Початок найважливішого тижня у роботі Верховної Ради шостого скликання, як охрестили поточну парламентську чотириденку деякі експерти, у сесійній залі нічим особливим не відзначився. «На люди» законодавці гострих політичних питань не обговорювали, трибуну не блокували й навіть не побилися. Адже головні політичні процеси відбувалися далеко від телекамер і цікавих журналістських очей. «Переговори» — саме це слово тепер найчастіше лунає в кулуарах. Чи сформує Блок Тимошенко коаліцію з Партією регіонів? Чи розпустить Президент Верховну Раду як таку, що так і не спромоглася сформувати нову більшість? Чи вдихне Блок Литвина друге дихання у коаліцію БЮТ із «НУНС»? Саме від них, від переговорів, залежить, якою буде відповідь на це запитання. «Настав той момент, коли всі домовляються з усіма», — визнавали ті з політиків, хто чесніший. І хоча, судячи з інформації, яка долинала з–за лаштунків політичної сцени, найреальнішою, принаймні станом на вчора, виглядала можливість народження нової, «тимошенківсько–януковицької» більшості, напевне прогнозувати розвиток подій не взявся б ніхто.

За словами директора літературної агенції «Піраміда» Василя Гутковського, до нього прийшли з відділу боротьби з економічною злочинністю міської міліції, щоб за статтею 8 КК — про розміщення зовнішньої реклами — перевірити документацію щодо розміщення бігбордів, на яких рекламується книжка Марії Матіос.

Серед тих, кому найбільше дісталося на горіхи під час рейдів Президента Ющенка територіями підтоплених західноукраїнських та подільських земель, зрозуміло, опинилися лісівники з генеральськими і трохи меншими зірками на зелених галузевих погонах. На хвилі підвищеної уваги до антропогенних чинників, які поглибили масштаби природного стихійного лиха, з вуст політиків й екологів зазвучали пропозиції накласти мораторій на лісорозробки в горах, а то й узагалі — оголосити українські Карпати суцільною заповідною зоною. Про початок нової ери у вітчизняній заготівлі гірської деревини, з–поміж інших перспективних протипаводкових заходів, повідомила й Рада національної безпеки та оборони, рішення якої указом від 10 вересня ввів у дію глава держави.
Про те, що цього разу верхи, як ніколи раніше, серйозно взялися наводити лад у гірських лісах, свідчать і масові облави проти власників незареєстрованих пилорам. На світ Божий правоохоронці вмить витягли сотні підпільних тартаків, біля кожного з яких зазвичай «харчувалося» з десяток сімей, не спроможних в інший спосіб заробити на кусень хліба в архідепресивних гірських місцевостях (акція вмотивована, проте чомусь ніхто ще не прозвітував про створення натомість хоча б одного легального робочого місця).
З усього видно, що так, як було, вже не буде. Проте куди тепер повертатимуть галузеве дишло, теж не зовсім зрозуміло. Про стан карпатських лісів, про їхню «причетність» до катастрофічних повеней та паралелі з цивілізованою Європою розмовляємо з одним із провідних вітчизняних фахівців — академіком Лісівничої академії наук України, директором розташованого в Івано–Франківську Українського науково–дослідного інституту гірського лісівництва, доктором біологічних наук Василем Парпаном.

Людям багатим і знаменитим складіше знайти собі справжніх друзів. Адже є небезпека, що людина товаришує з тобою тільки з меркантильних інтересів, а не зі щирої симпатії. От і найвідоміша світська левиця, мільйонерка Періс Хілтон часом відчуває брак дружнього спілкування, тому вирішила знайти собі вірного друга. Щоправда, в дивний спосіб, але світські левиці, мабуть, інакше й не вміють…

Українська політична загадка. Зрадила з Медведєвим, фліртує з Медведчуком, а освідчується Медведьку. Хто це така?

У п’ятницю «франківці» розпочали 89–й перед’ювілейний сезон. І, не витрачаючи часу на «розкачку», в суботу запросили на першу прем’єру — виставу «Всі ми киці і коти...».

З давніх–давен місія провідництва, збереження і дотримання буттєвого досвіду покладалася на батька роду — народу, який дбає про нього, як про своїх дітей. А діти мали шанувати батьків. Тож віддавна неповага до батьків (навіть попри якісь вади) вважалася великим непростимим гріхом. Ця традиція батьківської шани є великим здобутком гармонізації суспільства. І цей досвід годилося б успадкувати інституту президентства. Проте в Україні відбуваються безперервні маніпуляції з повноваженнями президентського провідництва. Два попередні президенти нарощували повноваження і створювали «те, що маємо». З появою на політичному горизонті Віктора Ющенка такі повноваження стали обмежувати, адже з’явилася патріотична людина з народу, яка піднялася від сільської школи до найкращого фінансиста України, але з набуттям статусу Президента його обливають брудом і зводять наклепи. Чи не знаково, що ініціаторами такого ганьблення стали «любі друзі», які, звинувачуючи Президента в любові до «друзів», тяглися до його корони. Саме вони і є ганьбою України. Це національна зрада, яку вже вкотре в історії продемонструвала «національна еліта», що деморалізує Україну. І саме в цьому трагедія України, якою продовжують керувати ті, хто паразитує на ній.

Уже знали від супутниці–полтавки, що «в жодному районі не їздять на велосипедах так масово, як у Котельві». Одначе не це спричинило мисливський азарт цікавості дорогою до райцентру, а шляхові покажчики з іменами зустрічних сіл. Кожне з них погляд вихоплював, наче хорт, і, заохочений однією із назв («Тягни»!), мчав до пам’яті — не забути б! З такого полювання — ціла купа здобичі: «Свинківка», «Козлівщина», «Зайці Другі» і просто «Зайці»... «Сусідки» натякали на родовитість «Гетьманки» і статки «Великої Рублівки» та «Малої Рублівки». «Любка» причаровувала гарнющими очима хат із голубими та зеленавими віями–віконницями...

Григорій Савченко, генеральний директор обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс», під час нашої зустрічі напередодні Дня лісівника, що відзначався в Україні минулої неділі, поділився таким спостереженням з поїздки за кордон. Люди, їдучи відпочивати «на природу», просто на автозаправці купили пакет деревного вугілля, — аби не шкодити в лісі. Тепер серед мрій пана Савченка є ще й така: наші люди, маючи намір культурно відпочити, думатимуть, як не шкодити в лісі.

Минулої суботи місто Гадяч відзначало 350річчя «іменної» для себе угоди майже весь день. Урочисте зібрання та театралізоване дійство доповнили вуличні гуляння, козацькі розваги, виставка творів народних майстрів, виступи самодіяльних і професійних артистів, святковий феєрверк і молодіжна дискотека. Теперішній райцентр Полтавщини нарешті згадав про те, що свого часу він був однією з гетьманських столиць України. Причому саме тією, де відбувалися події, що могли найсуттєвіше «переписати» подальшу історію не лише нашої держави, а й Європи та світу.