Наразі єдиний у країні call–центр «112» відтепер діє на базі Львів­ського державного університету безпеки життєдіяльності Міністерства з питань надзвичайних ситуацій. Тут навчаються як курсанти, так і службовці МНС, які в майбутньому працюватимуть на подібному обладнанні у своїх управліннях. На сьогоднішній день сall–центр функціонує в тестовому режимі, втім тут завжди готові до виклику диспетчер, парамедик та психолог–консультант. «Наразі номер «112» діє паралельно з номером «101». Наприклад, людина набирає 112 і потрапляє до диспетчера головного управління МНС у Львівській області, який і скеровує інформацію в наш центр», — розповів «УМ» керівник прес–служби Львів­ського державного університету безпеки життєдіяльності Антон Крук.

Екіпаж танкера–асфальтовоза «Ріо Браво І» звернувся до міжнародної профспілки транспортних робітників по допомогу в ситуації, коли їхній працедавець їх обманув і покинув напризволяще. Восьмеро моряків, серед яких троє українців та п’ятеро росіян, написали листа, в якому йдеться, зокрема, що «з 01.09.09 без повідомлення членів екіпажу, які уклали договори з крюїнговим агентством «Таллот Крюїнг», Естонія, було припинено роботу з нами щодо виконання зобов’язань, даних «Таллот Крюїнг».

Позавчора невідомі ледь не вкоротили віку керівникові молодіжної організації Партії регіонів у Львівській області Юрію Березовському, відкривши стрілянину в бік його «Лексуса», повідомляє Zahid.net. Інцидент стався близько 15.00 неподалік районного центру Пустомити, куди «регіонал» їздив у «приватних справах». Повертався Березовський уже разом із товаришем. «Приблизно за три кілометри від Пустомит (у напрямку Львова. — Авт.) ми зробили зупинку і вийшли з машини. Саме в цей момент пролунали постріли», — розповідає постраждалий. Кулі дивом не зачепили чоловіків і лише пошкодили іномарку. Утім наслідки могли б бути значно серйознішими: одна з куль застрягла в задніх дверцятах, ледь не влучивши у паливний бак, переконаний Березовський.

Унаслідок несподіваного нападу невідомими в масках на Василя Фесенка, повідомила «УМ» представник відділу взаємодії з засобами масової інформації Одеської міської міліції Тетяна Хмельницька, «зловмисники завдали потерпілому кілька ножових колото–різаних ран, причому напад скоєно неподалік офісу Держінспекції на проспекті Гагаріна облцентру». Намагаючись урятуватися від розправи злочинців, пан Фесенко зробив кілька пострілів по нападниках із зареєстрованого пістолета.

Швидше за все, 27–річний чоловік звів рахунки з життям добровільно. За джерелами інтернет–видання «Флот 2007», матрос із добового наряду частини знайшов того з «макаровим» у правій руці у службовому кабінеті. До того ж поруч буцімто лежала записка, мовляв, у моїй смерті нікого не звинувачувати. Медики ж констатували загибель від кульового поранення в голову. Табельну зброю і 16 набоїв до неї «каплей» отримав перед виходом на вахту.

«Екватор» групового турніру команди квартету F перетинали в умовах, далеких від «жарких» асоціацій із цим словом. Та це жодним чином не позначилося на перебігу подій в обох поєдинках — домінували команди з теплих країв. Утім казанському «Рубіну» вдалося вистояти проти натиску «Барси», яка пережила шок уже самим перельотом із «плюс 20» в «мінус 7». А от київське «Динамо» вдома вкотре наступило на старі граблі, пропустивши вирішальні м’ячі під завісу двобою з «Інтером». Попри це, в групі, де виступають не просто чемпіони своїх країн, а й поточні лідери національних першостей, ще нічого не вирішено — розв’язка настане за місяць, в останньому турі.

Це розмова з людиною, яка в грудні 1991 року підписала з Леонідом Кравчуком і Борисом Єльциним декларацію про припинення існування Союзу РСР. Людиною, яка все життя прожила в Мінську, а нині мусить поневірятися різними географічними широтами, аби вижити. Людиною, яка від 1991–го до 1994–го було головою верховної ради Білорусі — першим лідером незалежної країни.

До того Станіслав Шушкевич, фізик за освітою, шість років був проректором із наукової роботи Білоруського держуніверситету і 20 років — завідувачем кафедри ядерної фізики БДУ. Часто бував у Львові, щоправда, останній раз — у 1987 році. Мабуть, мало хто знає, що Шушкевича «сватали» на директора Львівського філіалу Інституту метрології. Тоді, в 1972–му, він «побачив, що й своїх спеціалістів в інституті вистачає», тому й залишився в Мінську.

Минулого тижня пан Станіслав знову приїхав до Львова — щоб узяти участь у міжнародній конференції «За нашу і вашу свободу! За наше спільне майбутнє!», присвяченій 20–річчю падіння Берлінської стіни в Центрально–Східній Європі. Три дні політологи, історики, науковці, громадські діячі, журналісти з країн Центральної та Східної Європи осмислювали й обговорювали грандіозні події, що почалися 20 років тому, виробляли пропозиції, на що звернути увагу надалі в розвитку демократичних процесів у Польщі та Україні, Чехії та Литві, Білорусі й Росії. Станіслав Шушкевич був однією з найцікавіших постатей на цьому форумі.

Нещодавно побачив світ перший турецький переклад «Кобзаря». Новина говорить сама за себе: наш південний сусід нарешті ознайомиться з творчістю провідного українського класика. Презентації вже відбулися в Київському національному університеті, в музеї Тараса Шевченка та Спілці письменників України. «Кобзар» турецькою поки що видано у скороченому варіанті (відповідно, книжка називається «Kobzar (Semeler)» — «Кобзар. Вибране»), з оригіналу до збірки ввійшло сорок віршів та поем, однак за два роки можемо сподіватися й на повний переклад.

За роботу треба подякувати викладачці кафедри тюркології Інституту філології КНУ Федорі Арнаут, президентові Союзу гагаузів України, яка видала книжку ще й власним коштом. Турецьку мову вона вивчала в Азербайджані, тривалий час викладала філологічні дисципліни в турецькому Північному Кіпрі та Молдові. Пані Дора мала чимало нагод виїхати закордон, але принципово залишається громадянкою України.

Розмова з Федорою Іванівною захоплює відчуттям того, як щиро вона пройнялася віршами Шевченка та вболіває за міжкультурний діалог між Україною й Туреччиною — річ давно наболілу для всіх, хто розуміє її значущість. Окрім того, інтерв’ю з Дорою Арнаут — це глибокий потік філологічних та фольклорних знань, забарвлених теплими жіночими емоціями.