Скільки себе пам’ятаю – завжди любила дивитися мультики та всілякі дитячі передачі. «Катрусин кінозал», «Мультфільм на замовлення», котрі у 80–ті роки транслювалися на каналі УТ–1, неодмінно були промарковані в домашній телепрограмі червоним фломастером, і я з нетерпінням чекала вихідних, аби на цілу годину (!) зануритися у казковий світ улюблених героїв. Відтоді перегляд мультиплікаційних фільмів увійшов у звичку, і навіть в теперішньому, дорослому віці, радію гарним і добрим мультикам, як дитина. Проте з’явилося суттєве «але».

Кінозірка Меган Фокс, яка після виходу на екрани ще першого фільму «Трансформери» одразу увірвалася й відтоді не сходить з перших місць у рейтингах найжаданіших жінок світу, виявляється, боїться... зніматися. На знімальному майданчику 23–річну красуню охоплює цілий комплекс негативних відчуттів: її нудить, темніє в очах, а ще «постійно хочеться в туалет «по–великому». Сердешну Меган це так непокоїть, що вона не на жарт боїться повторити долю... Мерилін Монро. Мовляв, як і знамениту блондинку, брюнетку Фокс «мучить щось на кшталт шизофренії».

Учора відбулося оновлення асортименту магазину «Все по 10 гривень» — завезли долари.

Коли в команди немає виразної гри, інколи це вдається пояснювати хоча б наявністю пристойних результатів. Адже поєднувати красу й перемоги в одному футбольному флаконі вдається значно рідше, ніж того хотілося б шанувальникам «спорту номер один». У випадках же, коли відсутність видовища накладається на незадовільні виступи, зазвичай відправляють у відставку тренера. Зрозуміло, що керманич збірної України Олексій Михайличенко допрацює до кінця відбіркового циклу чемпіонату світу, але доцільність його подальшого перебування на посту головного тренера викликає величезні сумніви. Адже і в рідній країні є більш імениті й авторитетні фахівці, яким можна було б довірити команду. Скажімо, ті самі Павлов і Маркевич.

Допомогти Льосіку утриматися на посаді може лише неймовірний збіг обставин, коли наші таки добудуть путівку на «мундіаль». Але для цього треба за місяць обіграти в Дніпропетровську потужну англійську «машину». За нинішніх обставин це ввижається фантастикою. Хіба що Капелло привезе до України дублюючий склад, та й тоді авторитет родоначальників футболу не дозволить їм грати розслаблено. Причиною такого невтішного розкладу стала позавчорашня гостьова нічия в Білорусі.

Те, що історія не має умовного способу, відомо всім. Тепер до цієї сентенції слід додати ще твердження Мікеле Плачідо, що історія не має минулого. «Минуле, яке актуальне сьогодні», — лейтмотив нової стрічки Плачідо «Велика мрія» (Il grande sogno). Мікеле Плачідо знімає фільми з 1990 року, але для нас він так і залишиться актором, який відтворив на екрані незабутній образ поліцейського, принаймні допоки його режисерська робота не здобуде серйозну кінематографічну нагороду й не перекриє лаври «Спрута». «Велика мрія» — один із таких шансів. Проте навряд чи фільм ухопить «Золотого лева» — надто очевидні асоціації із «Мрійниками» (2003) Бернардо Бертолуччі, й не на користь Плачідо — хіба «Кубок Вольпі» за кращу акторську гру.

Після його смерті нічого не сталося ані з рок–музикою, ані зі співаною поезією, — пісок уміє їсти мовчки, тільки шерхотіння й розвіяні прості акорди нагадують про його ненажерливість, про цю його кляту здатність бути простором втраченого часу і придбаних зі значною знижкою втрат. Сучити з піску мотузки — ось що залишається, і нікуди від цього заняття не втечеш; якщо тобі по–справжньому потрібні ті спеціальні мотузки, котрими душа кріпиться до реальності, згодиться навіть пісок. Тим більше, що його можна видобувати з–під землі й на нього можна чекати разом із вітром і вечірньою газетою в руках, розбивши своє дзеркало і опинившись поблизу межі.

Тоді як іншим європейським збірним належить провести ще по два тури кваліфікації на шляху до «мундіалю», представники дев’ятої групи вже закінчили свій відбірковий турнір. Тріумфатором у цьому квінтеті, пройшовши дистанцію без очкових втрат, стала збірна Голландії. А от норвезька команда наче й виконала завдання–мінімум, виборовши другу сходинку, але навряд чи потрапить до стикових матчів. Оскільки схоже, що саме у «вікінгів» буде найгірший результат серед других колективів усіх груп і саме вони виявляться зайвими.

Тим часом місце на майбутньому світовому форумі гарантували собі ще три збірні з інших континентів. У Південній Америці, звідки безпосередньо до ПАР потраплять чотири команди, за два тури до фінішу бразильці й парагвайці вирішили свої завдання. А в Африці достроково переможцем у своїй групі стала Гана.

До чвертьфіналів світового форуму в Мілані пробилися п’ятеро українських боксерів із 11, що вийшли на старт турніру. До здобуття медалі кожному з них залишалося зробити один крок, але вдалося його здійснити лише трьом.