Порожня поштова скринька засмучує. Але найбільше — передплатників. Надто тих, хто вже звик отримувати за свої гроші вчорашні і позавчорашні новини. Та особливо якщо за старі новини доводиться щороку платити дорожче. 2010–й не стане винятком: зв’язківці знову піднімають вартість за свої послуги.

Якість послуг при цьому традиційно залишається під питанням. Поштовиків, звичайно, також можна зрозуміти: проблем у них чимало, ресурсів не вистачає. Але ж утратити споживача — пересічного громадянина України — означає позбавити «Укрпошту» надходження нових коштів. І тоді фінансова проблема відомства тільки поглибиться. Існує ще й державний погляд на проблему: поштовий зв’язок відіграє стратегічну роль у державі.

«Здав» начальника його підлеглий. Керівник такого підрозділу затримується в області вперше. Як повідомляє обласна міліція, співробітники УБОЗу в адмінбудівлі Управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області затримали «на гарячому» під час одержання хабара начальника Главку, полковника служби цивільного захисту.

В одному з класів Маріупольської школи юнг імені Нахімова можна познайомитися не тільки з будовою корабля, а й методами ведення боротьби за його живучість. Юні вихованці вивчають тут досвід, запропонований свого часу ще адміралом Степаном Макаровим, який винайшов спеціальний пластир для швидкого «латання» пробоїни та інші способи порятунку корабля. А вихователі–інструктори в цей час всерйоз переймаються проблемою «непотоплюваності» самої школи юнг. Адже так сталося, що унікальний навчальний заклад, аналогів якому немає в Україні, напередодні свого 40–річчя опинився в досить незавидному становищі. Буде дуже шкода, якщо через пару літ на розбурханих хвилях нашого буття залишиться тільки вицвіле рятувальне коло із напівстертими словами «Маріупольська школа юнг імені П. С. Нахімова».

«Усі там будемо». Але яким буде перехід «туди» наш і наших найближчих? Ось, приміром, відділення гематології однієї зі столичних лікарень. Це «відділення смертників» —тут щодня двоє–троє покидають білий світ. Смерть приходить переважно вночі. А якщо вдень, то довколишні її також не відразу помічають. От, зі станції переливання крові вертається жінка з двома пластиковими пакунками червоної рідини: лікар сказав, що її смертельно хворому чоловікові потрібне термінове переливання. Заходить у палату —а чоловік уже півгодини як тихенько помер. Ніхто не помітив: гадали, приліг подрімати. Жінка кидає кров на підлогу, з криком біжить коридором до лікаря, лається, що не вгледіли. А померлий знову на самоті. Може, й справді, не потрібна йому ніяка молитва, бо від нього залишилося тільки тіло, що за кілька днів почне розкладатися?

«Ось, знову зранку встав — і вже перевтомлений. Ніби і їм добре, і сплю достатньо, і щойно з відпустки. П’ю вітаміни, ковтаю стимулятори, соками запиваю — а сили немає... Що робити, не знаю!» — таке часто можна почути нині. Брак духовної сили призводить до душевного та фізичного безсилля, притягує хвороби. Як навчитися здобувати та зберігати внутрішню позитивну силу? А вона дається нам через смирення, тобто через невипромінювання зла. Не просто через невчинення його, а саме через невипромінення, через прийняття ближніх та обставин життя такими, які вони є. Наприклад, я запланував прогулянку, а надворі дощ. Чи припиниться він від того, що я у відчаї «битимуся головою об стіну» — гніватимусь, тривожитимусь, ображатимуся? Ні, до того дощу додасться ще й мій зіпсований настрій. У гіршому випадку — інфаркт міокарда. Воно мені треба? Ні, краще прийняти ці обставини з миром і діяти адекватно. У даному разі — прихопити з собою парасольку і з романтичним настроєм прогулятися під шум дощу.

Нещодавно у Польщі з’явився диск великого проекту «Інші звучання» польського культурного інспіратора Мірека Ольшувки: спільний музичний альбом гурту Voo Voo та українських «Гайдамаків». Проект складається із компакт–диска на десять пісень й книжки під назвою Voo Voo ї Haydamaky. Як обіцяють видавці, невдовзі в Україні він вийде лімітованим тиражем.

I без гортання сторінок тлумачного словника легко здогадатись, що слово «пленер» французького походження. Буквально перекладається як «вільне повітря» і використовується для означення творчої праці митця поза межами майстерні. Навіть у далекого від будь–якого мистецького ремесла громадянина в уяві виникне стереотипний образ бородатого художника, озброєного палітрою та оберемком пензлів. Його чіпкий і трохи одержимий погляд перебігає з реального краєвиду на майбутній шедевр, що формується на підрамнику, закріпленому на хиткому етюднику...

Під непоказною обкладинкою дебютного роману Юрона Шевченка «Бермуди» міститься вельми цікава історія буття сучасних україн­ців. Назва роману — це назва автокооперативу у Прилуках, якому автор надає статус держави в державі, такої собі новоявленої Запорозької Січі. Його мешканці утворюють строкате товариство з представників різних національностей, професій та соціальних прошарків. Стрижнем «Бермудів», його засновниками й керманичами є єврей Арнольд Ізраїлевич та українець Опанас Охрімович — чоловіки у самому розквіті сил, які після розпаду Радянського Союзу намагаються створити свою територію проживання. Очевидно, тут можна повірити автору, що «Бермуди» ґрунтуються на реальних історіях, бо ж хто на початку 1990–х не намагався побудувати нове життя?

Після затишшя в календарі подій першої половини літа цього тижня спортивний світ «вибухне» одразу трьома чемпіонатами — європейськими зі стрільби й фехтування та світовим — із водних видів спорту. Нащадки мушкетерів на свій зліт зібралися в одному з найстаріших міст Європи — болгарському Пловдиві, історію якого обчислюють з IV тис. до н.е. Утім, вільного часу для екскурсій у фехтувальників 39 країн залишиться небагато. Упродовж тижня в щільній програмі турніру традиційно розіграють 12 комплектів медалей — по шість в індивідуальних і командних змаганнях у всіх трьох видах зброї.

Упродовж найближчих двох тижнів хорватське місто Осієк, що поблизу кордону з Сербією, прийматиме чергову континентальну першість стрільців. Українська команда прибула на Балкани представницькою делегацію у складі 31 спортсмена, аби підтвердити високе реноме вітчизняної кульової стрільби. На попередньому турнірі дворічної давнини наші снайпери посіли перше командне місце, тож потрібно постаратися, аби зберегти лідерський статус.