У режисера Андрія Приходька є одна творча особливість — найсерйозніший сюжет він намагається «загорнути» у дуже яскраву обгортку. Від чого пересічний глядач часто губиться у роздумах: а що це він, власне, дивиться — трагедію, комедію, фарс чи пародію? Саме такий «післясмак» мала його «Шякунтала», індійська містерія, видовищна і надзвичайно кольорова. «Легенда про Фауста», яку Приходько днями представив київській публіці, також була скроєна за цим же принципом. Хоча тут, здавалося б, режисер мусив шукати принципово інші прийоми та принципи: відома історія про доктора Фауста, трагічнішої за яку ще треба пошукати, на перший погляд, вимагала співзвучних зі змістом режисерських ходів і художніх прийомів. Але Приходько пішов «від протилежного». Його «Легенда про Фауста» зазвучала невимушено, барвисто, розкуто, але водночас дуже мудро, повчально, розсудливо.

«Луч Солнца золотого тьмы скрыла пелена» — ці слова з пісні з мультфільму «Бременські музиканти» стоять біля звістки про смерть народного артиста СРСР, азербайджанського солов’я Мусліма Магомаєва на його сайті. Сьогодні в Концертному залі імені Чайковського з 10–ї до 13–ї години за московським часом відбувається церемонія прощання зі співаком. А завтра земляки прощатимуться з Муслімом Магометовичем у Баку, в Азербайджанській національній філармонії, яка носить ім’я його діда — азербайджанського композитора і диригента Мусліма Магомаєва. Видатний співак, мегазірка 70—80–х років, виконавець оперних партій, громадянських естрадних пісень дружив із покійним президентом Азербайджану Гейдаром Алієвим, тепер президент Алієм–молодший зініціював поховання Магомаєва на батьківщині — в Алеї почесного поховання, де лежить його дід та інші видатні діячі азербайджанської культури.

Минулої п’ятниці на в’їзді до селища райцентру Диканьки урочисто відкрили відреставровану за кошти столичного бізнесмена Юрія Кішінця визначну пам’ятку архітектури, більш відому як Кочубеївська арка. Адже спорудив згадані Тріумфальні ворота у 1820 році тодішній міністр внутрішніх справ Російської імперії граф Віктор Кочубей на честь приїзду в його «вотчину» (династія Кочубеїв володіла Диканькою та довколишніми селами ще з ХVІІ століття. — Авт.) імператора Олександра І. Збудована у стилі класицизму брама вела до рідкісного за красою та розкішшю двоповерхового палацу. Однак під час політичних збурень початку ХХ століття місцева біднота зруйнувала палац дощенту. Суттєво постраждала від натиску «революційних мас» і брама: з неї тоді «зітерли» шість барельєфів із зображенням батальних сцен війни з Наполеоном та «центровий» напис, який свідчив про «прив’язку» її будівництва до відвідин Диканьки царем Олександром І.

Про те, що настав час реконструювати міський Палац одружень, у місті говорили давно. Адже ця пам’ятка архітектури, зведена ще в 1892 році підприємцем Захарієм Щербиною, який був гласним Черкаської міської думи й керував будівництвом залізниці «Фастів — Знам’янка», давно потребувала ремонту. Тож коли Черкаська міськрада передбачила на ці роботи в бюджеті приблизно 500 тисяч гривень, черкащани справді зраділи. Оскільки ця будівля розташована в кінці вулиці Хрещатик і є окрасою міста.

Центральний парк культури і відпочинку в Хмельницькому названо ім’ям Михайла Чекмана. Таке рішення ухвалили депутати міської ради. Колишній мер шість років тому загинув разом із дружиною в автокатастрофі.

Неспроста, мабуть, мудрий Корній Чуковський вигадав лікаря–добрягу Айболитя. Улюблений поет радянських дітлахів дуже хотів, аби малюки менше жахалися людей у білих халатах. «Для дитячої психіки сама зустріч із лікарем, особливо отоларингологом, — уже стрес, — підтверджує івано–франківський професор медицини Василь Попович, — а видалення аденоїдів за старою методикою — то вже щось дуже схоже на тортури середньовічної інквізиції. Юного пацієнта традиційно прив’язували до стільця за руки та ноги і, тримаючи голову залізною хваткою, оперували. Хлопчаки, бувало, так викручувалися, що в них ставалися вивихи шийних хребців. Інша річ тепер: завдяки новим хірургічним технологіям лікування стало комфортним».
Тепер — це з нинішнього жовтня, коли при Івано–Франківській обласній дитячій лікарні почав діяти перший в Україні Центр малоінвазивної (себто малотравматичної) хірургії, створений спеціально для лікування маленьких пацієнтів.

Навіть якщо Сара Пейлін не стане віце–президентом США, після відставки з посади губернатора Аляски вона точно не залишиться забутою. Відтоді, як кандидат у президенти від Республіканської партії Джон Маккейн назвав 44–річну матір п’ятьох дітей своїм потенційним заступником у Білому домі, популярність Пейлін в Америці сягнула захмарних висот.

Герою знаменитого роману Даніеля Дефо Робінзону Крузо пощастило: коли він здибав на острові свого першого друга, поруч не було ні суду, ні законодавства. Бо, ймовірно, для вірного П’ятниці довелося б вигадувати інше ім’я. Так само, як батькам маленького італійського хлопчика, яким суд заборонив назвати дитину Venerdi (П’ятниця).

Турист питає на вулиці у москвича:
— Скажіть, а як мені потрапити в Кремль?
— А ви з Петербурга?
— Та ні, з Воронежа.
— Боюся, що вам — ніяк.