Які лишень титули не діставалися за останній рік вокалістці поп–гурту Girls Aloud Шеріл Коул! Її визнавали й дівчиною з найкращим у світі волоссям, й іконою стилю, і найсексуальнішою жінкою року. І ось знову перемога в черговому безглуздому рейтингу: Шеріл стала найбажанішою дівчиною, яку британці хотіли б запросити на келих пива! 26–річна співачка обійшла навіть таких бажаних «товаришів по пляшці», як Анжеліна Джолі, яка опинилася на другій сходинці рейтингу, та актриса Хелен Міррен (третє місце відповідно).

Під час демонстрації проти глобального потепління у Копенгагені замерзли 54 учасники.

25 грудня 1979 року розпочалася воєнно–політична спецоперація СРСР в Афганістані. Цю подію, що затягнулася майже на десятиріччя, донині ніхто не вивчав за законами академічної науки. Як наслідок — розуміння суспільством цієї спецоперації «зависло» на побутовому, донауковому рівні, який є благодатним підґрунтям для неточностей, міфів і навіть фальсифікацій.

Для більшості тих, хто потрапив на війну в Афганістан, ця країна з мусульманськими звичаями та традиціями назавжди залишиться у спогадах. Минулого літа троє колишніх «воїнів–інтернаціоналістів» із Києва — Олександр Денисов, Валерій Севрюков та Володимир Жмак, які здружилися уже після служби у складі обмеженого контингенту радянських військ у Демократичній Республіці Афганістан, — пройшлися по старих маршрутах.

Євгеній КИСЕЛЬОВ,
аналітик, телеведучий «Великої політики» на «Інтері»:

— Я потрапив в Афганістан улітку 1979 року, ще до введення радянських військ, — служив військовим перекладачем високопоставленого радянського генерала, одного з керівників апарату радянських радників. Я бував на нарадах у Радянському посольстві, у резиденції тодішнього першого заступника міністра оборони СРСР маршала Сергія Соколова, який очолював так звану оперативну групу міністерства оборони, що координувала дії всіх силових структур: військових радників, 40–ї армії, ГРУ, Генштабу, різних спецпідрозділів. Працював на зустрічах у вузькому колі з Бабраком Кармалем. Тому я бачив узагальнену картину. Зрозуміло, я був молодою людиною і не володів усією інформацією, проте знав і знаю трохи більше про те, як ішла підготовка до Афганської війни і про подальший розвиток подій.

Найстаріша кіностудія в Україні — Одеська, яка нещодавно відсвяткувала свій 90річний ювілей, незабаром «піде» з молотка. Фонд державного майна України прийняв рішення продати контрольний пакет акцій кіностудії (а належить дер­жаві 51 %), хоча ще два роки тому відхиляв таку ідею. Чимала частина акцій кіностудії належить приватному інвесторові ТОВ «Нова Кіностудія», яку пов’язують з Олександром Ткаченком, генеральним директором «1+1». І, очевидно, що саме діючий співвласник кіностудії стане головним претендентом на повний пакет акцій. «Спочатку ми дочекаємося остаточних результатів оцінки, подивимося, яким бачить Фонд держмайна умови подальшої приватизації студії, — коментує «УМ» Олександр Ткаченко новини щодо продажу Одеської кіностудії. — Ми маємо пріоритетне право з пропозиції купівлі й, безперечно, будемо цю пропозицію розглядати».

Центральна виборча комісія вже зареєструвала близько 400 іноземних спостерігачів. Місія ENEMO («Європейська мережа організацій, що на виборах Президента України спостерігають за виборами») направить на ці вибори одну з найбільших делегацій. В Україні почали роботу 50 довгострокових спостерігачів від цієї організації, а в день виборів на дільницях працюватиме ще 400 наглядачів.

Вибори входять у найгарячіший період. Залишився неповний місяць кампанії — починається найцікавіше. Вже зараз оголилися безліч проблем: нестача фінансування, недосконале законодавство.

Голова місії Таскин Рахімбек із Казахстану каже, що вже розуміє українську мову, бо працює тут не вперше. Вона розповіла «УМ» про те, як відбуватиметься стеження за виборами, і те, чи можуть вплинути спостерігачі на перебіг кампанії.