Вальдемар Дзикі: Для каналів період виборів — додаткова можливість заробити гроші

Вальдемар Дзикі: Для каналів період виборів — додаткова можливість заробити гроші

Телеканал «Україна», що починав із роботи центрального офісу в Донецьку і належить одному з найбагатших вітчизняних бізнесменів — Рінату Ахметову, в передвиборчий час не може не привертати увагу. Проте ЗАТ «Телерадіокомпанія «Україна», основним акціонером якої є «Систем Кепітал Менеджмент», не менш цікаве і як телеструктура, що швидко розвивається. Динамічно набирає усе більшу долю аудиторії власне канал «Україна». Порівняно з минулим роком доля телеканалу виросла більше, ніж у півтора раза. Про найближчі й перспективні плани ТРК «Україна» ми говоримо з її генеральним директором Вальдемаром Дзикі.

Осип Зінкевич: Я не належу до генерації професійних нарікальників

Осип Зінкевич: Я не належу до генерації професійних нарікальників

Якщо щастить усе життя, значить у долю втручаються вищі сили. У житті Осипа Зінкевича, крім розчарувань і втрат, були випадки, які не назвеш інакше, ніж диво. Якась невідома сила виводила його з в’язниць, допомагала перетнути кордони і вирватися з пазурів більшовиків. Він відпрацював аванс долі сповна, зробивши колосально багато, йому нема від кого ховати очі.

Розмову з Осипом Степановичем «УМ» веде у виставковій залі заснованого ним Музею українського самвидаву в будинку видавництва «Смолоскип».

Тиждень на межі бідності

Тиждень на межі бідності

Українські зірки, відпочиваючи в Монако й на Балі, люблять скаржитися на те, як важко їм жити під час кризи, й діляться власними рецептами «економії». А от колишній учасниці гурту «Спайс гьорлз», нині успішній сольній співачці Мелані Браун, незабаром на власній шкурі доведеться спізнати всі «радощі» бідності і, забувши про звичні розкоші, рахувати кожну копійку до зарплати. Щоправда, криза тут ні при чому. Просто Мел Бі погодилася стати учасницею нового реаліті–шоу британського телебачення «Сім днів за межею бідності».

З Гуантанамо — до Гоґвардсу

Юний чарівник із магічної школи Гоґвардс Гаррі Поттер — мабуть, найпопулярніший літературний персонаж початку ХХІ сторіччя: книжками письменниці Джоан Роулінг про його пригоди зачитуються і малі, й дорослі. І в’язні найвідомішої у світі тюрми для воєнних злочинців — зловісного закладу на військово–морській базі, яку США орендують у кубинській протоці Гуантанамо, — не виняток.

Бажання і можливості

Бажання і можливості

Лідо — продовгуватий острів на схід від Венеції, що ніби огортає Сереніссіму з боку Адріатики. У путівниках його описують як місце розкоші й розваг, що став відомий завдяки ентузіазму графа Джузеппе Волпі, який у 1932 році розпочав огляд кінематографічного мистецтва. Історія фестивалю, що нині відомий як Венеційський, зазнавала різних пертурбацій. З 1934–го і по 1942–й ним опікувався тодішній керманич Італії й очільник нацистів Муссоліні. У певні роки фестиваль узагалі не роздавав нагороди. 2009 рік також стане історичним, адже ніколи конкурс на «Золотого лева» не мав стільки фільмів — 24 картини.

Їсти овочі відрами?

Їсти овочі відрами?

Тиждень тому до мене в гості приїздив татусь. Він привіз із сонячної Одещини цілу торбу динь, щоб «дитина наїдалася вітамінів». «Дитина», звісно ж, наїлася, щиро подякувала і відзвітувала про виконання «програми вітамінізації» в умовах, віддалених від рідної хати. Мовляв, купувала на базарі яблука і виноград, трусила груші біля історичного музею, збирала помідори та петрушку з власної грядки і різала магазинні овочі на салат. Батько лишився задоволений, а в мене вперше за ці роки з’явилася думка — чи надовго вистачить мені тих вітамінних «корисностей», якими вдалося запастися влітку та восени? Із такими запитаннями звернулася до головного гастроентеролога МОЗ України, завідувача кафедри гастроентерології, дієтології, ендоскопії НМАПО імені П.Л. Шупика, заслуженого діяча науки і техніки України, доктора медичних наук, професора Наталії Харченко. І почула доволі несподівану відповідь...

Побачити УПА

Побачити УПА

Показати людей, які боролися за нашу незалежність, — головна мета виставки «Українська повстанська армія. Історія нескорених», що з травня 2008–го по вересень 2009–го об’їхала всі області України. Днями у Службі безпеки України урочисто завершено півторарічний інформаційно–просвітницький тур виставки. «Нашим завданням було донести правду про те, чим був і чим є український визвольний рух», — підкреслив голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко. Тридцять двометрових повноколірних плакатів із фото, кресленнями й текстівками розповідають про найрізноманітніші сторони життя, побуту й боротьби повстанців. Скажімо, про формування кадрів, структуру війська, головнокомандувача Романа Шухевича, закордонні рейди УПА, криївки, жіноцтво у визвольному русі, «протиповстанську боротьбу» (методи, що застосовувало проти повстанців НКВС), про визвольну працю і повстання у радянських концтаборах, про участь упівців в обстоюванні права на українську державність наприкінці 1980 — на початку 1990–х. За словами директора Галузевого державного архіву СБУ Володимира В’ятровича, з сотень персонажів, фото яких є на виставці, в живих лишилося всього кілька.

Ламання дітей

Чому школярі, студенти, бібліотекарі, медики і чиновники, та й «широка громадськість» у містах і містечках України переважно розмовляють суржиком? Може, відповідь на це питання варто пошукати у мовній поведінці деяких учителів та їхніх адміністрацій? Уживаючи повсякчас російську мову під час перерв, позакласних заходів, часто навіть на уроках в «українських» школах, педагоги привчають дітей сумніватися щодо придатності рідної мови для повсякденного спілкування. Школярі вивчають мову «для галочки», «для журналу», у зв’язку з «перевіркою з райвно», але не для себе. Українська ще для багатьох школярів — казенщина, нав’язана бюрократами. Безліч учнів і батьків доходять висновку: в де–юре україномовних школах де–факто потрібен однорідний мовний режим. Про це йдеться у «сповіді» 18–річної Влади Остапенко з Фастова.

У пошуках точки опори. Фортечної

У пошуках точки опори. Фортечної

Позавчора територію Пнівського замку, розташованого неподалік райцентру Надвірна, заполонили чиновники різного рангу на чолі з заступником голови Івано–Франківської облдержадміністрації Василем Гладієм. Сюди зі службових кабінетів їх покликав аварійний стан п’ятої вежі Пнівського зам­ку — об’єкту культурної спадщини національного значення. Упродовж останнього десятиліття споруди замку, зважаючи на хронічну нестачу коштів, рекон­струювалися як мокре горить, а минулорічна руйнівна повінь додала ще й нових клопотів — води розбурханого потоку Підзамче підмили схил, на якому вивищується п’ята вежа.