Він присвятив цій музиці все життя і стояв біля витоків українського джазу. Із колективом «Ритм» був єдиним представником України на Першому міжнародному джазовому фестивалі в Радянському Союзі (Тарту, Естонія) у 1961 році. Тоді став художнім керівником біг–бітового колективу «Арніка», який у своїй творчості теж застосовував джазові прийоми. Завдяки їм і роковому звучанню музиканти перемогли на Всесоюзному телеконкурсі «Алло, ми шукаємо таланти», записали платівку на «Мелодії» та поїхали в турне Союзом. У 2001 році з нагоди проведення першого фестивалю Jazz Bez у Львові Володимир Кіт створив «Дзига джаз квартет». На офіційному сайті фестивалю про колектив пишуть: «Квартет можна справедливо і з гордістю вважати візиткою українського добірного джазу. Музика, що його виконує квартет, — інтелектуально насичена, із безмежним полем для інтерпретацій та дисонансів, із домішками етнічного мелосу і навіть африканських мотивів». На цьогорічному фестивалі Jazz Bez у Львові трубач Володимир Кіт відсвяткував своє 70–річчя.

Водні види спорту в Україні до найпопулярніших аж ніяк не зарахуєш. Утім коло прихильників будь–якого виду обов’язково збільшується після успіхів наших спортсменів на найпрестижніших турнірах — чемпіонатах світу чи, тим паче, Олімпійських іграх. Черговий імпульс глядацької зацікавленості стрибки у воду отримали після того, як на Олімпіаді–2008 у Пекіні бронзові медалі в синхронному виступі завоювали Олексій Пригоров та Ілля Кваша. До цього на п’єдестал головних стартів чотириріччя наші стрибуни востаннє потрапляли у 2000 році.

На минулому тижні в Києві відбувся міжнародний турнір, який зібрав найкращих стрибунів нашої держави й кількох зарубіжних. Змагався тут і харків’янин Пригоров, тож «УМ» скористалася можливістю розпитати чемпіона Європи про його життя у спорті й поза ним через майже півтора року після олімпійського успіху.

Скандал навколо єдиного вітчизняного лоукост–перевізника, компанії «Візз Ейр–Україна», учора отримав несподіване продовження. Компанія «Укртатнафта» розмістила на своєму сайті повідомлення: із сьогоднішнього дня вона перестає заправляти своїм пальним літаки з логотипом «Візз Ейр»! Причина — солідарність із співвітчизниками, яких 18 грудня нинішнього року довго тримали в закритому через негоду лондонському аеропорту «Лутон», а деяких поліція, мовляв, навіть побила.

Любов до голубів у 45–річного водія з містечка Зугрес Донецької області Олега Шафігулліна ще з дитинства. Тоді він, семирічний, у своєму під’їзді (а це було в Алтайському краї) підібрав голуба — пташеня. І з того часу й донині Олег не розлучається зі своїми пернатими. Вихованці навзаєм люблять довго літати в небі й звідти спостерігати за своїм господарем. «Без цих птахів немає сенсу в моєму житті, — розповідає Олег. — Коли ще 20 років тому переїхав жити в Зугрес, вирішив побудувати голуб’ятник. Нині в ньому живе 115 голубів різних порід — миколаївські, поштові... У день на годування птахів йде чотирилітрова банка зерна. Нині, скажімо, на обід у них ячмінь. Вживаючи його, голубки не надто набирають вагу і залишаються в хорошій формі, легко злітають».

У «скарбничці» кожного народу світу є страви, які позитивно впливають на імунну систему. Люди впродовж багатьох століть відбирали рецепти «оздоровлюючих» каш, салатів, супів, перетирань і запіканок, орієнтуючись на єдине, в чому могли переконатися, — власний досвід. А згодом лікарі розбирали той же зелений чай «по молекулах» і ламали голову в пошуках наукового обґрунтування цілющого впливу напою чи наїдку на людський організм. І треба сказати, що в більшості випадків дослідники знаходили унікальні природні інгредієнти, на основі яких можна було створювати ліки. Причому деякі «корисності» надзвичайно актуальні сьогодні — для профілактики та лікування і звичайного сезонного грипу, і більш небезпечного — «каліфорнійського».

На додаток до своїх численних цілющих властивостей ароматний напій із зелених листочків ще й успішно знімає симптоми депресії у людей «за сімдесят». Такі результати отримала група фахівців японського університету Тохоку, повідомляє «Медлінкс».

Меморіал із дивною назвою «Алея румунських героїв на єврейському кладовищі» у Чернівцях збиралися відкрити ще рік тому. Відкриття хотіли приурочити до національного свята Румунії, що відзначається 1 грудня і зветься «День завершення об’єднання румунських земель». У 2008–му сусідня держава саме святкувала 90–ліття такого «об’єднання», тобто захоплення земель Буковини і Бессарабії у 1918 році. Меморіал так і не відкрили. Подейкують, ніби візит до України президента Румунії Траяна Басеску, що планувався на лютий цього року, відклали, зокрема й через неможливість відвідати цей меморіал у Чернівцях. Сьогодні хвіртка його огорожі — на замку. Чи справді ця пам’ятка так уже зачіпає гідність Української держави та єврейства — українського і світового?

На початку нинішнього сезону в суперлізі головний тренер «Портовика» Олег Сич розповів «УМ», що перед його підопічними стоїть завдання вдруге в своїй історії виграти чемпіонство. Упевненості хлопцям із Південного додавало повернення кількох досвідчених вихованців клубу та більш­менш надійні фінансові позиції.

Двотижнева пауза у відкритому чемпіонаті Білорусі, пов’язана з іграми збірних, призвела до чергових змін у складі київської команди. Через затримки зарплати лави «Сокола» продовжують залишати хокеїсти.