Звернутися до суду представників облради змусило невиконання Кабінетом Міністрів та Міністерством фінансів підписаної у вересні 2007 року Угоди про регіональний розвиток, згідно з якою сторони зобов’язалися спільно фінансувати регіональні програми розвитку.
У цьому містечку — всього одна вулиця, на якій розташовано шістнадцять будинків. Це навіть не вулиця у класичному розумінні: між «розкиданими» будиночками, схожими мов дві краплі води, — ніяких парканів, а біля них — жодних плантацій під капусту–картоплю. Натомість акуратні котеджі оточують височезні сосни, бо й містечко це розташоване майже в лісі — в тихому й спокійному місці Броварів, що під Києвом. Одразу кидається у вічі, що тут має мешкати багато дітей: на території містечка — кілька гральних майданчиків і стадіон. Власне, саме для малечі і був затіяний увесь цей проект.
В історії досліджень найглибшої западини нашої планети — Маріанського жолоба — найдивніше те, що на його дні лише одного разу побували люди. Це трапилося рівно 50 років тому, коли технічні можливості людства і близько не рівнялися до нинішніх. Не зважаючи на науковий прогрес, людина більше не наважувалася побувати на «дні планети» (за останніми дослідженнями, найглибша точка Маріанського жолоба — 10 971 метр).
23 січня 1960 року найглибше дно відкрилося двом відчайдухам — швейцарському дослідникові Жаку Пікару та лейтенантові Військово–морських сил США Дону Уолшу. «Не зважаючи на те, що на металеву поверхню батискафа тиснуло 200 тисяч тонн, «Трієст» невимушено тримав рівновагу, — згадував момент «посадки» Пікар. — Тим самим претензійно звертаючись — в ім’я науки та людства — до найбільшої глибини всіх наших океанів».
Учора столична мерія вкрилася чорним димом: близько 12–ї години активісти молодіжних організацій «Автономний спротив» та «Чорний комітет» підійшли до будинку Київміськдержадмініністрації на Хрещатику, забили цвяхами вхідні двері й закидали їх димовими шашками. На знак протесту проти того, що столична влада не бореться з негодою. «Нальотчики» розкидали на місці події листівки, в яких наголошується: «Коли в Києві вдарили морози, ні дороги, ні тротуари не прибирали. Люди падали просто на вулицях. Чиновники наживаються за наш рахунок! Вони не дають нам нормально пересуватися містом, громадськість не дозволяє їм нормально існувати!». Ще до приїзду міліції і пожежників винуватці задимлення зникли.
Із вражаючою одностайністю — 370 голосів «за» — українські парламентарії позавчора ухвалили закон, який категорично забороняє фінансовим установам вимагати дострокового погашення несплаченої частини боргу, а також розривати в односторонньому порядку кредитні договори, якщо клієнт відмовляється від збільшення відсоткової ставки. Закон стосується не тільки банків, а й усіх фінансових установ, які видають позики: скажімо, кредитних спілок.
До Дня Соборності Київ отримав незвичний подарунок. Учора столичний осередок Товариства «Меморіал» ознайомив журналістів із новою документальною виставкою «Народна війна», що охоплює історію визвольного руху українців та їхнього опору більшовицькій окупації у 1918—32 роках. Розділи експозиції розповідають про етапи державотворення, про першу, другу й третю більшовицькі окупації України, про нищення духовності, злочини проти людяності. У відповідь на терор і грабежі селяни повставали.
Спілка офіцерів України підтримала ініціативи Віктора Ющенка щодо об’єднання національно–демократичних сил із метою продовження політичного курсу на розбудову національної держави. Про це під час засідання Української національної ради (УНР) у секретаріаті Президента заявив голова СОУ В’ячеслав Білоус. Крім того, лідер громадської організації вручив Вікторові Ющенку найвищу нагороду Спілки офіцерів — «Хрест Заслуги» з позолотою. Нагороди отримала ще низка достойників.
Троє фахівців «підпільного вишу» заарештовані, ще двоє — перебувають на підписці про невиїзд. Такий наслідок операції працівників відділу державної служби боротьби з економічною злочинністю Сумського міськуправління міліції, які припинили діяльність «фірми» із виготовлення та збуту фальшивих дипломів.
