Два дні 25–го за рахунком Українського тижня моди прет–а–порте показали, що лідерами залишаються ті, хто зрозумів: гратися в моду треба за міжнародними правилами. Тим паче що вихід на західні ринки дисциплінує — у нью–йоркському чи лондонському шоу–румі не зрозуміють хандру, повільну роботу працівників дизайн–бюро чи затримки з тканинами.
Уже вдруге за останні п’ять місяців харківські авіабудівники здали в експлуатацію літак, призначений для польотів перших осіб африканського та азійського континентів. У травні Ан–74 преміум–класу відбув до Лівії, а позавчора таку ж машину випробували на міцність члени офіційної делегації Лаоської Народно–Демократичної Республіки. Новенький літак теж надійде до урядового авіапарку й обслуговуватиме польоти винятково VIP–персон.
«Ми вітаємо незалежну Україну в Європі». «Бельгія дуже високо цінує Президента Ющенка за те, що він робить, щоб зблизити Україну з Європою». «Україна — незалежна, демократична і європейська держава». Такими словами главу Української держави під час дводенного візиту до Брюсселя вітав чи не кожен високопоставлений співрозмовник. Це при тому, що досі Бельгію зараховували до числа євроскептиків в сенсі європейських прагнень України. Мимоволі спадало на думку: якщо це — скептики, які ж тоді оптимісти?!
Звісно, на шляху України в Євросоюз та НАТО наразі видно більше перешкод, ніж сприятливих моментів. Але такі візити надихають і засвідчують: не настільки вже неприхильна до нас «стара Європа», як здається. Принаймні якщо йдеться про Брюссель.
Із першого в історії двосторонніх відносин офіційного візиту Президента України в Бельгію Віктор Ющенко повернувся не з перепусткою в Європейський Союз, але із запевненням у тому, що в прагненні здобути щасливий квиток ми маємо в Бельгії друга, а не скептика. З огляду на те, що у другому півріччі 2010–го бельгійці головуватимуть у ЄС, це таки позитив.
У ці важкі кризові часи кожен виживає як може, адже на уряд особливо розраховувати не доводиться. Деякі шахтарі, що залишилися без роботи, але жити не можуть без «чорного золота», самотужки створюють «гірничі підприємства», оминаючи «калідори» Мінвуглепрому. Так група підприємливих шахтарів із Макіївки, що на Донеччині, просто в лісосмузі створила підприємство з видобутку кам’яного вугілля — таку собі міні–шахту.
Коли знамените Київське водосховище «запускали» в дію (а було це в 1964–му), термін його експлуатації, за задумом будівничих, мав дорівнювати сотні років. Ця сотня ще не добігла кінця, але проблема в тому, що при закладанні гідроелектростанції та водосховища ніхто не розраховував на безконтрольну забудову обабіч цих об’єктів. Уздовж дамби мав рости ліс, а не елітні котеджі, які руйнують систему дренажу, зазначають екологи. Нині, як говорить в інтерв’ю агентству УНІАН керівник незалежної міжнародної групи вчених з прогнозування наслідків катастроф Василь Кредо, аварійність Київського водосховища зростає до 93 відсотків.
Минулого тижня на станції аерації горіли «мулові поля». Поки у Бортничах готували «київську перепічку», а вітер гнав дим на лівобережжя столиці, подія обростала немислимими чутками. На кшталт того, що при горінні мулових полів у повітря виділяється діоксин. Буквально за тиждень до пожежі в «УМ» вийшла стаття про екологію міста, в якій ми згадували, зокрема, і станцію аерації. Америку наше видання не відкрило: про проблеми Бортничів поінформоване все столичне керівництво. А для досі не поінформованих — невеличка довідка.
На європейському континенті учасники відбіркового турніру ЧС–2010 зробили всі головні ходи ще минулої суботи, коли стало можливим із 95–відсотковою впевненістю назвати перші дві збірні в кожній із груп. До вечора середи залишилися тільки невеличкі інтриги у секстетах 2 і 3, де в заочній боротьбі визначався переможець. Тоді як в інших групах окремим учасникам потрібно було лише засвідчити свою перевагу над трохи слабшим опонентом для юридичного оформлення участі в матчах «на виліт».
Це вже не смішно: Київська міська держадміністрація звертається до столичних мешканців із проханням висловити свою думку щодо гімну столиці. Прохання озвучив заступник мера Віталій Журавський, зауваживши, що «столиця не може залишатися без гімну». От тільки свого часу на проведення конкурсів щодо гімну було витрачено 93,5 тисячі гривень бюджетних коштів. Мета проекту полягала у «прослуховуванні» і аматорів, і знаних митців, які могли б порадувати городян текстом та музикою, гідними репрезентувати Київ.
У понеділок в Україні подорожчали термінові закордонні паспорти. Як повідомили «УМ» в одному зі столичних представництв Міжрегіонального центру видачі паспортних документів, що на Саксаганського, 4, нові розцінки до них «спустили» через кризу і зростання вартості витратних матеріалів. Адже подорожчали лише послуги з виготовлення бланка паспорта, натомість державне мито залишилося на рівні 300 гривень, не змінилася ціна й решти послуг — внесення даних про дітей тощо. Нові ціни на бланки закордонних паспортів стосуються й усіх регіональних «паспортних столів» при відділеннях міліції.
Система, яку застосовувала 46–річна жінка для особистого збагачення, була описана ще великим Гоголем: бухгалтерка Херсонського будинку–інтернату для людей похилого віку та інвалідів спокійнісінько складала звітність на неіснуючих працівників закладу. Після чого шахрайка щомісячно підробляла відомості й писала платіжні доручення на отримання заробітної плати цими «мертвими душами». Підроблені документи посадова особа без страху і докору надавала до державного казначейства.
