Чітка позиція керівництва Української держави, особливо її Президента Віктора Ющенка, на виведення із Севастополя Чорноморського флоту Російської Федерації викликає в Москви все більше занепокоєння і змушує тамтешніх владців шукати шляхи для того, щоб якомога на довше розтягнути термін базування ЧФ РФ на українській території. Після тиску на Україну і зволікань із переговорами про початок процедури виводу росіяни вдаються до торгів.
У ветеранки модельного бізнесу Наомі Кемпбелл небагато друзів. Адже найвідоміша темношкіра модель прославилася насамперед своїм важким характером, який зможе стерпіти далеко не кожен. Тож людей, яким, попри все, вдалося зберегти з нею добрі стосунки, 38–річна манекенниця неабияк цінує. Саме через це Наомі погодилася стати «обличчям» італійського бренду Dolce&Gabbana майже за безцінь — за контрактом, вона отримає «лише» 1 мільйон фунтів (тобто майже 2 мільйони доларів). Адже Доменіко Дольче і Стеффано Габбана — її давні друзі. Втім цей факт не завадив топ–моделі довго вагатися, перш ніж дати згоду, бо, за чутками, її агенти вмовляли «не продешевити».
Офіціанти, які не бажають обслуговувати клієнта державною мовою, мабуть, траплялися кожному відвідувачу українських закладів громадського харчування. У Латвії в аналогічній ситуації спалахнув неабиякий скандал. Працівниця кафе Coffee Nation, розташованого в ризькому аеропорту, звернулася до поліції зі скаргою на клієнта, який облив її гарячою кавою й нецензурно вилаяв. Сам «хуліган» стверджує, що каву розлив випадково, а від офіціантки і закладу вимагає грошової компенсації.
Телефонний дзвінок. У трубці приємний жіночий голос:
— Алло, це міліція?
— Так, міліція.
— Це не з вашого відділення три дні тому втік сексуальний маніяк?
— (Стомлено) Так, із нашого. Що ви хочете?
— Хочу сказати — ви не переживайте, я вам його завтра поверну!
Про пекінські результати наших спортсменів–інвалідів знає весь світ, тепер про них має дізнатися Україна. Саме таку тезу висуває президент Національного комітету спорту інвалідів Валерій Сушкевич. Розповісти йому є про що, адже остання Паралімпіада стала надзвичайно успішною для синьо–жовтої команди: українці посіли четверте місце в загальнокомандному заліку.
Володаря одразу чотирьох медалей ХІІІ Паралімпійських ігор у Пекіні плавця Дмитра Виноградця, котрий пересувається на інвалідному візку, та його тренера Галину Бойко в сесійній залі Полтавської обласної ради зустрічали стоячи. Саме Дмитро здобув для нашої збірної першу паралімпійську медаль — срібну. За словами його мами, Алли Виноградець, ще перед від’їздом до Пекіна син говорив їй, що спочатку саме в такий спосіб у запливі на 100 м вільним стилем «віддячить» господарям, пропустивши на вершину п’єдесталу їхнього представника. А потім «узяв своє», перемігши на дистанціях 50 і 200 м із двома світовими рекордами та поповнивши колекцію бронзовою медаллю за третє місце у «півсотні» на спині.
Великий хокей повернувся до України. Єдиний вітчизняний професійний клуб, який зараз виступає у вищій лізі Росії, після серії виїзних перемог нарешті провів першу зустріч на своєму майданчику. На льоду броварської арени «Термінал» кияни приймали «Кристал» з Електросталі, котрий нинішню першість почав із двох перемог та стількох же поразок. Підмосковна команда є доволі зручним суперником для «соколів»: саме електростальців підопічні Олександра Сеуканда обіграли з найбільшим для минулого сезону рахунком — 10:1.
Через п’ять днів українські лікарі та медсестри, чиї будинки підтопило «великою водою», а також родини, в яких серед загиблих є медпрацівники, отримають перший транш адресної допомоги від Українського медичного союзу (УМС). Починаючи з першого жовтня, постраждалі медики (а їх нараховується 1361) зможуть поповнити родинний бюджет на 500 гривень, обмінявши спеціальні сертифікати на готівку в місцевих осередках всеукраїнської громадської організації. А в листопаді, як прогнозує голова Президії УМС Юрій Поляченко, люди отримають другий транш у розмірі 500 гривень.
Згідно з результатами опитування, яке провів Інститут політики «Українським демократичним шляхом» у січні 2008 року, близько 80 відсотків українців вважають куріння соціальною проблемою і виступають за обмеження куріння в громадських місцях. Наші співвітчизники підтримують повну заборону на тютюнопаління у літаках (75,5%), на робочих місцях (69,2%) і заборону реклами тютюнових виробів на носіях зовнішньої реклами (75%). Утім реалії свідчать — люди курять і на зупинках, і в кабінетах та (особливо!) в коридорах більшості підприємств, і маршрутних таксі, і навіть (дуже рідко, але буває — сама бачила) в магазинах.
