Однією з найстабільніших складових українського театру сьогодні залишається його вперте небажання впускати на сцену сучасну вітчизняну драматургію. Наші послідовники справи Чехова і Шекспіра гучно обурюються такою несправедливістю, в театральних афішах домінують прізвища класиків, але разом з тим неординарні п’єси сучасних зарубіжних авторів українські режисери намагаються не пропускати. Так, свою драму «Сексуальні неврози наших батьків» швейцарець Лукас Берфус написав лише кілька років тому, а український театр уже тут як тут.

Днями в Кременчуці правоохоронці «застукали» двох місцевих молодиків після «найінтимнішої» справи — коли один із них узяв 400–гривневий «гонорар» від двох спраглих до сексуальних утіх землячок. Так, 32–річний Віталій виконував роль сутенера, котрий привіз замовницям 25–річного «хлопчика за викликом» Сашка. Познайомилися вони зі своїми клієнтками через оголошення в місцевій пресі, що й дало змогу міліції «вирахувати» підприємливих бійців специфічного «фронту». Кожен із них оцінював свої послуги у 200 гривень.

Прибутки великого підприємства, та ще й у значних розмірах, просто так від оподаткування не сховаєш. Однак при бажанні завжди можна вигадати хитрі схеми, щоб частину коштів «винести за дужки». Одну з них спробувала реалізувати на практиці головбух ВАТ «Вінницягаз» Галина Т.. Вона скористалася тим, що деякі суми з обігу були спірними — щодо них розглядали справи в господарських судах, а тому кошти не включали до підсумкової цифри валового доходу підприємства.

Інспектор–ревізор одного з відділень Сумської міжрайонної державної податкової інспекції потрапила в поле зору працівників управління боротьби з економічними злочинами через оперативну інформацію. Стало відомо, що вона вимагає з місцевого підприємця дві тисячі гривень. За справу, варту того: мовляв, на початку року перевірятимуть твою підприємницьку діяльність, можливі чималі штрафи. Але інспектор пообіцяла, що до графіка перевірок його прізвище може й не потрапити... Якщо, звісно, не пошкодує винагороди для своєї «опікунки».

Невисока, а поряд із лікарем–рятівником гренадерського зросту Миколою Бутніцьким — зовсім мініатюрна, Люба Палагнюк жваво крокує коридором реанімаційного відділення Івано–Франківського обласного перинатального центру до «палати виживання». Тут під апаратом штучної вентиляції легень вона перебувала на межі життя і смерті страшних 33 доби. Нині про ті пекельні дні і ночі нагадує рубець на передній частині Любиної шиї та СМС–повідомлення в пам’яті мобільного телефону її чоловіка Василя. У переданому тексті — лише кілька слів, що краяли серце: «Я все зрозуміла. Невже ми всі тут помремо?».

Знаменита модель Клаудіа Шиффер, якій цього року виповниться 40, знову вагітна. Про це наприкінці минулого тижня повідомив німецький журнал «Гала». «Ми дуже раді цій новині й чекаємо не дочекаємося, коли наша сім’я збільшиться», — цитує видання слова речника знаменитої співвітчизниці. За даними «Гали», маля нібито має народитися в травні.

Мова змінюється і розвивається, інколи викидаючи в процесі цих змін неабиякі коники. Якщо, приміром, дієслово «трахнути» раніше означало безневинне «стукнути», то тепер асоціюється винятково з непристойністю. Або інший приклад: відома модель автомобіля «Міцубісі Паджеро» свого часу була названа на честь красивого леопарда зі степів Південної Аргентини. Але на ринках Іспанії та країн Латинської Америки компанія змушена продавати цей позашляховик під назвою «Монтеро», оскільки слово «паджеро» в новітній іспанській мові має непристойне значення. А тепер перед мовною проблемою постав і канадський журнал «Бівер» (у перекладі з англійської the beaver означає «Бобер»).

Унікальна в нас країна. Навіть таблички «Немає виходу» переробили на «Немає вибору».