До радикальної форми протесту вдалися робітники заводу «Нью Фабрік» у французькому місті Шательро, де випускають комплектуючі для автогігантів «Пежо», «Сітроен» та «Рено». З огляду на кризу, на складах заводу накопичилося комплектуючих на чотири мільйони євро, які жоден із вказаних автовиробників не викуповує.

Невдовзі на 89–річного Івана (Джона) Дем’янюка, якого, попри хворобу та немічність, таки депортували зі США до Німеччини, чекає суд. Дем’янюка, українця за походженням і людину з колишнім американським громадянством, німецьке правосуддя вважає прибічником нацистів. Позавчора прокуратура Мюнхена висунула йому офіційне звинувачення — сприяння вбивству більш як 27 800 людей у нацистських таборах смерті в часи Другої світової війни. Редакція «України молодої» отримала лист із США від сина обвинуваченого — Джона Дем’янюка–молодшого, який наголошує: у справі проти батька «відсутні будь–які ознаки правосуддя, натомість наявні винятково політичні цілі» — й закликає українські ЗМІ та всіх небайдужих стати на захист справедливості та нещасного старого.

Ювіляр тижня: Андрій Громико.
100 років радянському дипломату, міністру закордонних справ СРСР у 1957—1985 рр., главі Радянської держави (президії ВР СРСР) у 1985-1988 рр.

Не ті нині партз’їзди. Шику–блиску мало. Втім, Юлія Тимошенко якраз замислила відпирання білого кольору, про що й повідомила вчора на ювілейному зібранні ВО «Батьківщина», приуроченому до 10–річчя партії. Власне, партійні кольори «Батьківщини» — жовтий, блакитний та малиновий, а от у Блоку Тимошенко — дійсно превалює білий, але, вочевидь, Юлії Володимирівні вже не до таких дрібниць. Скандал з екс–депутатом Лозинським спаплюжив усю БЮТівську «цноту». Ще раз Тимошенко прокололась учора, назвавши свій гурт «командою саламандр», які не бояться ні вогню, ні спецназу, ні «альф» та «морських котиків». Не найвдаліший образ, враховуючи асоціацію з романом–антиутопією Карела Чапека «Війна з Саламандрами», що оповідає про протистояння людства фашизму. Отак несподівано ЮВТ ідентифікувала себе зі світовим злом, зробивши це, мабуть, таки випадково.

Після того як парламент Молдови двічі не зумів обрати президента (щоразу не вистачало одного голосу), він був розпущений, а на 29 липня призначено дострокові вибори до вищого законодавчого органу. Чи змінять вони розстановку політичних сил — покаже недалеке майбутнє. Це була одна з причин, чому я вирішив поїхати до українського села в Молдові, — побачити, як живуть наші, послухати, що вони думають про владу, політику, а також про свою «першу Батьківщину».

Про те, що українське населення має значний вплив на молдовську політику і культуру, свідчить уже сам розмір етносу. Це вісім із половиною відсотків населення країни (друге місце після молдован), або близько 280 тисяч чоловік (сюди можна було б додати ще 160 тисяч українців Наддністрянщини, але про них слід вести мову окремо, як і про саме це квазідержавне утворення). У країні видають дві україномовні газети, діють 53 школи з українською мовою викладання.

На початку минулого тижня — 6 липня — засуджені Замкової виправної колонії № 58 розпочали голодування, протестуючи проти грубого поводження та неналежних умов утримання, що порушують права людини. Держдепартамент із питань виконання покарань відреагував офіційним прес–релізом, в якому ствер­джується, що даний факт не має місця, але, за повідомленнями з колонії, голодування триває досі.

Комедія про гомосексуаліста Бруно переможною ходою йде Америкою, зібравши за минулий уїк–енд 30,4 млн. доларів. Водночас на прем’єру, заплановану на 23 липня, і прокат картини в Україні накладено заборону. «Міністерство культури і туризму України прийняло рішення про заборону розповсюдження і демонстрації фільму на території України», — повідомили у прокатній компанії «Синергія». Як зауважила в розмові з «УМ» піар–менеджер «Синергії» Олена Дмитрієва, прокат заборонили через те, що «у фільмі є сцени, які, на думку Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрації при Мінкульті, можуть завдати шкоди моральному вихованню громадян».

Коли б я зустріла цього 22–річного юнака випадково, подумала б, що це один із наступників Кличків. І навіть не помилилася б на всі сто. Бо киянин Артем Ромашов донедавна активно займався спортом, зокрема і боксом. Взагалі, спектр його захоплень вартий поваги — щось на зразок кота Матроскіна з Простоквашино: «А я ще й хрестиком вишивати умію...» Випускник школи–інтернату з поглибленим вивченням художньо–естетичного циклу і петриківський розпис пробував робити, і фітодизайном «балувався». Та основне заняття Артема уже кілька років поспіль — кулінарне мистецтво. Втілюючи свої фантазії та бажання на тарілці, досить юний кухар одного зі столичних ресторанів здобув уже не одну перемогу на змаганнях серед своїх ровесників–юніорів та досвідченіших кухарів. Купу відзнак і нагород кухар–маестро уже цьогоріч привіз із двох міжнародних кулінарних змагань: із гастрономічного фестивалю у Стамбулі та конкурсу «Смак життя», що відбувся на грецькому острові Кріт.

Всеукраїнському об’єд­нанню «Батьківщина» виповнюється десять років, і з цієї нагоди партійне «військо» Юлії Тимошенко вряди–годи вирішило зібратися не потайки від журналістів. Їх очікується кілька сотень, а загалом на «ювілейному» з’їзді, який відбудеться сьогодні в Києві, «Батьківщина» очікує 8 тисяч учасників і гостей — саме стільки стільців, якщо вірити газеті «Дєло», орендують у Міжнародному виставковому центрі організатори. Подейкують, запрошений і перший Президент України Леонід Кравчук.

Минулої суботи в Українському домі у Києві таки відбулися збори ініціативної групи з організації всенародного референдуму, на який було винесено питання конституційного устрою: скасування політреформи–2004, розробка і прийняття нової Конституції лише Конституційною асамблеєю, обрання народних депутатів шляхом самовисування, а не за партійними списками, обрання суддів за мажоритарною системою тощо. Як уже повідомляла «УМ», тепер ініціативна група має зареєструватися у Центрвиборчкомі, після чого займеться збором 3 мільйонів підписів.