятник у верхній частині Вацлавської площі, на тому місці, де на знак протесту проти радянської інтервенції здійснив самоспалення 21–річний пражанин Ян Палах. Окрім цих місць, у Празі вже ніщо не нагадує про кремлівських інтервентів, і дух їх вивітрився з міста.

Українські олімпійці продовжили приємну традицію — тішити вболівальників щодня як мінімум однією нагородою. Учора за всіх знову постаралися борці–«вільники» — за кількістю здобутих у Пекіні медалей вони наздогнали легкоатлетів. Представники цих двох видів вибороли для України по три нагороди — найбільше порівняно з іншими колегами по збірній.

За радянських часів існувала ціла мережа магазинів, де люди так званих пільгових категорій, малозабезпечені громадяни мали змогу «у злагоді» з власним гаманцем придбати все необхідне для сімейного продуктового кошика. Невдовзі після розпаду Союзу від дешевих продуктових крамниць відмовилися, посилаючись на збитковість таких закладів. Проте сьогодні вони знову повертаються. Принаймні у Києві, утримуючись за рахунок комунального бюджету і благодійної допомоги за програмою «Турбота», соціальні магазини з’являються масово — їх уже понад півтори сотні. Цікаво, чи відчули полегшення від їхнього функціонування малозабезпечені верстви населення? Адже в іншому випадку важко пояснити, кому потрібен цей ентузіазм.

Святкування Дня Незалежності 24 серпня в столиці на державному рівні почнеться о 9–й годині ранку в Софії Київській. Тут відбудеться молитва за Україну й український народ за участю Президента Віктора Ющенка та представників усіх церковних конфесій. О 10.00 на майдані Незалежності відбудеться підняття Державного прапора та артилерійський салют. На 10.20 заплановано виступ глави держави. О 10.35 стартує урочистий марш вояків та військової техніки.

23 серпня Олег Скрипка збирається заспівати разом із народом новий Гімн України — «Квітне наша Україна». Народне караоке відбудеться в обідню пору на майдані Незалежності. Потреба в оновленні першого рядка історичного вірша «Ще не вмерла Україна» вже давно витала серед частини українців, ставлячи в першу чергу наголос на позитиві й оптимізмі. Але брати на себе відповідальність змінити стале та узаконене слово «вевешники» не наважувалися, тому оголосили всеукраїнський конкурс на текст гімну–славню від українського народу.