Дипломатичний пінг–понг почався з–під килима. Українське Міністерство закордонних справ неофіційно попросило двох російських дипломатів, радника посольства РФ Володимира Лисенка та генерального консула Росії в Одесі Олександра Грачова, залишити територію України. Формальна підстава — в обох дипломатів добіг кінця термін перебування, насправді ж за цим стояло намагання позбутися особливо одіозних «посланців», слова і дії яких були часто відверто антиукраїнськими. У відповідь до МЗС Росії запросили українського посла в Москві Костянтина Грищенка і зажадали достроково завершити місію генконсула України в Санкт–Петербурзі та одного з радників посольства України в Москві. Обґрунтування — «недружні дії української влади щодо двох російських дипломатів». Оскільки до українських дипломатів, яких хочуть вислати, ніколи не було жодних претензій, реакція Москви виглядає як банальна помста.

«Листи щастя» — саме так у народі називають постанови про стягнення штрафу за порушення Правил дорожнього руху. Якщо ви раптом знайшли у поштовій скриньці один із таких «листів» і не погоджуєтеся з його висновками — не панікуйте і не поспішайте сплачувати штраф. На думку юристів, фото– і відеофіксація адміністративного правопорушення не є достатнім доказом факту його вчинення, а саму постанову можна скасовувати в суді через її невідповідність Кодексу України про адміністративні правопорушення (КоАП).

Григорій Омельченко відкрито звинувачував Леоніда Кучму в корупції та порушені законодавства ще задовго до Помаранчевої революції. Тоді публічні виступи цього депутата — офіцера СБУ, лідера групи «Антимафія» — сприймали зі скепсисом і невірою, що злочинців буде покарано. Нині, коли один із найрезонансніших злочинів доби Кучми — убивство журналіста Георгія Гонгадзе — впритул наблизився до розкриття, безпартійний Омельченко, який представляє фракцію БЮТ, переконаний: рано чи пізно всі співучасники убивства сядуть на лаву підсудних.

Якось під час розмови знайомий зауважив: Юрій Мушкетик цілком міг би стати українським Сенкевичем, якби не ця «карма», що не оминула ціле покоління письменників радянської доби, — втискувати свій талант у рамки чинної ідеології. У творчому доробку класика української літератури є низка творів, які відбивають історичний розвиток держави і роль особистості в ньому. Перо Юрія Мушкетика філігранне, образність глибока, масштабність історичних постатей у його романах вражає — вочевидь треба трохи «пожити» в кожній з епох, аби герої твоїх творів приходили до читача величними і живими, здатними на сумніви, помилки, розкаяння. Останнім часом харківське видавництво «Фоліо» перевидало чотири романи Мушкетика — «Яса», «На брата брат», «Гетьманський скарб» і «Смерть Сократа». Також недавно побачили світ дві збірки новел письменника — «Суд» і «Гріх», які Юрій Михайлович вважає чи не найкращими з усього написаного ним.
Письменник, який відзначив недавно 80–літній ювілей, нині працює над історичним романом, що присвячений братам Розумовським. Він зважено оцінює минуле, цікавиться літературним процесом, вболіває за розтерзану політичними баталіями Україну, ностальгує...

Після феєричної перемоги нашої команди шаблісток на Олімпіаді в Пекіні весь світ знову побачив Україну як сильну фехтувальну країну. На недавньому чемпіонаті Європи наші співвітчизники підтвердили високе реноме, здобувши по дві золоті та бронзові нагороди. Але знову відзначились лише представниці прекрасної статі. На їхньому яскравому тлі у затінку перебувають чоловіки, які вже кілька років не демонструють таких високих результатів. Кореспондент «УМ» зустрівся з членом збірної України Віталієм Медведєвим, який представляє найпопулярніший у фехтувальному світі вид зброї — шпагу, і розпитав про причини такої різниці в показниках між хлопцями та дівчатами.

Нерухомість дорожчає вже третій місяць поспіль! У деяких регіонах — на два відсотки, в деяких — на 19%. Цікава і неочікувана тенденція — навіть враховуючи, що все це відбувається у США...

Якщо ви їздите на маршрутних таксі, то мабуть бачили в салонах наклейки на кшталт «А ти залишив заповіт?» Утім, може, й не варто їх сприймати тільки як «чорний гумор»? Принаймні до такого висновку підштовхує очевидне свавілля, що чинять на дорогах «маршрутки». Прагнучи швидше проскочити від зупинки до зупинки, водії перевищують швидкість, «підрізають» машини, ігнорують правила.

«Україну молоду» я передплачую більш як 12 років. До 2006 року одержував газету щоденно, а з 2006 р. — по два–три номери одразу.

З відчуттям великого задоволення нещодавно дізнався, що скутер, який я придбав рік тому, скоро треба буде реєструвати, а далі — техогляд, здача на права, медична комісія. А ще вимагатимуть скутер застрахувати. Завдяки вмілим діям уряду, мені тепер зайве ламати голову, на що витрачати чималеньку суму грошей.