Дружина брата нардепа Романа Зварича Марта Лопатинська як громадянка США звернеться до Федерального бюро розслідувань, аби там відкрили кримінальну справу за фактом незаконного прослуховування її телефонної розмови зі Зваричем. Депутат повідомив про це сайту «Українська правда», зазначивши, що «відповідно до законів США, це (незаконне прослуховування. — Авт.) є злочин».

Це сталося ще минулої п’ятниці, але набуло розголосу вже цього тижня. На центральному майдані Тернополя завершували останні приготування сцени для виступу артистів із туру «З Україною в серці» та появи на подіумі самої «України» — Юлії Тимошенко. У цей час на протилежному кінці площі зібралася «група протесту». Представники Спілки політв’язнів та репресованих України розгорнули плакати аж ніяк не приємного для Тимошенко змісту на кшталт «Україна — не вона. Вона — не Україна», «Юлія Тимошенко веде Україну у колонію Російської Федерації» тощо.

За експертними оцінками, ненадхоження коштів у бюджет нинішнього року становитиме 120—130 мільярдів гривень. На думку Президента України Віктора Ющенка, рівень виконання держбюджету є катастрофічно низьким. І це незважаючи на постійні корегування планів, збір податків авансом, а також «творчого» використання ресурсів, що призначені для відшкодування ПДВ.

Величезний парадокс нашого часу — чому уряд Юлії Тимошенко, за її словами, працює надзвичайно успішно, а економіка перебуває на межі колапсу — можна пояснити доволі легко. Для цього варто просто порівняти деякі статистичні дані. І зрозуміти, де і як саме лукавить нинішній Прем’єр.

Війна — навіть переможна — це радше трагедія, ніж привід пишатися. Вона завжди залишає по собі могили, сиріт і бездомних. Не можна сказати, що про горе від Другої світової війни у СРСР не говорилося. Утім його своєрідно інтерпретували, покриваючи міфом про «світле майбутнє» і використовуючи для розпалення благородних намірів «звільнити світ від війни», тобто поступово завоювати його для «комунізму». Для такої збуджуючої пам’яті використовували різні державні свята й ритуали, монументи й пам’ятники, музеї, кінофільми, літературу, систему освіти. «Інша» пам’ять — про знищення у 1920—40–х роках національної інтелігенції та духовенства, штучний масовий голод, визвольну боротьбу українців — не просто замовчувалася, а якомога ретельніше стиралася з мізків «населення». Вона стала проявлятися лише наприкінці 1980–х.

У незалежній Україні розпочалися наукові дослідження раніше приховуваних історичних подій. Утім і досі висновки дослідників залишаються переважно в малотиражних наукових збірниках та в умах відносно небагатьох високочолих учених. І хоча національна система освіти впродовж 18 років навчає молодь історії на основі наукових досліджень, а в скарбниці національного кінематографа — сотні якісних документальних фільмів про ХХ століття, на широку громадськість досі мають більший вплив російські ЗМІ. Адже, окрім наукових досліджень, у країні ще потрібна політика пам’яті. Недарма кажуть: чия пам’ять — той і господар.

Наприкінці вересня в Києві відбулася конференція, яка вперше спробувала ввести Україну в річище світової науки з цього питання. На конференції «Друга світова війна та (від)творення історичної пам’яті в сучасній Україні» йшлося про те, як історичні факти інтерпретуються, подаються тими чи іншими політичними силами і як довкола цього формуються певні моделі історичної пам’яті. Мотором і адміністратором конференції став нинішній директор програм Фулбрайта в Україні Мирон Стахів. На кілька днів у Києві зібралися найкращі історики й культурологи з України, Словаччини, Австрії, Франції, Естонії, Литви, Швеції, Німеччини, Польщі, Росії, США та Канади. Українські дослідження представляли на конференції вчені, серед яких Юрій Шаповал, Олександр Лисенко, Сергій Кот, Гульнара Бекірова, Людмила Гриневич, та закордоння: Орест Субтельний (Йоркський університет, Канада), Марко Царинник (Канада), Роман Сербин (Квебекський університет, Канада). Про відкриття і висновки цього поважного зібрання, актуальні напередодні 65–річного ювілею визволення України від фашистів, — наша розмова з відомим фахівцем із питань національної пам’яті, співголовою оргкомітету конференції Владиславом Гриневичем.

Епопея із встановленням у Полтаві пам’ятника Івану Мазепі, гроші на який збирали «всім миром», уже давно переросла у фарс. Монумент готовий, гранітний постамент витесаний, але гетьман і досі не може знайти спокій на Соборному майдані, де мав постати ще наприкінці червня. Як уже писала «УМ», цей термін стараннями полтавського мера Андрія Матковського спершу перенесли на День Незалежності, а потім і взагалі «скасували».

На вівторковій сесії Львівської обл­ради депутати вирішили «розібратися» із польськими «нелегальними пам’ятниками» на території області. Позиція галицьких обранців зумовлена ситуацією з вшануванням поховань Української Повстаноської армії у Польщі. Адже досі не вщухає польськоукраїнська «війна» з приводу сплюндрованого ще навесні меморіалу воїнам УПА на горі Хрещатій у сусідньому Підкарпатському воєводстві. Польська сторона в особі головного диригента «цвинтарної пам’яті» Анджея Пшевозніка навідріз відмовляється відновлювати лісовий меморіал, наполягаючи, що він незаконний. Відтак львівські депутати дійшли висновку, що слід діяти симетрично: ви нам не дозволяєте в себе ставити меморіальні «самобуди», то й ми вам цього не дозволимо.

«Другий тур президентських виборів у Афганістані відбудеться 7 листопада», — повідомила афганська Незалежна виборча комісія (НВК). У другому турі зійдуться діючий президент Хамід Карзай та його головний суперник, екс­глава МЗС, лікар за фахом Абдулла Абдулла. Другий тур проводять під тиском США — Вашингтон не бажає мати справу з президентом, котрий виборов перемогу шляхом масштабних підтасовок та фальсифікацій. Сам Карзай оголосив учора про згоду на проведення другого туру в присутності впливого американського сенаторадемократа Джона Керрі, який прибув до Кабула «напучувати» схильних до виборчих махінацій союзників.

Щонайменше 22 особи загинули та стільки ж потрапили до шпиталів із пораненнями після вчорашнього зіткнення двох пасажирських потягів на півночі Індії, повідомляє БіБіСі. Ще приблизно 50 осіб виявилися заблокованими у вагонах, і рятувальні загони вивільняли їх за допомогою зварювальних апаратів упродовж семи годин. Рятувальникам допомагали поліція, військовослужбовці та місцеві мешканці.